Відновлення справедливості на Донбасі. Застосування міжнародних механізмів для забезпечення прав людини на Сході України у контексті збройного конфлікту.
24 січня, Міжнародний фонд «Відродження», делегація України на Парламентській асамблеї Ради Європи, Українська Хельсінкська спілка з прав людини та Центр політико-правових реформ провели паралельний захід під час Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). У заході «Відновлення справедливості на Донбасі. Застосування міжнародних механізмів для забезпечення прав людини на Сході України у контексті збройного конфлікту» взяли участь 30 осіб – представники іноземних делегацій, депутати Верховної Ради України, постійні представники України у ПАРЄ та журналісти.
Ключові тези учасників круглого столу:
Андрій Сенченко, голова організації із захисту прав людини «Сила права»:
«Збитки, заподіяні двом мільйонам людей російською агресією та окупацією – військовослужбовцям та їхнім родинам, внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які втратили свої родини та майно на окупованих територіях – перевищують 90 млн євро згідно з розрахунками в налогічних рішеннях Європейського суду з прав людини.
Було сформовано судову практику, яка ґрунтується на концепції функціонального іммунітету держави та визнається державами загальної та континентальної системи права. Суди в 22 областях України ухвалили понад 200 позитивних рішень, які засвідчили юридичний факт заподіяння шкоди громадянам України.
Окрім цього, у цих рішеннях визначено винну сторону та зазначено докази збройної агресії, окупації, військових злочинів та порушення прав людини. В усіх випадках, Російську Федерацію визнано учасником процесу».
Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт з питань судової реформи:
«Одним з найважчих викликів для України, пов’язаних з російською агресією, є доступ до системи юстиції для громадян, які постраждали від гібридної війни, а також розслідування насильницьких злочинів та покарання винних.
Ці виклики ускладнюються браком кадрів та надмірним навантаженням на суддів, прокурорів та слідчих, а також упередженістю багатьох суддів через перебування їхніх родин чи майна на окупованих територіях.
Існують два основні можливі варіанти розвитку подій: у разі продовження агресії можуть бути створені військові суди для розгляду справ про військові злочини, а у випадку деокупації Донбасу може бути створений суд (суди) для розгляду справ про злочини, пов’язані зі збройним конфліктом, до якого можуть бути залучені міжнародні експерти з належним досвідом роботи в якості судових засідателів, міжнародних слідчих та прокурорів. Другий варіант є більш бажаним для України. Його реалізація буде можливою, якщо Україна отримає необхідну підтримку від міжнародних організацій, зокрема, від Ради Європи».
Олександр Павліченко, Українська Гельсінкська спілка з прав людини, виконавчий директор:
«Наявні в України національні механізми захисту прав людини в умовах збройного конфлікту, спричиненого Російською Федерацією на Сході України, є недостатніми, а застосування міжнародних механізмів – це нагода відновити порушені права та посилити захист прав людини на національному рівні.
В рамках міжнародного гуманітарного права, можливість звернутися до Міжнародного кримінального суду дозволяє зборати та реєструвати факти, які визнаються військовими злочинами та злочинами проти людяності. Механізм універсальної юрисдикції дає нам можливість притягнути до кримінальної відповідальності осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини на Сході України та в окупованому Криму.
Європейський суд з прав людини та індикативний характер його рішень повинні стати інструментом для визначення відповідальної держави та меж відповідальності у кожному визнаному випадку порушення прав людини на Сході України. На сьогодні, зареєстровано 400 таких випадків».
