Інститут демографії та досліджень якості життя ім. М. Птухи НАН України, Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування та ГО “Офіс міграційної політики” провели чергове обговорення на спільній онлайн-платформі, яка покликана стати відкритим майданчиком для діалогу між науковцями, представниками влади, бізнесу, громадянського суспільства та освітянами. Її завдання — сприяти використанню доказових знань у державній політиці та розвитку міжсекторальної взаємодії.
Особливим фокусом заходу став дослідницький проєкт “Розробка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року: трудоресурсний аспект”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Проєкт передбачає підготовку аналітичних матеріалів, публічні обговорення та консультації з широким колом учасників. Його результатом стане готовий проєкт Стратегії, що інтегруватиме наукові знання, позиції ключових стейкхолдерів і потреби ринку праці України.
Під час заходу було представлено:
- мету та основні завдання проєкту;
- ключові напрями дослідницької й аналітичної діяльності;
- попереднє бачення загальної мети Стратегії, її пріоритетних цілей і завдань;
- напрями реалізації з урахуванням трудоресурсного аспекту.
“Міграційна політика України має бути диференційованою по країнах. У Польщі більше молоді та жінок, у Німеччині — чоловіків і людей старшого віку. Це означає, що умови повернення мають враховувати різні потреби. І головне — наша політика не повинна нашкодити майбутньому України”, — зазначила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та досліджень якості життя ім. М. Птухи НАН України.
“Метою проєкту є досягнення стабільного демографічного розвитку та забезпечення економіки робочою силою за рахунок ефективної міграційної політики. Ми прагнемо максимально використати міграційні можливості та мінімізувати негативні наслідки, створивши умови для повернення українців і залучення іноземних фахівців”, — наголосив Олексій Позняк, завідувач відділу міграції Інституту демографії.
“Економічна політика є основою для міграційної. Якщо ми не створимо конкурентну економіку та продуктивні робочі місця, ми не зможемо втримати людей в Україні. Лише зростання продуктивності праці й розвиток сфери послуг дадуть справжні підвалини для повернення наших громадян”, — підкреслила Світлана Калініна, декан економіко-правового факультету Маріупольського державного університету (м. Київ).
“Ми вже сьогодні стикаємось із серйозним дефіцитом кадрів. Постанова про виїзд чоловіків 18–22 років спричинила відтік молоді у 14 галузях економіки. Бізнес шукає вихід у залученні іноземців з Індії та Бангладеш. Своїми силами ми цього не подолаємо — людей катастрофічно не вистачає”, — підкреслив Дмитро Дегтяр, співзасновник HRD-club.
“Україна має стати країною, де люди прагнуть жити й працювати, а не шукати кращої долі за кордоном. Наше завдання — сформувати таку політику, яка водночас сприятиме поверненню українців, залученню іноземних фахівців і збереженню трудового потенціалу для відбудови держави. Міграційна політика має поєднувати внутрішні пріоритети з міжнародним досвідом, враховувати потреби ринку праці та інтереси громадян, інтегруючи найкращі світові практики”, — заявив Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування та голова ГО “Офіс міграційної політики”.
Дослідження здійснюється в межах проєкту “”Розробка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року: трудоресурсний аспект”, що фінансується Міжнародним фондом “Відродження”.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
Джерело: Інтерфакс-Україна
