У Брюсселі відбулася експертна дискусія “Окупований Крим: відгуки з місця подій”
Міжнародні правозахисні організації мають узяти активну участь у моніторингу дотримання прав людини у Криму. Про це заявили учасники дискусії “Окупований Крим: відгуки з місця подій”, яка відбулася 31 березня у Брюсселі. Захід провів Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі за підтримки Європейського Фонду за Демократію та Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження”.
Єжи Помяновськи, виконавчий директор Європейського Фонду за Демократію, зазначив, що анексія Криму Росією створила нову ситуацію у світі. Крім геополітичного, кримська проблема має й гуманітарний вимір: люди, які мешкають у Криму, перебувають під неймовірним тиском.
Андрій Іванець, голова Таврійської гуманітарної платформи, нагадав, що сьогодні на півострові проживають представники 125 етносів, і три з них – росіяни, українці та кримські татари – становлять 95%. Крим отримує з України 80-85% води, 80% електрики, 66% бюджету. Крім того, все залізничне сполучення півострова пов’язане винятково з Україною.
Юсуф Куркчі, голова Інституту соціологічних досліджень і радник Меджлісу кримськотатарського народу, висвітлив позицію кримських татар щодо нинішньої ситуації: “Те, що відбулося у Криму, є безпрецедентним і не має аналогів в історії. Вражає швидкість, з якою відбулися неправомірні дії, починаючи з референдуму й закінчуючи приєднанням Криму як суб’єкта РФ. Усі зміни відбулися під прикриттям результатів референдуму, який із жодного погляду не можна вважати легітимним: жоден референдум у світі не проводився за 10 днів і не оголошував результати за 1 день, враховуючи те, що в ньому взяли участь 1 240 000 виборців, що становить 83% дорослого населення, з яких 97% підтримали приєднання до Росії”. За його словами, кримські татари через Меджліс закликали всіх мешканців Криму бойкотувати референдум і не визнали його результатів, але їх було проігноровано. Наразі de jure територія Криму є частиною України, а de facto на території Криму встановлюються всі складові Російської держави. Упродовж місяця всі мешканці Криму, які не заявили про своє небажання ставати громадянами РФ, автоматично отримають російське громадянство. Процес написання нової Конституції Криму вже почався – без будь-якого громадського обговорення. За словами Юсуфа Куркчі, жодна сторінка історії Криму, яка була спільною з Росією, не була позитивною й немає передумов вважати, що цього разу буде інакше.
Олександра Дворецька, директорка ініціативи “SOS Крим” і голова Кримського правозахисного центру “Дія”, розповіла про дотримання прав людини у Криму. За час окупації кількість порушень прав людини зросла в декілька разів. Зареєстровано 38 випадків насильницького викрадення людей (29 було звільнено), всіх тримали в заручниках від одного до дванадцяти днів, піддавали тортурам і нелюдському поводженню. Одна людина загинула, знайдене тіло було з ознаками тортур. Доля ще 9 людей невідома. Олександра Дворецька наголосила, що це лише ті факти, про які стало відомо, а справжня їх кількість може бути значно більшою. За словами правозахисниці, Україна не знає, як цьому протидіяти, а надто зараз, коли територію окуповано. Міліція, СБУ, частково прокуратура й суди Криму перейшли на сторону окупантів, тому, навіть коли відомі факти порушень, людям нікуди звертатись. Новою проблемою є також люди, які відбувають покарання в тюрмах або перебувають під арештом на території Криму: у правозахисних організацій немає доступу до них. Є факти масового порушення права на свободу волевиявлення, висловлювання, доступу до ЗМІ. Кримські, українські й міжнародні журналісти неодноразово піддавалися фізичним нападам із боку окупаційних сил. Всі українські телеканали вимкнено на території Криму. Мешканці Криму перебувають в інформаційній ізоляції, а журналісти перетворилися на мішені. Також є факти порушення прав на зібрання: деяких активістів Євромайдану було викрадено у Криму. Також зростає кількість порушень прав власності. Особам, які відмовляються отримувати російське громадянство, погрожують втратою майна. Правозахисниця наголосила, що залишатися громадянином України у Криму зараз небезпечно.
Юлія Тищенко, голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень, прокоментувала дії українського уряду, Євросоюзу та міжнародної спільноти з вирішення кримської кризи. За її словами, анексія Криму підняла цілу низку економічних, соціальних і політичних питань, які сьогодні дуже важко вирішувати. У Криму зараз перебуває 2 млн. українських громадян, і Україна хоче, щоб вони зберегли громадянство. Росія шантажує людей і змушує їх отримувати російське громадянство, погрожуючи, що громадяни України не зможуть жити та працювати на півострові. Україні особливо важко забезпечувати соціальні права своїх громадян у Криму (виплата пенсій, утримання дітей-сиріт тощо), оскільки українські органи виконавчої влади фактично заміщено російськими. Іншою проблемою є біженці чи вимушено переселені громадяни. Зараз вже 3 500 людей офіційно звернулись за таким статусом, очікується щонайменше 25 000. Міжнародні організації багато в чому могли би допомогти Україні у вирішенні цієї проблеми. На думку Юлії Тищенко, Україні слід створити адміністративний орган, який займатиметься гуманітарними та соціальними питаннями Криму. Міжнародна спільнота може допомогти досвідом та експертизою. Дипломатичні зусилля ЄС на всіх рівнях є необхідними. Також є потреба в експертній допомозі міжнародних організацій з окремих питань. Необхідна широка міжнародна підтримка у проведенні комплексних внутрішніх реформ в Україні.
Осман Пашаєв, кримськотатарський тележурналіст, прокоментував питання військовослужбовців Криму. За його інформацією, з 12 тис. українських військовослужбовців, що перебували у Криму, лише 250 формально перейшли на бік Росії. Російські прапори вивішено над захопленими військовими базами, але це має лише символічне значення.
Підсумовуючи дискусію, Олена Пристайко, голова Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, зазначила, що найкращою стратегію вирішення кримської кризи є покращення рівня життя та забезпечення прав і свобод людини в Україні шляхом європейської інтеграції.
Контакти:
Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі
Олена Пристайко
oprystayko@gmail.com
