Під час мережування у Львові учасники Лабораторії стійкості відвідали Lviv Media Hub, який розташований у креативному просторі Kivsh. Там вони мали нагоду поспілкуватися з головою організації Lviv Media Forum Ольгою Мирович. Розмова була присвячена досвіду Lviv Media Forum в організації робочих процесів, створенні власного простору та спільноти довкола нього.
Що таке Львівський Медіафорум
Lviv Media Forum виник з бажання посилити голос України у світі та інтегрувати українське медіасередовище в міжнародний контекст. Поштовхом став досвід комунікаційної команди Євро-2012, який засвідчив, що безпосередня присутність іноземних журналістів в Україні формує глибше й точніше розуміння країни. Формат міжнародного журналістського форуму було обрано як інструмент системної роботи з глобальними медіа та їхніми аудиторіями.
Сьогодні Медіафорум розвивається як платформа зростаючої міжнародної присутності та простір для професійного діалогу «на рівних». Для української спільноти це — майданчик партнерств і навчання, що поєднує медіа, громадський сектор і лідерів думок, сприяючи формуванню культури фахової комунікації та здорового суспільного діалогу.
«Цього року 25% відвідувачів Lviv Media Forum склали іноземці, і ми хочемо, щоб цей відсоток зростав», — розповіла Ольга Мирович.
Кризи та розвиток
Інституційне розширення діяльності розпочалося у 2019 році із запуску програми польових візитів для іноземних журналістів в Україну. Це стало логічним продовженням стратегії прямої роботи з міжнародними медіа — не лише через подієвий формат, а й через глибше занурення в український контекст.
Кожна наступна криза ставала точкою зростання. Під час пандемії COVID-19 організація сфокусувалася на підтримці редакцій, які зазнали фінансових втрат. Частина програм допомоги зберігається й сьогодні, однак основний акцент поступово зміщено на стратегічний розвиток медіа, особливо в умовах скорочення міжнародного фінансування, зокрема після зменшення обсягів гуманітарної підтримки США.
«В ситуації, коли втрачено близько третини ресурсів, ключовим для нас стало визначення пріоритетів. Ми шукаємо найбільш якісні редакції, щоб через свою підтримку робити їх сталими», — пояснює Ольга Мирович.
Робота організації полягає у побудові екосистеми взаємопов’язаних напрямів, частина з яких функціонують як окремі або напівсамостійні проєкти. Прикладом є Видавництво «Човен», яке працює з текстами про польську школу репортажу та видає праці провідних інтелектуалів, зокрема, Тімоті Снайдера. Попри автономність, ці ініціативи підсилюють спільну місію — розвиток критичного мислення та якісного публічного дискурсу.
Початок повномасштабного вторгнення та переїзд до простору Kivsh
На початку 2022 року, в умовах зростання безпекової напруги, було розпочато внутрішнє планування дій на випадок повномасштабного вторгнення. З огляду на очікувану роль Львова як гуманітарного та медійного хабу, постала потреба в більшому просторі.
«Ми вже тоді були знайомі з командою Kivsh і розуміли, що цей простір — про цінності та співпрацю. Тому вранці 24-го лютого я дзвонила їх керівниці комунікацій, — згадує Ольга Мирович. — В той же день ми отримали приміщення».
Тоді цей простір був майже пустим, але за перші місяці повномасштабної війни його переобладнали під шелтер і робочий офіс. Тут розміщувалися редакційні команди та журналісти з Бучі, Маріуполя, Харкова, Херсона й інших міст. Протягом трьох місяців прихисток отримали близько 200 людей — хтось залишався на триваліший час, хтось зупинявся на кілька ночей. У приміщенні облаштувати кухню, душові й робочі зони, забезпечивши максимально можливі комфортні умови для роботи й тимчасового перебування на період кризи.
Після завершення першого кризового етапу постало питання подальшого використання простору. За час повномасштабної війни команда Львівського медіафоруму зросла з 8 до 22 осіб, і в квітні 2022-го року було ухвалено рішення створити тут постійний офіс. Простір відповідав ціннісним і функціональним запитам організації, а повноцінний переїзд відбувся у вересні.
Облаштування офісу стало окремим управлінським викликом: команда паралельно забезпечувала роботу шелтеру, логістику аптечок і бронежилетів та підтримку журналістів. Попри відсутність внутрішньої експертизи в будівельних процесах, ремонт було реалізовано власними силами. Простір спроєктовано як безпечний та автономний — з резервними джерелами живлення та п’ятитонним запасом води. Це не лише про фізичну безпеку, а й про підтримку ментальної стійкості команди.
Lviv Media Hub та його спільнота
Саме в цьому просторі, разом з офісом, і виник Lviv Media Hub. Хаб функціонує як відкритий простір для спільноти. Він відкритий для інших команд організацій, тут відбуваються стратегічні сесії, події та робочі зустрічі. Це — не лише фізичний простір, а й віртуальний хаб. Він є інструментом впливу та розвитку професійної екосистеми.
