27 вересня у Києві відбулася «Конференція Стійкості», організована Міжнародним фондом “Відродження”. Ми зібрали експертів, активістів, донорів та представників влади, щоб обговорити важливі питання стійкості громад у контексті відновлення після повномасштабного вторгнення. Центральною темою стало те, як громадянське суспільство може сприяти розвитку та стійкості через побудову стратегії, об’єднання зусиль з бізнесом та державними органами.
Учасники заходу погодилися, що стійкість — це не просто здатність вижити у складних умовах, але й вміння розвиватися, адаптуючи свої стратегії до реальних викликів. Громадянське суспільство, на думку експертів, відіграє ключову роль у створенні нових сенсів і моделей відновлення. Особливо багато уваги експерти приділили економічній стійкості та соціальному підприємництву, які можуть стати рушійною силою відбудови українських громад і залучення ресурсів на неї.
ОГС і громади можуть знайти баланс між викликами і можливостями? Ця конференція стала важливим кроком до пошуку відповідей на це питання та допомогла окреслити шлях до стійкості в умовах постійної невизначеності.
Що таке стійкість?
Конференція розпочалася промовою Олександра Сушка, виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження». Він наголосив, що українське суспільство проявило неймовірну стійкість, але тепер перед нами стоїть нове завдання — будувати стійкість побудова стійкості в довгостроковій перспективі. Він підкреслив, що війна триває, і простих рішень немає, але саме вміння діяти в умовах невизначеності і визначатиме нашу стійкість надалі.
«Ми перейшли від стійкості як здатності виживати до нової якості — на основі якої будуємо справедливий світ», — зазначив Олександр Сушко. Він додав, що українці навчилися перетворювати можливості на реальні досягнення та вибудували ціннісну основу стійкості, яка працює зараз, але для довгострокової стійкості цього недостатньо.Однією з головних перемог є те, що українцям вдалося переконати значну кількість людей не просто залишитися в країні, а й будувати нові форми взаємодії, як на горизонтальному, так і на вертикальному рівнях. «Ми навчилися перетворювати можливості на досягнення, формувати ціннісну основу нашої стійкості», — зауважив він.
Проте, за словами Сушка, однієї енергії самозахисту буде недостатньо для довгострокового розвитку. Сьогодні вкрай важливо розвивати інституції, які зможуть забезпечити тяглість і сталість змін. Він підкреслив, що українське суспільство зробило значний стрибок у процесі «увласнення» держави, ми перетворилися ми перетворилися з пасивних користувачів на активних учасників процесів. «Ми зрозуміли, що є не просто населенням, а учасниками, співтворцями держави. Хоча маятник часом відхиляється в інший бік, цей прорив вже відчутний», — підкреслив Сушко.
Одним з головних викликів, за його словами, є збереження цих досягнення. Термін «стійкість», на думку Сушка, вже дещо втратив своє початкове значення, зараз й термін його значення набагато ширший, ніж на початку повномасштабної війни. Українці тепер мають не тільки стежити за трендами, а й активно впливати на них, розвивати компетенції та знання. «Ми будуємо стратегії, навіть розуміючи, що їх доведеться змінювати. Але це необхідно, щоб не втратити фокус і залишатися на правильному шляху», — підсумував Олександр.
Як громадянське суспільство впливає на стійкість громад та їхнє відновлення
Під час конференції відбулася дискусія навколо дослідження “Відновлення України: пріоритети, ризики, включеність”, представленого Наталією Зайцевою-Чепак з Socioinform. Учасники обговорення — Вікторія Тимошевська (Фундація “Здорові рішення”), Олександр Солонтай (ГО “Агенція відновлення та розвитку”) та Олексій Савчук (ГО “Globa 22”) — поділилися своїми думками щодо ролі громадянського суспільства у відновленні громад і створенні стратегій стійкості. Вони наголосили на важливості кооперації, прозорого планування, роботи з даними про громади, залучення бізнесу та побудови довіри між усіма стейкхолдерами. Дискусію модерувала Інна Підлуська.
