За словами фахівців, сьогодні держава нездатна забезпечити якісну соціалізацію та реабілітацію дітей, які перебувають в інтернатах
В Україні тисячі дітей-сиріт не отримують навіть базової освіти через недосконалість інтернатної системи. Про це йшлося 17 травня в Києві на прес-конференції “Покинуті діти: що приховують зачинені двері інтернатів”. Захід провів Благодійний фонд “Розвиток”, Асоціація незалежних моніторів і Центр інформації про права людини за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
Як повідомляє УНІАН, директор Асоціації незалежних моніторів Андрій Черноусов наголосив, що сьогодні держава нездатна забезпечити якісну соціалізацію та реабілітацію дітей, які перебувають в інтернатах, тому багато випускників дитячих інтернатних закладів не можуть адаптуватися в суспільстві й нерідко стають потенційними клієнтами інтернатів для дорослих.
Експерт наголосив, що надання соціальних послуг дітям в Україні можливе лише у стаціонарних закладах – інтернатах, тому якщо дитина їх потребує, у неї немає вибору, де їх отримати. Через це в інтернатах перебувають різні категорії дітей – розумово відсталі, діти з фізичними вадами, діти, які залишилися без батьківського піклування. При цьому, за словами фахівця, їм усім надають однаковий комплекс соціальних послуг.
“Утім, навіть якщо дитину влаштувати до інтернату, на виході вона опиняється дезінтегрованою та неадаптованою. У цих дітей немає майбутнього”, – сказав Андрій Черноусов. За його словами, нинішня мережа інтернатів для розумово відсталих демонструє псевдопіклування про дітей. Дітям у деяких закладах не надають навіть базової освіти.
Учасники прес-конференції розповіли історію ромського хлопця Стаса Деметра, доля якого є прикладом того, що сьогодні відбувається в інтернатах.
Координатор проектів БФ “Розвиток” Наталія Козир розповіла, що Стас прожив 17 років в інтернаті для розумово відсталих, а коли туди прийшла комісія, виявилося, що він там перебуває помилково, і статус розумово відсталої дитини з нього зняли. При цьому вона наголосила, що дітей ромів здебільшого автоматично відправляють в інтернати для розумово відсталих. Як результат, хлопець має атестат Домбоківської школи-інтернату про закінчення неповної середньої школи (9 років), але не вміє ні читати, ні писати.
За її словами, після закінчення школи дитина була повністю дезінтегрована. “Коли Стасу виповнилося 17 років, його вивезли з Домбоківської школи на територію Мукачева й залишили”, – сказала вона. Наталія Козир зауважила, що Стасу ще пощастило, що йому дали кімнату, а багато дітей виходить просто на вулицю. При цьому благодійній організації, яка взялася опікувати дитину, з певними труднощами вдалося домогтися отримання документів, в тому числі паспорта з пропискою для дитини.
Сам Стас розповів, що їх ніхто не вчив, а замість уроків вони дивилися телевізор. Також він розповів, що дітей часто били, а за непокору відправляли до психлікарні.
Андрій Черноусов наголосив, що найстрашніше в цій ситуації те, що документально все законно і притягнути до відповідальності винних дуже важко. “Усі дивляться на папірці, а не на дитину”, – зауважив він. Тому, за його словами, потрібні інші механізми впливу – громадський контроль, бажання людей допомогти таким дітям.
Роман Романов, керівник програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”, наголосив, що головною метою сьогоднішнього заходу є привернути увагу громадськості. “Я добре пам’ятаю слова директора одного з інтернатів: не потрібно нам ніяких подарунків, спонсорської допомоги – просто приїжджайте, дітям головне спілкування, і це головний подарунок, бо вони почуваються там ізольованими”, – сказав він. Роман Романов переконаний, що коли люди з громади будуть періодично приходити в подібні місця й дивитись, що там відбувається, ці місця зміняться у кращий бік. Водночас він додав, що громадські організації поінформували Уповноваженого з прав людини про ситуацію з Домбоківською школою.
Контакти:
Центр інформації про права людини
Тетяна Печончик
067 445 95 43
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
