Україна перед викликом економічної кризи: погляд громадськості

До вашої уваги Заява учасників круглого столу "Україна перед викликом економічної кризи: погляд громадськості", організованого Інститутом сталого розвитку України та Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Довідково:  Заяву підготовлено за результатами громадських обговорень в рамках круглого столу "Україна перед викликом економічної кризи: погляд громадськості", який відбувся 20 листопада 2008 року за підтримки Інституту сталого розвитку України та Фонду Фрідріха Еберта і в якому взяло участь близько 70 представників незалежних аналітичних центрів, наукових установ, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, всеукраїнських профспілок та інших громадських організацій.  Заява відкрита для підписів всіх, хто поділяє висловлені думки та пропозиції.

ЗАЯВА

учасників круглого столу  “Україна перед викликом економічної кризи: погляд громадськості”, організованого Інститутом сталого розвитку України та Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Ми, представники незалежних аналітичних центрів, громадських організацій і наукових установ, профспілкових та галузевих об’єднань, обговорили проблеми, що виникли в Україні у зв’язку з розвитком глобальної фінансово-економічної кризи та дійшли наступних висновків.

Світова криза, що почалася ще в 2007 р., захопила Уряд, Президента, а також всю сьогоднішню політичну еліту України, не підготовленою до такого перебігу подій у фінансовій, промисловій і соціальних сферах. Фактично від населення приховувався сам факт кризового стану речей в Україні. Це свідчення безвідповідальності владних структур і політичної еліти.

На Заході теперішню кризу називають кризою довіри до фінансових закладів. Україна опинилася в найгіршій ситуації поміж багатьох країн: світова криза наклалася на внутрішньополітичну кризу, кризу судової системи, кризу інституту виборів та відповідальності народних обранців. Ми переживаємо подвійну кризу довіри.

Постають нелегкі питання: Чи не загрожує нам хаос? Чи буде керованим кризовий процес в Україні? Чи збережеться демократія, та разом з останньою, незалежність країни? Ми певні у здатності українського суспільства подолати кризу, але за умов активізації громадянського суспільства.

Криза 2008 р. є першою в історії ринкової економіки незалежної України і повинна бути всебічно вивчена і глибоко осмислена як державними органами і бізнесовими структурами, так і відповідними науковими установами та незалежними аналітичними центрами. Мають бути проаналізовані структурні особливості кризи, зроблені прогнози її перебігу та наслідки, у тому числі для окремих секторів економіки та регіонів України. Економічний аналіз має бути доповнений прогнозуванням соціальних наслідків впровадження тих чи інших антикризових заходів.  До цього процесу мають бути долучені провідні незалежні, громадські, експерти країни.

Водночас, ми констатуємо, що криза несе з собою не лише економічно-соціальні негаразди, але й дає Україні шанс – очищення від корупції, започаткування структурних реформ, радикального удосконалення правил ведення бізнесу. Ми виступаємо проти міфологізації та політизації питання витрачання державних коштів на підтримку фінансових інституцій та промислових підприємств. Наше суспільство перетворилося стараннями популістів у суспільство споживання за останні роки. Криза – це шанс очищення від застарілих елементів та можливість випрацювання реальної стратегії національного розвитку.

Відсутність швидкого реагування усіх гілок та інституцій влади на виклики кризи, відмова від необхідних Україні реформ в ім’я популістичного збереження рейтингів означатиме змарнування шансу на необхідні зміни, що його дає криза. Саме це у кінцевому підсумку здатне призвести до значного погіршення політичної та соціально-економічної ситуації, до радикалізації населення з непередбачуваними наслідками для долі країни та паростків демократії. Вимагаємо якнайшвидше розробити і оприлюднити консолідовану програму реформ у галузі державного будівництва, фінансово-економічній і соціальних сферах.

Ефективно долати кризу неможливо без максимальної прозорості у прийнятті та реалізації державних рішень щодо її подолання. Нам очевидно, що кризова потреба в державній підтримці економіки значно перевищує фінансові можливості держави, які обмежені наявним держрезервом, сумою позики МВФ або будь-якими можливими позичками за кордоном. Неважко передбачити посилення тіньового лобіювання при розподілі такої допомоги з боку держави.

З метою недопущення корупції при витрачанні державних коштів усі процедури повинні бути максимально прозорими та оприлюднюватися. Також мають бути негайно оприлюднені критерії відбору пріоритетних одержувачів державної допомоги. Це стосується й формування проекту держбюджету-2009, яке має відбуватися відкрито, прозоро, із залученням незалежних експертів.

В умовах жорсткої фінансової кризи у бюджеті-2009 мають бути максимально скорочені усі нераціональні державні витрати на різноманітні презентації, святкування, зведення монументів, закупівлю автомобілів,  численні закордонні відрядження державних посадовців тощо. За нинішніх умов є особливо аморальними  пільги для депутатів та інших державних посадовців різних гілок влади. Без скасування цих пільг неможливо налагодження діалогу та порозуміння між державою та громадянами.