Дослідження, підготовлене Агенцією Socioinform на замовлення Міжнародного фонду “Відродження” та за підтримки Європейського Союзу, ґрунтується на 25 експертних інтерв’ю з представниками громадських організацій та фахівцями з різних регіонів України, включаючи деокуповані та прифронтові території. Основна мета — виявити фактори, що впливають на успішність відновлення, і визначити підходи, які або посилюють, або сповільнюють сповільнюють цей процес.
Зайцева-Чепак акцентувала увагу на тому, що громадянське суспільство відіграє ключову роль у відновленніпопри те, що попри те, що активність населення почала спадати. “Місцеві громадські організації є двигуном процесу, але їхня діяльність залежить від підтримки держави та ефективної взаємодії з іншими стейкхолдерами”, — зауважила вона. Успіх проєктів багато в чому залежить від синергії між різними сторонами, включно з органами місцевого самоврядування, донорами та самими громадами. Тут важливою є здатність місцевої влади діяти прозоро та чесно, що сприяє формуванню довіри громади та громадських організацій.
Одним із ключових моментів, зазначених у дослідженні, є важливість партисипації та комунікації. Проєкти стають успішними там, де є активна участь громади в планування відновлення, коли враховуються реальні потреби території. Зайцева-Чепак підкреслила: “Відновлення найбільш ефективне, коли є зворотний зв’язок та моніторинг потреб. Важливо не просто запускати проєкти, а адаптувати їх до специфіки кожної громади”.
Ще одним викликом є фінансування. “Маємо задуматися, де брати ресурси”, — зазначила вона. При цьому держава повинна забезпечити чітку і послідовну політику відновлення, а донори — демонструвати більше гнучкості у своїх підходах.
Окрему увагу Зайцева-Чепак приділила критичній інфраструктурі. Найуспішніші проєкти — це ті, які не лише вирішують нагальні проблеми, а й сприяють виходу на новий рівень розвитку. Водночас неуспішними вважаються ті ініціативи, що не мають прикладного результату або ж закривають другорядні проблеми, не вирішуючи головних.
Під час обговорення Вікторія Тимошевська акцентувала увагу на важливості роботи з даними і пріоритетизації проєктів. Вона наголосила, що необхідно залучати всі сторони — громади, органи місцевого самоврядування та громадські організації — до аналізу потреб. “Ми маємо об’єднувати зусилля, аби уникнути накопичення окремих, не поєднаних проєктів”, — зауважила вона, підкреслюючи важливість комплексного підходу до відновлення.
Олексій Савчук звернув увагу на питання довіри між громадами та громадськими організаціями.“Важливо вчитися чути інших, навіть коли їхні погляди відрізняються від наших. Кооперація є ключем до успішного відновлення”, — підкреслив Савчук. На його думку, важлива також кооперація між різними громадськими організаціями, адже не всі мають компетенції для реалізації масштабних проєктів відновлення.
Олександр Солонтай, зі свого боку, стверджує, що ресурсів для відновлення ставатиме більше, і громадянське суспільство повинно бути готове залучати ресурсияк зовнішні, так і внутрішні ресурси. “Багато бізнесів вже адаптувалися і починають розвиватися, тож важливо мотивувати їх вкладатися у відновлення”, — зазначив він. На його думку, громадські організації можуть зіграти ключову роль у залученні бізнесу до спільних проєктів і створенні стійких моделей розвитку. Солонтай також підкреслив важливість того, щоб ОГС (організації громадянського суспільства) не “підсаджували” людей на гуманітарну допомогу, а спрямовували їх на розвиток. Необхідно забезпечити громадянське суспільство інструментами для реалізації відновлення.
