У рубриці “Погляди” NV опублікувала український переклад колонки Джорджа Сороса для Project Syndicate. У ній філантроп описав три джерела полікризи, яку зараз переживає людство, і яка потребує нашої реакції та дій задля її подолання. Ця колонка вийшла ще до варварського і злочинного акту росіян, які підірвали Каховську ГЕС, затопивши значну частину Херсонщини, і вкотре позбавили своїми діями людей домівок. Ба більше, немає жодних сумнівів, що наслідками цього злочину будуть й екологічні проблеми, що на фоні глобальних змін клімату буде особливо відчутно.
Оригінал англійською — Project Syndicate. Оригінал публікації українською — NV.
***
Ми живемо в неспокійні часи. Занадто багато чого відбувається із занадто великою швидкістю. Люди збентежені. Історик економіки з Колумбійського університету Адам Туз навіть придумав популярну назву для цього: «полікриза».
У полікризи безліч джерел. На мій погляд, головним джерелом полікризи, що вразила сьогодні світ, є штучний інтелект. На другому місці — зміна клімату, а російський напад на Україну посідає третє місце. Список насправді набагато довший, але я зосереджу увагу на цих трьох пунктах. Це має допомогти зменшити ступінь розгубленості.
Штучний інтелект
Штучний інтелект (ШІ) сколихнув світ, коли компанія Microsoft відкрила для публіки безкоштовний доступ до програми ChatGPT через афілійовану компанію OpenAI. Це сталося в листопаді 2022 року. ChatGPT виявився екзистенційною загрозою для бізнес-моделі компанії Google, яка всі сили кинула на якнайшвидше створення конкуруючого продукту.
Незабаром після цього Джеффрі Гінтон (його вважають хрещеним батьком ШІ) звільнився з Google, щоб у нього з’явилася можливість відкрито розповісти про ризики, які несе ця нова технологія. Переглянувши свою колишню думку, він став дотримуватися дуже похмурих поглядів на ШІ. Він заявив, що той може знищити нашу цивілізацію.
Гінтон був піонером у розробці нейронних мереж, які здатні розуміти і генерувати мову, а також навчаються нових навичок, аналізуючи дані. У міру збільшення кількості даних збільшувався і потенціал так званих великих мовних моделей ШІ.
Це справило велике враження на Гінтона. «Можливо, все, що відбувається в цих системах, набагато краще, ніж те, що відбувається в мозку людини», — заявив він. На його думку, у міру підвищення потужності цих систем вони стають більш небезпечними. Зокрема, він застеріг проти створення повністю автономних збройних систем, яких називає роботами-вбивцями.
«Ми вийшли на абсолютно невідому територію. Ми здатні створювати машини, які сильніші за нас, але ми зберігаємо контроль над ними. А що як ми створимо машини, які виявляться розумнішими за нас? ШІ знадобиться від п’яти до 20 років, щоб обігнати розум людини… Незабаром він усвідомить, що краще досягатиме своїх цілей, якщо стане ще потужнішим».
Слова Гінтона справили на мене велике враження. Ба більше, ШІ нагадав мені про вірш Гете Учень чародія. Учень вивчає чари, але не сповна розуміє, чого його вчить чарівник. Коли той наказує йому помити підлогу, учень використовує заклинання для мітли. Вона йому підкоряється, але учень не може змусити мітлу припинити виливати відра з водою на підлогу, і в будинку починається потоп.
Я виріс до того, як був винайдений ШІ. Завдяки цьому я сильно вірю в реальність. Ще у досить ранньому віці я усвідомив, наскільки важко зрозуміти світ, у якому я народився, і тому звертався до реальності, щоб знайти в ній моральне керівництво.
У світі, в якому ми живемо, ми, люди, є одночасно і учасниками, і спостерігачами. Як учасники ми хочемо змінити світ на нашу користь; як спостерігачі ми хочемо зрозуміти реальність такою, якою вона є. Ці дві мети перетинаються між собою. Я вважаю це важливим висновком, що дає мені змогу розрізняти правильне і помилкове.
ШІ зруйнував цю просту схему, тому що він не має жодного стосунку до реальності. ШІ створює власну реальність, а коли ця штучна реальність перестає відповідати реальному світові (що відбувається досить часто), це зневажливо ігнорують, називаючи «галюцинаціями».
Саме тому я майже інстинктивно виступаю проти ШІ, і всім серцем погоджуюся з тими експертами, які доводять, що ШІ потрібно регулювати. Але подібне регулювання потрібно застосовувати на глобальному рівні, бо стимули обманювати занадто великі: ті, хто ухиляється від регулювання, отримують несправедливу перевагу.
На жаль, запровадити глобальне регулювання неможливо, бо сучасний світ визначається конфліктом між двома системами державного управління, які діаметрально протилежні одна одній. У них радикально різняться погляди на те, що саме потрібно регулювати і навіщо.
Я називаю ці дві системи управління відкритими і закритими суспільствами. Різниця між ними в такому: у відкритому суспільстві роль держави — захищати свободу людини, а в закритому суспільстві роль людини — служити інтересам правителів.
ШІ розвивається неймовірно швидкими темпами, і простий людський розум не здатний сповна це зрозуміти. Ніхто не може передбачити, куди все це нас заведе. Але в одному ми можемо бути впевнені: ШІ допомагає закритим суспільствам і створює смертельну загрозу для відкритих суспільств. Причина в тому, що ШІ особливо добре створює інструменти контролю, які допомагають закритим суспільствам стежити за своїми підданими.
Саме тому я інстинктивно проти ШІ, але не знаю, як його можна зупинити. Сьогодні цього, втім, узагалі ніхто не знає, проте більшість із тих, хто розробляв ШІ, визнають, що його необхідно регулювати. Це розуміють також у Конгресі та в адміністрації президента Джо Байдена. Однак ШІ розвивається набагато швидше, ніж державні органи влади. Хоча адміністрація Байдена ухвалила чимало рішень у межах своїх повноважень, Конгресу буде важко схвалити щось подібне до «Білля про права ШІ».
Тим часом це проблема, яка не може чекати. У 2024 році у США відбудуться загальні вибори (а також, найімовірніше, у Великій Британії), і ШІ, безсумнівно, відіграватиме в них важливу роль, яка навряд чи виявиться якоюсь іншою, окрім як небезпечною. ШІ дуже добре продукує дезінформацію і діпфейки, а зловмисних діячів буде чимало. Що ми можемо з цим зробити? У мене немає відповіді на це запитання, але я сподіваюся, що воно отримає увагу, на яку заслуговує.
Зміна клімату
Другий елемент у полікризі — зміна клімату. Глобальна кліматична система порушилася через надмірне втручання людей, а надто через величезні обсяги парникових газів, вуглекислого газу і метану. Паризька угода 2015 року поставила за мету обмежити потепління 1,5 °С відносно доіндустріальної епохи. Нині ситуація виглядає так, що цю стелю буде перевищено: попри всі зусилля з боротьби зі зміною клімату, темпи потепління насправді прискорюються.
Два дуже шанованих кліматологи — Девід Кінг, колишній головний науковий радник британського уряду, і Йоган Рокстрем із Потсдамського інституту — попереджають, що ця тенденція може спровокувати настання точок неповернення і призвести до колапсу життя на Землі.
Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) заявляє, що за умови збереження нинішньої кліматичної політики до 2100 року Земля стане гарячішою на 2,5−2,7 °C. Це буде катастрофа, кажуть учені. Це вище за найвищу температуру на Землі протягом останніх 4 млн років. Повністю розтануть крижані щити Гренландії, Гімалаїв і Західної Антарктики, а рівень моря підвищиться на 10 м.
«Відбудеться колапс усіх великих біомів планети Земля (дощових лісів, багатьох лісів помірної зони), почнеться швидке танення вічної мерзлоти, повний колапс морської біології, зміна населеності на значній частині Землі, — каже Рокстрем. — Понад третина території планети навколо екваторіальних регіонів стане незаселеною, тому що буде перевищено необхідний для здоров’я поріг, що становить приблизно 30 °C».
На жаль, коли боротьба зі зміною клімату зачіпає джерела існування людей, вони хочуть захистити ці джерела. Фермери в Німеччині та Нідерландах готові бунтувати проти регулювання викидів азоту, тому що таке регулювання не дасть їм змоги утримувати корів. Вони мобілізувалися, перемагаючи на виборах і розхитуючи основи Євросоюзу.
Я також маю згадати бажання нафтових компаній і далі отримувати свої прибутки.
У боротьбі зі зміною клімату ми дуже відстаємо від графіка. Ми мусимо робити все, що кліматологи вважають за необхідне: суттєво і швидко скорочувати викиди парникових газів, видаляти надлишок парникових газів з атмосфери, заморожувати Арктику. Щоб зробити це, ми зобов’язані отримати згоду спільнот корінних народів. І все це треба робити якомога швидше.
Російська війна проти України
І тут ми підходимо до третього компонента полікризи. Російський напад на Україну став негативним шоком для світу, порушивши постачання продовольства і спровокувавши велике геополітичне перегрупування. І все ж реальні результати набагато кращі, ніж можна було очікувати. Українська армія організувала героїчний опір і завдяки потужній підтримці США та Європи зуміла розвернути ситуацію. Російська армія виявилася паперовим тигром — погано керованим і повністю корумпованим. «Група Вагнера», приватна армія найманців, на якийсь час активізувала вторгнення, але зрештою теж не змогла перемогти Україну.
У результаті зараз Україна готується почати контрнаступ, щойно буде поставлена вся техніка, яку їй пообіцяв Захід. Байден навіть погодився, що Україні треба передати винищувачі F-16.
Я вірю, що контрнаступ буде успішним. Метою стане Кримський півострів, де розташована головна військово-морська база росії. Зруйнувавши вже і так пошкоджений міст, який пов’язує Крим з росією, Україна зможе перетворити цей стратегічний актив на стратегічний пасив, тому що в Криму немає води. Якщо міст буде зруйновано, Крим стане залежним від поставок води з України.
Оскільки багато регіонів російської федерації вже роздратовані владою деспотичного режиму президента володимира путіна, подібні події можуть змусити їх взагалі відкинути цей режим. Відроджена російська імперія, про яку мріє путін, може дезінтегруватися і перестати створювати загрозу для Європи та світу.
Закінчення війни в Україні стане позитивним шоком для світу. У Байдена з’явиться можливість знизити напруженість у відносинах між США і Китаєм, який сам відчуває зараз економічний спад, що підвищує сприйнятливість голови Сі Цзіньпіна до ідеї пошуку порозуміння зі США. Байден не прагне змінити режим у Китаї; все, чого він хоче: відновити статус-кво на Тайвані.
Розгром росії в Україні та зниження китайсько-американської напруженості відкриють для світових лідерів необхідний простір, щоб зосередитися на боротьбі зі зміною клімату, що загрожує знищити нашу цивілізацію. Однак шлях, що веде до такого результату, вузький і звивистий. І тому в кінці фрази«демократія зможе пережити полікризу» доречно поставити знак питання.
***
Copyright: Project Syndicate 2023