Організація  широкомасштабної системи громадських робіт (побудова доріг, аеропортів, житлової і соціальної інфраструктури тощо) є також однією з ефективних стратегій подолання соціальних наслідків кризи. В умовах її поглиблення – це шлях працевлаштування громадян, скорочених внаслідок згортання виробництва. Проведення в Україні Євро-2012 є доброю додатковою нагодою для розгортання системи таких робіт, що стала б серйозним економічним фактором у розвитку країни. Має бути створена та оприлюднена перед громадськістю стратегія подолання кризи шляхом створення системи громадських робіт. Владі варто пам’ятати, що громадські роботи – не є подачкою населенню з боку політичних популістів, а є джерелом коштів, зароблених самими громадянами.

Ми звертаємось до бізнесу,  який, на сьогодні, так само як і влада, не є національно консолідований, що ще більше посилює кризові явища. Потрібна, так само як і збоку уряду, відповідальність бізнесу. В умовах кризи – це перевірка бізнесу на його на соціальну відповідальність.

Звертаємо увагу на важливу роль середнього бізнесу, адже саме йому, в першу чергу, належить вивести країну з кризи, в той час, як сьогодні йому не приділяється належної уваги з боку Уряду та політикуму, які концентрують всю увагу на допомозі великому олігархічному бізнесу.

Ми виступаємо за підвищення відповідальності ЗМІ перед суспільством в умовах кризи: неприпустимим є роздмухування панічних настроїв, посилення песимізму і зневіри, популізм і поверховість (дешева сенсаційність) у висвітленні кризи. Ми пропонуємо ЗМІ ширше залучати незалежних експертів і аналітиків до реалістичного обговорення кризових явищ.

Ми звертаємося до організацій громадянського суспільства, чия роль у подоланні кризи зростає з кожним днем. Ми маємо посилити незалежний тиск на владу з боку громадських організацій, асоціацій громадян, щоб примусити всі гілки влади приймати прозорі, несуперечливі, обґрунтовані та відповідальні рішення. Необхідно налагодити моніторинг перебігу кризи на рівні життя та потреб простих громадян. Ми звертаємось до  всіх громадян із закликом підтримати нашу ініціативу, провести широке обговорення проблематики кризи та розробити пропозиції щодо подолання наслідків кризи з максимальним врахуванням суспільних інтересів.

Ми, представники громадянського суспільства звертаємося до Президента, Уряду та Верховної Ради України, до представників бізнесових кіл, працедавців, найманих робітників, профспілок, ЗМІ та інших зацікавлених інституцій прийняти до дії наші пропозиції.

Підписи:

Юрій Щербак, Президент Інституту сталого розвитку України

Ігор Бураковський, Директор Українського інституту економічних досліджень і політичних консультацій

Євген Бистрицький, Виконавчий директор Міжнародного Фонду “Відродження”

Ірина Бекешкіна, Науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи”

Василь Юрчишин, Директор економічних програм Центру Разумкова

Олексій Гарань, професор політології НаУКМА

Олексій Коломієць, Президент Центру європейських та трансатлантичних студій

Тетяна Бойко, член Правління Громадянської мережі ОПОРА

Іван Галенко, президент Асоцiацiї твердосплавних підприємств України

Юрій Колесов, експерт з аналізу законопроектів Атомпрофспілки

Іван Слободяник, Президент Фонду “Універсітас”

Галина Єреміца, керівник Виконкому Чернівецької обласної громадської організації “Європейський Рух”

Михайло Мацелик, завідувач кафедри господарсько-правових дисциплін Національного університету ДПС України, кандидат юридичних наук

Федір Медвідь, заступник завідувача кафедри господарсько-правових дисциплін Національного університету ДПС України, кандидат філософських наук, доцент, академік Міжнародної академії безпеки життєдіяльності

Михайло Гордієнко, доцент кафедри філософії та політології Національного університету ДПС України, кандидат політичних наук, доцент

Олена Маслюківська, ст. викладач НаУКМА

Довідково:  Заяву підготовлено за результатами громадських обговорень в рамках круглого столу “Україна перед викликом економічної кризи: погляд громадськості”, який відбувся 20 листопада 2008 року за підтримки Інституту сталого розвитку України та Фонду Фрідріха Еберта і в якому взяло участь близько 70 представників незалежних аналітичних центрів, наукових установ, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і підприємців, всеукраїнських профспілок та інших громадських організацій.

Заява відкрита для підписів всіх, хто поділяє висловлені думки та пропозиції.

Контактна особа:
Зоряна Міщук
Виконавчий директор
Інститут сталого розвитку України
01001, м. Київ, вул. Хрещатик 15
тел./факс: 380 44 2796317
email: mishchuk@istar.org.ua

 

Христина Басілія, менеджер зі зв’язків з громадськістю
тел: +380 (44) 461 97 09 | факс: +380 (44) 486 76 29
eлектронна пошта: basiliya@irf.kiev.ua
офіс: м. Київ, вул. Артема, 46, кім.1

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: