“Топ-10” порушень права власності очолюють невиконання судових рішень

У Львові відбулася дискусія “Право власності в Україні: реалізовувати чи захищати?”

21 жовтня у Львові відбулася дискусія “Право власності в Україні: реалізовувати чи захищати?” Її організував Центр громадської адвокатури в межах проекту “Покращення умов реалізації та захисту права власності як основного речового права” за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.

На заході було представлено “топ-10” найчастіших порушень права власності в Україні. На перше місце експерти поставили невиконання рішень судів щодо захисту права власності. За словами фахівців, держава не може впоратися з узятими на себе зобов’язаннями щодо гарантування громадянам примусового виконання рішень судів, що спричиняє неможливість володіння, користування чи розпорядження своїм майном навіть після рішення суду.

Далі в рейтингу стоять порушення прав на отримання соціальних виплат у розмірі, передбаченому законом, порушення порядку примусового вилучення об’єктів приватної власності для суспільних потреб, невиплата відшкодування вартості таких об’єктів по ринкових цінах, неможливість реалізації права власності на самочинне будівництво у зв’язку зі складною процедурою його легалізації, неможливість реалізувати право власності через процесуальні перешкоди (спори між судами щодо підвідомчості справ, пов’язаних із правом власності на землю), створення перешкод у користуванні майном територіальної громади та недосконале управління об’єктами державної власності, неможливість реалізації права власності на землю у зв’язку з необхідністю заміни державного акту старого зразка на новий, порушення права власності на отримані доходи громадян (заробітна плата, пенсії тощо) у зв’язку з порушенням строків виплати, невиконання рішень судів щодо примусового стягнення невиплаченої заробітної плати, пенсії тощо, створення перешкод у реалізації права використання свого майна для підприємницької діяльності тощо.

Учасники обговорення також відзначили наявність великої кількості судових справ щодо захисту права власності, яких можна було уникнути. Зокрема йдеться про сімейні спори про поділ майна, спори між спадкоємцями, можливість отримати правовстановлювальний документ на майно в позасудовому порядку, небажання органів державної влади та нотаріусів приймати певні рішення щодо права власності з направленням громадян до суду тощо.

За словами експертів, громадяни дедалі частіше стикаються з проблемою підвідомчості адміністративних і цивільних справ щодо оскарження рішень органів місцевого самоврядування по земельних питаннях, зокрема про передачу у власність громадянам земельних ділянок. За інформацією фахівців, на сьогодні немає єдиної судової практики, поглиблюється це конфліктами між судами адміністративної та загальної юрисдикції, поступовим “перетягуванням” одним судом від іншого справ, які стосуються власності, перш за все права на землю й іншу нерухомість.

Як відзначила представниця Центру громадської адвокатури Оксана Коваль, у контексті Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод право на отримання соціальних виплат теж включено до змісту права на мирне володіння майном (право власності). За її словами, держава робить непослідовні кроки щодо обмеження права багатьох категорій громадян на отримання соціальних доплат, які слугують додатковим джерелом існування та спрямовані на забезпечення належного життєвого рівня.

Андрій Малетин (Станіславська правозахисна група) наголосив, що територіальна громада не має можливості належним чином реалізувати право комунальної власності та відчути себе справжнім власником комунального майна. “Ефективність користування й розпорядження комунальним майном перебуває не на найвищому рівні, немає належного доступу до інформації про наявне комунальне майно та можливість його використання, що призводить до ненадходжень до бюджету значних грошових коштів. Порушення права комунальної власності неодноразово ставало приводом для територіальних громад порушувати питання про проведення місцевого референдуму щодо заборони місцевій владі вчиняти певні дії щодо розпорядженням майном громади”, – додав він.

Експерт Центру громадської адвокатури Тетяна Яцків відзначила проблеми з реалізацією права власності неурядових організацій (НУО). За її словами, ці проблеми зумовлено складністю процедури відчуження майна організації, неможливістю окремих НУО отримати нерухоме майно в користування на пільгових умовах, недосконалим законодавством щодо оподаткування діяльності НУО. “Зазвичай неурядові організації не мають достатньо багато майна у власності (це може бути оргтехніка, меблі тощо), і при відчуженні його в багатьох випадках слід збирати загальні збори членів організації для вирішення питання про продаж, наприклад, комп’ютера”, – наголосила вона.

Центр громадської адвокатури
Тетяна Яцків
(032) 244 46 59
info@lawngo.net

***

Програма “Верховенство права” підтримує організації громадянського суспільства, діяльність яких спрямовано на захист прав людини й основоположних свобод, а також сприяє підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному й місцевому рівнях.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: