Кожна дитина має право на підтримку своїх батьків та громади, до якої вони належать, під час зростання, навчання і розвитку у перші роки життя, а після досягнення шкільного віку – право на те, щоб піти до школи та бути прийнятою там та включеною до процесу як вчителями, так й однолітками. Від того, що усі діти, незалежно від їх відмінностей, навчаються разом, отримає перевагу кожний, – це наріжний камінь інклюзивної освіти.
По всьому світу дітей виключають із шкіл, які вони мали б відвідувати, через інвалідність, расу, мову, релігію, ґендер та бідність.
Але кожна дитина має право на підтримку своїх батьків та громади, до якої вони належать, під час зростання, навчання і розвитку у перші роки життя, а після досягнення шкільного віку – право на те, щоб піти до школи та бути прийнятою там та включеною до процесу як вчителями, так й однолітками. Від того, що усі діти, незалежно від їх відмінностей, навчаються разом, отримає перевагу кожний, – це наріжний камінь інклюзивної освіти.
Що таке інклюзивна освіта?
«Інклюзивна освіта» – це процес, під час якого різні студенти з різноманітними здібностями навчаються разом у одному класі. Вони разом отримують задоволення від екскурсій та позакласних заходів. Вони разом беруть участь у діяльності студентського або учнівського уряду, а також у спортивних заходах та шкільних виставах.
Інклюзивна освіта цінує розмаїття та унікальну роль кожного учня або студента, яку він відіграє у класних заходах. У справді інклюзивному середовищі кожна дитина почуває себе безпечно та має відчуття приналежності до колективу. Учні та їхні батьки беруть участь у визначенні навчальних цілей, а також у прийнятті рішень, які торкаються них. А працівники школи, у свою чергу, мають необхідну кваліфікацію, підтримку, гнучкість та ресурси для того, щоб виховувати, заохочувати та реагувати на потреби усіх студентів.
Чому інклюзивна освіта важлива?
Інклюзивні системи забезпечують кращу якість освіти для всіх дітей та є корінним фактором у ліквідації дискримінаційних підходів. Школи створюють середовище, у якому відбуваються перші активні взаємодії дитини з навколишнім світом за межами їхніх родин, що дозволяє розвивати соціальні відносини і навички формування відносин та спільних дій. Повага та розуміння зростають, коли учні з різними здібностями та різні за походженням граються, спілкуються і вчаться разом.
Освіта, яка виключає та сегрегує окремі групи дітей, посилює дискримінацію традиційно маргіналізованих груп. Коли освіта є значною мірою інклюзивною, такими самими стають повсякденні явища участі громадян у суспільних справах, зайнятості та громадського життя.
Чи не краще відокремити дітей, яким потрібна особлива увага?
Окреме навчання, спеціальна освіта не дають гарантії успішного розвитку дітям, яким потрібна особлива увага; інклюзивні школи, які забезпечують сприятливі умови для навчання, враховуючи конкретні місцеві особливості, демонструють набагато кращі результати [PDF]. Позакласні заняття, підтримка однолітків або більш спеціалізоване втручання вимагає залучення усієї шкільної громади, що працює як одна команда.
Якими є основні елементи інклюзивної освіти?
- Залучення до праці асистентів вчителів або спеціалістів: Такі працівники можуть потенційно сприяти інклюзивності або, навпаки, – сегрегації. Наприклад, спеціаліст, який допомагає вчителям задовольнити потреби всіх учнів, працює інклюзивно, а спеціаліст, який регулярно виводить студентів із класу, щоб працювати з ними індивідуально, – ні.
- Інклюзивна навчальна програма: Інклюзивна навчальна програма містить теми, які актуальні на місцевому рівні, та долучає до діяльності маргіналізовані групи та меншини. Це дозволяє уникнути бінарних наративів «доброго» та «поганого», а також дозволяє адаптувати навчальну програму до методики навчання дітей з особливими освітніми потребами.
- Залучення батьків: Більшість шкіл прагнуть певного рівня залучення батьків, але це часто обмежується листуванням електронною поштою та проведенням час від часу зборів батьків та вчителів. У різнобічній шкільній системі інклюзія потребує того, щоб передбачити різні способи спілкування з батьками на тих умовах, які їх задовольняють.
Як ми можемо розвивати інклюзивну освіту?
Щоб зробити інклюзивну освіту реальністю, потрібно зробити наступне:
- Подбати про те, що викладачі пройшли відповідне навчання та мали необхідну гнучкість і ресурси, необхідні для того, щоб навчати студентів з різними потребами і спираючись на різні методи навчання
- Забезпечити дитячим садкам адекватну та стабільну фінансову підтримку, таким чином, щоб усі види їхньої діяльності та послуги були інклюзивними
- Надати батькам більше прав і можливостей відстоювати право їхніх дітей на освіту в інклюзивному середовищі
- Створити всі умови, завдяки яким уся громада, зокрема викладачі з основних предметів та ті, хто виконує особливі функції, соціальні працівники, батьки та учні працювали разом та брали участь у розробці, проведенні та моніторингу освітніх програм, таким чином усвідомлюючи інклюзивну освіту як спільну відповідальність
- Вимагати, щоб уряд ніс відповідальність за запровадження і дотримання антидискримінаційного законодавства, розробку законодавства для створення інклюзивної освіти, а також за реалізацію політики усунення бар’єрів
Чи інклюзивна освіта є дорогою?
Перетворення освіти на інклюзивну не є способом зменшення витрат. Уряди повинні бути готові інвестувати значні ресурси на початкових етапах у реформу системи, як-от: у навчання викладачів та іншого персоналу, поліпшення інфраструктури, навчальних матеріалів та обладнання, перегляд навчальних програм для успішної реалізації інклюзивної освіти. Проте після усунення дублювання функцій та скорочення високих витрат на підтримку паралельних систем такі інвестицій стануть раціональним та ефективним способом використання коштів та мають потенціал для поліпшення освіти для всіх студентів.
Необхідно реформувати механізми фінансування з метою забезпечення надходження необхідних додаткових фінансових ресурсів до шкіл, які зараховують учнів із особливими потребами. Коли студенти переходять із спеціальних шкіл до загальноосвітніх навчальних закладів, фінансування має також спрямовуватися відповідним чином.
Як Фундації «Відкрите суспільство» підтримують інклюзивну освіту?
Ми сприяємо змінам у формуванні політики та практики у різні способи, зокрема, наступним чином:
- Проводимо адвокацію визнання юридичних прав дітей, зокрема надаючи підтримку організаціям батьків дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю у Вірменії.
- Фінансуємо емпіричні дослідження, у тому числі підтримку організації молодих людей з інвалідністю в Уганді, які документують перешкоди на шляху до їхньої освіти.
- Підтримуємо надання послуг на постійній основі, як-от створення та підтримка мережевих контактів та можливостей навчання для шкіл та НУО, зокрема асоціацій викладачів та батьківських організацій
- Підтримуємо групи громадянського суспільства, які дають можливість бути почутими молодим людям, батькам та викладачам, у тому числі організаціям, на чолі яких стоять батьки, котрі виступають за права та інклюзію дітей з інвалідністю у Таджикистані.
- Співпрацюємо із громадянським суспільством та іншими діячами під час вироблення політики, наприклад, надаючи технічну підтримку для розробки основоположних законів, які регулюють інклюзивну освіту, та політики і стратегій на національному рівні.
Надаємо підтримку урядам та системних службам для створення пілотних моделей успішного надання інклюзивної освіти, які потім можна поширити та розмножити.