Важливою складовою є неформальні формати взаємодії: книжкові клуби, нетворкінги, тематичні події, міжсекторальні зустрічі.Такі ініціативи допомагають вибудовувати довіру між медіа, громадським сектором і креативними індустріями, які не завжди розуміють логіку роботи одне одного. Світоглядні формати підкреслюють роль медіа як базової інфраструктури демократичного суспільства. «Наша авдиторії — медіа, бізнес та креативні індустрії. Бізнес часто не зовсім розуміє, як працюють креативні індустрії, і для чого потрібні медіа, — Розповідає Ольга Мирович. — Ми своєю діяльністю намагаємося це пояснювати, забезпечувати довіру та синергію між цими середовищами».
Окремий акцент зроблено на розвитку спільноти без формалізованої ролі ком’юніті-менеджера. Формування середовища полягає в спільній відповідальності команди: кожен її представник працює з власною мережею контактів, залучає нових учасників і презентує продукти організації. Такий підхід посилює горизонтальні зв’язки й створює сталі партнерства всередині екосистеми.
Командна залученість у розвиток спільноти не є рівномірною: не всі учасники перебувають в однаковому ресурсі, а участь у подіях не розглядається як обов’язкова функція. Неможливо формалізувати завдання «бути хорошим співрозмовником», тому ініціативи виникають органічно — навколо ідей, які відгукуються частині команди. Ключовим є не лише створення продуктів чи подій, а й можливість отримувати натхнення та енергію від взаємодії з середовищем.
Якщо з’являється внутрішня ідея — наприклад, тематична подія чи нетворкінг — для неї шукаються ресурси та формат втілення. «У нас є колега, яка захоплюється музикою. Вона захотіла створити вечірку вінілу, — згадує Ольга Мирович. — Для цієї вечірки ми зібрали близько 200 вінілових платівок та запросили нашу авдиторію. Це був приємний нетворкінг, ми влаштували аукціон та зібрали гроші на ЗСУ».
Такий підхід дозволяє підтримувати життєздатність спільноти без перевантаження команди та зберігати баланс між професійною роботою і неформальною взаємодією.
Модель роботи Lviv Media Forum
Фінансова модель хабу побудована на основі декількох джерел. Перше — підтримка донорів, переважно міжнародних організацій, які частково покривають адміністративні витрати. Водночас ця підтримка не переважає над іншими. Додаткові ресурси забезпечують проведення подій, партнерські активності, надання послуг із оренди простору та добровільні внески спільноти.
Сьогодні Медіафорум є лише одним із напрямків ширшої діяльності. До підготовки Форуму дедалі більше залучаються зовнішні фахівці, оскільки постійна команда паралельно веде інші проєкти. «Зараз сам Медіафорум — лише крапля нашої діяльності, — пояснює Ольга Мирович. — Я прийшла в цю організацію з ідеєю максимально використовувати потенціал нетворку українських та іноземних журналістів, і я послідовно реалізую цю ідею. Наша команда зараз займається візитами іноземних журналістів, розширенням співпраці з Тайванем та іншими країнами-партнерами».
Організаційна модель враховує нерівномірність навантаження протягом року. Частина колег, які перейшли на інші місця роботи, залишаються залученими до підготовки Форуму, що дозволяє зберігати стандарти та експертизу без утримання великої постійної команди. Активно працюють із волонтерами, які забезпечують переклад, реєстрацію, комунікацію та логістику. Водночас управління волонтерськими процесами потребує окремих компетенцій і розвитку культури відповідальності та партнерства.
Проєкти у Lviv Media Hub та співпраця зі Світовим банком
За час функціонування простору його програмами та можливостями скористалися близько 350 редакцій; офлайн-простір відвідали орієнтовно 2000 фахівців. Проведено близько 160 подій різного формату, включно з професійними зустрічами та візитами урядових делегацій. Це підтверджує роль хабу як інфраструктурного елементу медійної та громадської екосистеми.
Співпраця та співтворення є базовим принципом роботи. Простір регулярно приймає спільні події з партнерськими інституціями, зокрема з INDEX: Інститутом документування і взаємодії, який реалізує міжнародні резиденції та залучає до програм іноземних учасників. Навколо хабу сформувалася мережа партнерських організацій з різних міст, що підсилюють його ресурсно та експертно. Окремий напрямок роботи — підтримка інших ГО у виході на міжнародні професійні мережі та розширенні їхнього впливу.
Діяльність не обмежується проведенням Медіафоруму. Організація реалізує спільні ініціативи з Diplomacy Hub, програму підтримки редакцій, а також найбільшу в Україні програму психологічної підтримки журналістів, що еволюціонувала з резиденційного формату 2019 року. У 2020 році простір приймав білоруських активістів у межах тримісячних резиденцій.
Важливим аналітичним напрямком стало дослідження втрат медіасектору внаслідок повномасштабного вторгнення. Дослідження охоплювало як фізичні руйнування інфраструктури, так і економічні втрати та зниження доходів редакцій. «Це унікальне дослідження, методологію якого було розроблено спільно зі Світовим банком, — доповнює Ольга Мирович. — Завдяки цьому дослідженню Світовий банк фактично вперше розпізнав медіа як частину економіки. І це лише один приклад нашої співпраці з міжнародними партнерами».
Досвід Lviv Media Hub демонструє, що хаб — це не лише інфраструктура, а передусім спільнота, об’єднана спільними цінностями, професійними стандартами й горизонтальними зв’язками. Саме поєднання фізичного простору, нетворкінгу та стратегічного бачення дозволяє створювати середовище, здатне реагувати на кризи, масштабувати вплив і формувати сталі партнерства.
