5 березня 2015 року в Мадриді в Інституті «Ель Кано» відбулася конференція під назвою «Гібридна війна та мир в Україні».
5 березня 2015 року в Мадриді в Інституті «Ель Кано» відбулася конференція під назвою «Гібридна війна та мир в Україні».
Захід було проведено в рамках проекту «Європейські університети: лекції, які розкажуть про Україну», що реалізується Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Доповідачами виступили Сергій Суханкін, Алла Гурська, Олександр Забірко та Георгій Касьянов.
Участь в роботі конференції взяли близько 80 осіб. Захід викликав неабиякий інтерес – при тому, що організатори свідомо відмовилися від ідеї «вільного входу для всіх бажаючих» та допустили до участі лише тих гостей, які заздалегідь повідомили про свій інтерес та пройшли відповідну реєстрацію.
Високий статус багатьох гостей (серед яких зокрема були представники посольств Великої Британії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Індії, Пакистану, Словенії, а також співробітники громадських та державних установ Іспанії) можна пояснити насамперед тим реноме, яке має інститут El Сano в іспанському середовищі, а також актуальністю теми, про яку йшлося. В свою чергу Charles Powell – директор інституту та модератор заходу – не приховував своєї проукраїнської позиції та висловив своє задоволення тим, що саме El Сano став майданчиком для проведення цієї конференції.
Сергій Суханкін зосередився в своїй промові на темі радикалізації російського суспільства та його дедалі більшої відкритості до шовіністичних та право-радикальних ідей. На його думку, гіпертрофована увага західних ЗМІ до українських правих радикалів (які не репрезентують ані українську державу, ані значні верстви суспільства) сильно контрастує з недооцінкою впливу радикально-націоналістичних та імперських настроїв на політичну атмосферу сучасної Росії.
Алла Гурська підготувала узагальнюючу презентацію, в якій підкреслила роль України в геостратегічних та неоімперських планах сучасної Росії. Геополітична тема була також частиною презентації Олександра Забірка, в якій він намагався пояснити, чому європейці схиляються до того, аби розгляди «українську кризу» саме в геополітичній площині, а не з точки зору міжнародного права, тим самим свідомо чи несвідомо підтримуючи риторику Кремля щодо України. Крім того він зупинився на деяких західних кліше, які формують уявлення про Україну – зокрема метафорі «двох Україн», наліпці „failed state“, а також стереотипному розумінню російсько-українського конфлікту як «громадянської війни» в Україні.
Питання символічної географії та її ролі в сучасній самоідентифікації України було наріжним каменем доповіді Георгія Касьянова. Окресливши головні етапи українського балансування між Сходом і Заходом, Георгій Касьянов зробив висновок, що сьогодні українське суспільство, не втрачаючи своєї ідентичності, чи не вперше в новітній історії України розвернулося в бік Заходу. Проте головними бар’єрами на шляху до Європи стануть не тільки численні внутрішні проблеми України, але й очевидна неготовність російського суспільства сприймати Україну як незалежного суб’єкта політичних відносин.
Charles Powell підкреслив, що академічне налаштування презентацій та теоретичне підґрунтя тез та висновків, які промовлялися, вигідно відрізняло захід від інших дискусій щодо актуальних конфліктів та криз. Водночас, троє представників російського посольства, які були присутніми у залі, демонстративно покинули його ще до початку дискусії.
Сама ж дискусія точилася переважно навколо питань відповідальності країн Заходу та зокрема ЄС щодо України, а також щодо помилок, які були зроблені європейськими політиками у відносинах з Україною та Росією і які висновки з цих помилок можна зробити. На жаль, деякі питання унаочнили кричущу необізнаність публіки з політичними реаліями України (зокрема питання наскільки важливим для Майдану було питання російської військової бази в Севастополі або питання про вихід України з «російської системи колективної безпеки»).
В ході дискусії Георгій Касьянов мав можливість детальніше розповісти про хід реформ в Україні та наголосив, що перепоною на шляху реформ є не тільки війна та економічна криза, але й інерційне мислення та подекуди й небажання змінювати корумповану систему.
Олександр Забірко, в свою чергу, мав нагоду повідомити про ситуацію на Донбасі (зокрема про роль локальних еліт в роздмухуванні сепаратистського руху), а також наголосити на деяких фундаментальних прорахунках політики ЄС на східному напрямку (зокрема віра в те, що тісні економічні зв’язки з Росією мали б стимулювати демократичні трансформації на пострадянському просторі).
Питання представника естонського посольства до Сергія Суханкіна стосувалося певних деталей право-радикального руху в Росії та загроз, які він несе іншим країнам регіону.
Наостанок слово взяв представник українського посольства та подякував організаторам заходу за інтерес до ситуації в Україні.
Метою проекту «Європейські університети: лекції, які розкажуть про Україну» є донесення об’єктивної інформації про Україну до європейського академічного середовища, покращення обізнаності європейців у питаннях української політики та історії, а також налагодження контактів українського академічного середовища із провідними європейськими університетами. Організатори передбачають, що він дозволить привернути увагу європейців до невідомих їм фактів про нашу державу, а у довгостроковій перспективі – виокремити українознавство із загального масиву східноєвропейських студій.
Контакти: Ольга Кучинська, +38-097-404-41-21
