18 травня 2016 року у приміщенні Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні відбулися публічні дебати на тему «Безвізовий режим для України: блискуча перспектива чи непевні наслідки?»
18 травня 2016 року у приміщенні Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні відбулися публічні дебати на тему «Безвізовий режим для України: блискуча перспектива чи непевні наслідки?»
В рамках дискусії, модератором якої виступила Ірина Сушко, голова громадської організації «Європа без бар’єрів», було заслухано спікерів, що висвітлили перебіг переговорів України та європейських країн у питанні отримання Україною безвізового режиму, а також поділилися успішним досвідом держав, що вже отримали цей режим (акцент було зроблено на проведенні паралелей між Боснією та Герцеговиною й Молдовою, з одного боку, та Україною, з іншого). Також спікери презентували потенційні позитивні риси та негативні наслідки, що можуть мати місце після отримання безвізового режиму.
«Україна має значні шанси отримати безвізовий режим з країнами Шенгенської зони, зважаючи на її візову історію з європейськими державами та просування у розвитку реформ після усунення від влади В. Януковича. Проте варто взяти до уваги той факт, що за умови загострення конфлікту на Сході країни або затягування реалізації реформ, дію безвізового режиму може бути призупинено. Приклади Боснії та Герцеговини та Молдови доводять, що ЄС здатний застосувати такий підхід» – наголосив Максим Щербаков, представник ГО Форум молодих дипломатів.
Висхідною точкою сучасного етапу наближення України до безвізового режиму є 20 квітня 2016 року, коли Європейська Комісія виступила з офіційною законодавчою пропозицією до Європейського Парламенту скасувати візовий режим для громадян України. «Враховуючи складнощі процедури прийняття рішень в Європейському Союзі, варто очікувати результат не раніше середини червня» – зазначила Наталі Павлюк, стажерка ГО «Європа без бар’єрів».
Водночас, необхідно зауважити, що безвізовий режим поширюватиметься не на всіх громадян України, а на тих, хто має біометричний паспорт. Перебувати на території країн Шенгенської зони можна буде протягом 90 днів з кожних 180; безвізовий режим не поширюється на трудову міграцію, не дає автоматичного дозволу на роботу чи навчання. Під час контролю, як і раніше, необхідно буде пред’являти закордонний паспорт.
Тим не менш, отримання безвізового режиму буде визнанням з боку Європейського Союзу прогресу України у здійсненні реформ у правоохоронній та судовій сферах, а також у боротьбі з корупцією. «Введення безвізового режиму спростить процес підготовки до поїздки. Крім того, жителям регіонів не потрібно буде їздити до Києва або інших великих міст, щоб подати документи до візових центрів. Отже вони звільняться від зайвого клопоту та додаткових фінансових витрат, як на дорогу, так й на візовий збір, що складає в середньому 35 євро, а це значна сума» – підкреслила Катерина Кульчицька, аналітик ГО «Європа без бар’єрів».
Учасники дискусії жваво обговорювали перспективи отримання безвізового режиму, висловлювали різні точки зори, що й не дивно, оскільки, хоча більша частина тих, хто взяв участь, були студентами, водночас до дебатів долучилися й представники громадських організацій м. Києва та м. Маріуполя.
Незважаючи на потенційний спектр наслідків отримання безвізового режиму, учасники дійшли думки, що Україні варто йти шляхом просування до нього, оскільки це є прогресивний кроком та посприяє посиленню зв’язків між Україною та Європою, що є важливим для євроінтеграційного курсу, який обрала Україна.
Захід відбувся в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, який виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).
