Українська миротворча школа (УМШ) – це проект, який почав діяти у вересні 2014 року. Для втілення місії Української миротворчої школи - запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні - громадські організації об’єднались у коаліцію. До неї входять правозахисні організації, аналітичні центри, організації, які професійно досліджують конфлікти та беруть участь у їхньому врегулюванні, а також займаються освітою. УМШ є інклюзивним проектом, який організовує взаємодію інститутів держави, громадянського суспільства, та експертне середовище на національному і міжнародному рівні.
Українська миротворча школа (УМШ) – це проект, який почав діяти у вересні 2014 року. Для втілення місії Української миротворчої школи – запобігання та трансформація насильницьких конфліктів в Україні – громадські організації об’єднались у коаліцію. До неї входять правозахисні організації, аналітичні центри, організації, які професійно досліджують конфлікти та беруть участь у їхньому врегулюванні, а також займаються освітою. УМШ є інклюзивним проектом, який організовує взаємодію інститутів держави, громадянського суспільства, та експертне середовище на національному і міжнародному рівні.
Протягом 2015-2016 команда УМШ займалася розробкою 6 рамкових стратегій трансформації і превенції прикордонних конфліктів в Україні спільними силами місцевих активістів та представників місцевої влади. В розробці цих документів взяли участь 142 учасників різних шкіл і проектів УМШ з 38 населених пунктів України. Всі стратегії були оцінені на тематичних форумах, в тому числі за участі експертів з Польщі, Чехії, Грузії і США. В розробці взяли участь представники органів державної та місцевої влади Донецької, Запорізької, Луганської, Одеської, Харківської та Херсонської області та представники 12 університетів, серед них 5 переміщених.
Ще одним етапом проекту Українська миротворча школа було навчання й підготовка соціальних посередників. «Випускників» школи вже є понад 100. Нещодавно Школа соціального посередника відбулася у Харкові і це вже 3-й набір до неї. Як зазначає Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень (AMES): «Метою цього компоненту проекту є формування сталих громад і когорти акторів змін у форматі соціального посередництва, тобто навчання людей, які зможуть працювати з конфліктами, яким ми зараз бачимо все більше, безпосередньо у громадах».
Наступним етапом проекту стало проведення 5-ти інтеграційних організаційно-ділових ігор «Формула змін». Саме про підсумки цього етапу проекту йшла мова під час прес-конференції «Що заважає почути Донбас?» 3 листопада в Києві. Представники УМШ розповіли, що з травня по жовтень 2017 року у співпраці з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, державними адміністраціями Донецької та Херсонської області, займалися польовими дослідженнями, які виявили типові комунікаційні проблеми, що можуть стати на заваді реінтеграції окупованих територій. Ігри «Формула змін» відбувалися за дорученням Кабінету Міністрів України, за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
Станіслав Лячинський, директор програмної ініціативи «Громадські ініціативи нової України» Міжнародного фонду «Відродження» пояснює: «Сьогодні важливо розвивати «горизонтальну комунікацію» між різними середовищами між громадськими організаціями, представниками влади, освітянами, бізнесом. Це особливо нагально для громад, які зазнали впливу збройного конфлікту на Сході України, у прикордонних, поліетнічних регіонах. Гра «Форумула змін» – це цікава методологія для подолання такого комунікаційного розриву».
Організатори наголошують, що розроблена ними оригінальна технологія гри «Формула змін» дозволяє створити спільний продукт – формулу змін – в будь-яких групах, створених будь-яким чином. У результаті ігор були виявлені типові комунікаційні проблеми, які можуть стати на заваді реінтеграції окупованих територій, ба більше вже зараз є на заваді проведення реформ в Україні.
Експерти при підготовці проекту виходили з того, що зміни в Україні здійснюються різними групами (що презентують як державний, так і громадський сектори), які не об’єднані спільністю цілей та організаційно-рольовою структурою, хоча й пов’язані між собою загальним центром уваги й емоційним станом, що визначає специфічні групові цілі.
Взаємодія при цьому відсутня або мінімальна, бо мета кожної групи досягається незалежно від досягнення або недосягнення її іншими. А якщо залежність досягнення однієї і тієї ж мети різними суб’єктами негативна, то складається передумова для конфлікту. Конфліктний потенціал зростає і, через брак фахового управління конфліктами, створює підстави для соціальної дезінтеграції, розпаду суспільного цілого на частини.
Метою гри є:
-
відпрацювання формули змін – лаконічного опису ситуації, процесу змін, необхідних для цього факторів та факторів протидії змінам;
-
створення та апробація моделі взаємодії різних акторів, що відчувають вплив конфліктогенних чинників (викликів) та діють у конфліктному просторі.
Метод гри, на думку експертів, дозволяє підвищити позитивний ефект взаємодії та мінімізувати негативний. У ході взаємодії при вирішенні складних проблем долаються інертність і стереотипність мислення, в результаті чого народжуються нові ідеї, засоби вирішення проблеми, а також розглядається набагато більше можливих варіантів рішення.
В іграх взяли участь:
-
Представники влади: Донецька обласна військово-цивільна адміністрація; Херсонська обласна адміністрація; Органи місцевого самоврядування (департаменти міськрад); Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Міністерство соціальної політики України; Адміністрація Президента України в АР Крим.
-
Представники громадянського суспільства: бізнесмени, соціальні підприємці; громадські організації; волонтерські ініціативи.
-
Представники силового блоку: Збройні сили України; Цивільно-військове співробітництво (CIMIC); Національна поліція України; Управління забезпечення прав людини Національної поліції України; Служба безпеки України.
Основні рекомендації з управління організаційними змінами, напрацьовані учасниками ігор:
-
Залучення керівництва всіх рангів до реалізації формули змін.
-
Крім реалізації самих змін, паралельна робота з такими супроводжуючими чинниками, як опір змінам, острах, саботаж.
-
Двовекторна діяльність. Узгодження оперативної і стратегічної складових.
-
Чітка організація процесу: плани, узгодження дій між різними акторами, розподіл функцій і відповідальності.
За посиланням можна ознайомитися із презентацією “Формули змін” і її методологією.
Для додаткових запитань з цієї тематики журналісти можуть звернутися до Станіслава Лячинського, директора програмної ініціативи «Громадські ініціативи нової України» Міжнародного фонду «Відродження», надіславши запит на електронну адресу pr@irf.ua.
