За словами експертів, для проведення ефективної реформи Міністерства внутрішніх справ необхідно змінити методику оцінки роботи міліції: відмовитися від нинішньої системи кількісних показників, запровадивши замість цього опитування населення – те, наскільки мешканці України довіряють міліції та наскільки безпечно вони почуваються у власній країні
Для проведення ефективної реформи Міністерства внутрішніх справ необхідно змінити методику оцінки роботи міліції: відмовитися від нинішньої системи кількісних показників, запровадивши замість цього опитування населення – те, наскільки мешканці України довіряють міліції та наскільки безпечно вони почуваються у власній країні. Про це заявив експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов 27 листопада в Києві, презентуючи пілотне всеукраїнське дослідження “Оцінювання міліції за допомогою громадської думки”. Дослідження було здійснено за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
“Сьогодні керівники та працівники міліції, прокуратури, Міністерства юстиції розуміють, що нинішня система оцінки діяльності міліції та криміногенної обстановки застаріла, але при цьому не бачать можливості вийти за межі внутрішньосистемної звітності”, – зазначив експерт.
Водночас, за його словами, у багатьох західних країнах (США, Велика Британія, Польща) існують спеціальні опитування населення, які є найбільш вагомим альтернативним джерелом статистиці злочинів. Це значна вибірка, яка є репрезентативною та налічує близько 50 тисяч осіб щороку.
Аналогічне опитування провів Харківський інститут соціальних досліджень спільно з Міністерством внутрішніх справ. Загалом було опитано 15 тисяч респондентів у 349 населених пунктах в усіх областях України (вибірка 600 респондентів для кожного регіону).
“Цим опитуваннями ми хотіли показати МВС України (у доповнення до нинішньої системи оцінювання рівня злочинності й діяльності міліції) іншу, більш об’єктивну оцінку – оцінку з боку громадян”, – зазначив Андрій Черноусов. У свою чергу, директор програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов наголосив, що це соціологічне дослідження дає змогу оцінити очікування українських громадян від міліції та її сприйняття в суспільстві.
Найважливіші висновки дослідження:
– Рівень побоювань громадян помірно високий і суттєво зростає, коли вони залишають звичне оточення (свій будинок, квартиру, двір). Більш ніж третина опитаних почуваються в небезпеці, виїжджаючи за межі району проживання. Страх стати жертвою злочину в суспільстві є значним: 64,6% опитаних побоюються стати жертвою будь-якого злочину взагалі.
– Більш ніж половина опитаних вважають рівень злочинності незмінним упродовж останнього року.
– Тільки чверть опитаних (25,2%) оцінюють роботу міліції як ефективну. Понад половина (51,3%) вказує на її неефективність.
– Більш ніж половина опитаних не знає нічого про свого дільничного, а три чверті – про начальника райвідділу свого району.
– Оцінюючи те, як поводяться працівники міліції в ході спілкування з громадянами, більшість респондентів зазначає, що чемно (64,5%). Водночас п’ята частина опитаних зіштовхнулися з байдужим ставленням (24,9%), а практично кожний десятий (9,3%) – із брутальністю.
– Тільки кожен четвертий опитаний (25,9%) зазначив, що довіряє міліції. Одначе, незважаючи на доволі невисокі показники довіри, міліція входить у трійку суспільних інститутів, яким довіряють найбільше.
– Досить значна група респондентів готова допомагати міліції в будь-якій ситуації (28%).
– До міліції звертаються менш ніж дві третини жертв злочинів (61,8%). Одначе про значну частину злочинів жертви не повідомляли міліцію (38,2%).
– Найчастіше респонденти ставали жертвами крадіжок. Так, у загальній кількості потерпілих частка жертв різноманітних крадіжок становить 38,8%. Кількість жертв кишенькових крадіжок становить 60 на 10 тис. населення.
Контакти:
Харківський інститут соціальних досліджень
Андрій Черноусов
097 104 38 02
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
