11 січня 2008 року в Чернігові відбувся семінар-тренінг для керівників відділень і психологів виправних колоній Чернігівської області "Роль персоналу в забезпеченні прав людини в місцях позбавлення волі". Семінар організував Чернігівський жіночий правозахисний центр у рамках проекту "Вдосконаленню кримінально-виконавчого законодавства – громадську експертизу і підтримку" за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
11 січня 2008 року в Чернігові відбувся семінар-тренінг для керівників відділень і психологів виправних колоній Чернігівської області “Роль персоналу в забезпеченні прав людини в місцях позбавлення волі”. Семінар організував Чернігівський жіночий правозахисний центр у рамках проекту “Вдосконаленню кримінально-виконавчого законодавства – громадську експертизу і підтримку” за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
У семінарі, крім тренерів і доповідачів, узяли участь 30 осіб. На розгляд і обговорення були винесені такі питання: 1) Роль персоналу в дотриманні прав людини в місцях позбавлення волі; 2) Основи правового та соціального захисту працівників пенітенціарної системи; 3) Міжнародні стандарти про умови служби та правовий статус персоналу; 4) Чому права ув’язнених та засуджених порушуються?, а також проведено практичне заняття.
Як показує практика, Україна має значні проблеми у сфері дотримання основних прав і свобод людини. Права засуджених часто порушують, і здебільшого, на нашу думку, це відбувається тому, що чинне кримінально – виконавче законодавство не тільки не відповідає міжнародним стандартам з прав людини, але й часто суперечить Конституції та Законам України, не говорячи вже про нормативні акти Державного департаменту України з питань виконання покарань, які досить часто не тільки не відповідають європейським стандартам та національному законодавству, але й суперечать один одному.
Фактично персонал став заручником суперечливого, невідповідного європейським стандартам законодавства України.
Рядовий і керівний склад виправних колоній у своїй практичній діяльності керується статутами, і виконання наказів Державного департаменту України з питань виконання покарань є для них обов’язковими, крім злочинних. Водночас це призводить до порушення прав і законних інтересів засуджених, що, в свою чергу, викликає хвилю протестів серед засуджених.
Жертвами таких протестів можуть стати як засуджені, так і персонал. Чим вищий рівень професійної підготовки співробітників, тим більше вони здатні визначати проблеми і джерела небезпеки та застосовувати своєчасні превентивні заходи для зниження ризику. Постійна готовність персоналу бути уважними до стану особистих проблем засуджених і їхнє вміння встановлювати контакти з ними при виникненні конфліктних ситуацій, професіоналізм при розв’язанні їх унеможливлюють виникнення серйозних проблем у системі виконання покарань, які мають місце сьогодні.
Розв’язати ці проблеми можна буде за наявності професійного та високоморального персоналу з належним рівнем матеріального забезпечення та правового і соціального захисту.
Система заробітної плати персоналу є недосконалою. Її розміри залежать не тільки від державного фінансування, а в більшій частині своїй від доброї волі різного рангу начальників. Можна спостерігти значні коливання (до 5 разів) у розмірі заробітної плати начальників і безпосередніх виконавців.
В останній Постанові Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення…” зроблено спробу вдосконалити систему заробітної плати персоналу кримінально-виконавчої служби, але за керівниками залишається право в межах асигнувань установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% грошового забезпечення, при цьому не визначено саме поняття “виконання особливо важливих завдань”.
У частині 2 Закону “Про державний бюджет України” внесено зміни до законодавчих актів, які регламентують порядок і умови соціального захисту працівників кримінально-виконавчої системи. Відповідно до статті 22 Закону України “Про міліцію” (а саме стаття цього Закону гарантує соціальний захист осіб рядового і керівного складу Державного департаменту України з питань виконання покарань) було звужено обсяг соціальних гарантій в частині знижки по оплаті житлової площі, комунальних послуг. І це не зважаючи на те, що частина 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускає звуження змісту та обсягу прав і свобод, і те, що Конституційний Суд України неодноразово приймав рішення про недопустимість у Законі “Про державний бюджет України” позбавляти соціальних гарантій у вигляді 50% знижки по оплаті за житло і комунальні послуги і визнання положень цього Закону неконституційними
У зв’язку з цим існує нагальна необхідність у консолідації сил громадських організацій щодо вдосконалення законодавства у сфері відбування виконання покарань, правового і соціального захисту співробітників як запоруки гарантування прав і законних інтересів засуджених.
І саме тому члени благодійної організації “Чернігівський жіночий правозахисний центр” у січні 2008 року підготували та провели семінар-тренінг “Роль персоналу в забезпеченні прав людини в місцях позбавлення волі” для керівників відділень, психологів виправних колоній Чернігівської області.
Організатори цього семінару ставили за мету навчити персонал установ виконання покарань, виконуючи чинні накази Державного департаменту України з питань виконання покарань, не порушувати при цьому прав і законних інтересів засуджених, застерегти персонал кримінально-виконавчої системи від можливих негативних наслідків неправомірної діяльності.
Проаналізувавши законодавство, яке регламентує правовий і соціальний захист працівників, громадська організація бачить своїм обов’язком інформування громадськості та державних органів про його серйозні недоліки, наслідком яких буде поглиблення кризових явищ у пенітенціарній системі.
Через те, що суспільство є замовником того соціального продукту, який дає йому тюрма, а від його якості залежить суспільна безпека, то громадяни повинні бути найбільше зацікавленими в тому, щоб персонал кримінально-виконавчої системи якісно впливав на засудженого, а відповідно і на суспільне благополуччя. Адже вся діяльність персоналу повинна бути спрямована на повернення ув’язнених до суспільства після відбування покарань правослухняними громадянами.
Соціально незахищений, з невисокою заробітною платою, без перспективи кар’єрного росту працівник кримінально-виконавчої системи не здатний сформувати зі злочинця таку особистість, яка би вела правослухняний спосіб життя, дотримувалась правових та інших соціальних норм держави і суспільства.
Алла Лепеха,
директорка благодійної організації “Чернігівський жіночий правозахисний центр”
Контактна інформація: тел.: (04622) 483 26;
e-mail: alla_lepeha@ukr.net
 |
|
|
||||
|
|
|
Мар’яна Мазур, асистент програми “Верховенство права” тел: +380 (44) 482 03 63 eлектронна пошта: mazur@irf.kiev.ua офіс: м. Київ, вул. Артема, 44, кім. 1 |
|||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