Тимошевська додала, що навіть окуповані громади продовжують чинити опір, що показує успіх успіхдецентралізації та наявність ресурсів на місцевому рівні. Вона також підкреслила, що громадські організації стали важливим сектором економіки, і їх роль постійно зростає: “Великі міжнародні організації вже починають визнавати компетентність українських фахівців та змінюють свої політики щодо роботи з локальними партнерами”.
Учасники дискусії також обговорили питання співпраці між ветеранами, внутрішньо переміщеними особами та іншими категоріями населення, які постраждали від війни. Усі погодилися, що ключем до стійкості є синергія та кооперація.
Ресурси для стійкості громад
Під час панельної дискусії “Ресурси для стійкості громад” учасники обговорили питання економічного відновлення та розвитку громад через залучення громадянського суспільства, державних стратегій та бізнес-ініціатив. Дискусію модерувала Олександра Бетлій, а серед спікерів виступили Тетяна Бережна з Міністерства Економіки України, Софія Буртак з “Бізнес мережі сільських жінок”, Тимофій Брік з Київської школи економіки, Віктор Мазярчук із ГО “Центр досліджень фіскальної політики” та Артем Корнецький із ГО “School of me”.
Тимофій Брік наголосив, що в основі успішного розвитку громад лежить соціальний капітал — культура і зв’язки між людьми, які важко виміряти. За його словами, після децентралізації громадянське суспільство дедалі більше реалізується на місцевому рівні, і люди відчувають свою приналежність до громад. “Громадянське суспільство в Україні функціонує через громади”, — підкреслив Брік. На його думку, для забезпечення спроможності та ресурсності цих громад важливо досліджувати ринок праці та забезпечити перекваліфікацію людей для включення їх у процеси відновлення.
Тетяна Бережна відзначила, що в державних стратегіях громадські організації вже розглядаються як важливі суб’єкти відновлення. Вона пояснила, що для подолання структурного безробіття необхідно активніше впроваджувати державні програми перенавчання. “Ми розвиваємо переробну промисловість, наукоємкі спеціальності, локалізуємо виробництво в Україні”, — сказала вона, підкреслюючи роль громадянського суспільства у підтримці цього процесу. Водночас вона наголосила на проблемах з координацією між державними структурами та недостатньою прозорістю у витратах на відновлення.
Софія Буртак акцентувала увагу на ролі сільських громад у відновленні економіки. “Ми не повинні продовжувати експортувати сировину — це негативно впливає на економікунегативно впливає на економіку”, — зазначила вона, підкреслюючи важливість розвитку спроможності села та працівників підвищення кваліфікації працівників сільських підприємств. Вона також звернула увагу на ефективність кооперативів у розвитку місцевого бізнесу та необхідність навчання маркетингу. На її думку, свльським бізнесам сільським бізнесамбракує освітніх програм і підтримки, незважаючи на те, що міжнародні партнери вже працюють з цим напрчмком.
Тетяна Бережна та Софія Буртак також підняли питання підтримки ветеранів, які повертаються з фронту. За словами Бережної, держава вже створила програми для працевлаштування ветеранів, включно з грантами ючно з грантамина започаткування бізнесу та проєктамиами перенавчання. Буртак додала, що такі ініціативи можуть забезпечити забезпечитидодаткову стійкість.
Наприкінці дискусії учасники дійшли висновку, що для успішного відновлення громад важливо зміцнювати соціальні зв’язки, розвивати інклюзивні робочі місця та проводити фасилітовані діалоги на місцевому рівні.
Досвіди стійкості
Під час презентації “Досвіди стійкості” різні організації поділилися своїм досвідом роботи в умовах війни та подолання подолання викликів відновлення. Богдан Тартинських з ГО “Мартін-Клуб” розповів про те, як організація може бути опорою для громади, надавати соціальні послуги державі та працювати з молоддю для розвитку громади. Євгенія Молчанова з ГО “Реабілітаційний центр “Зелений Гай” представила нові методи реабілітації, зокрема іпотерапію та каністерапію, які допомагають відновлювати ментальне здоров’я вразливих вразливих груп населення, включно зокрема,ветеранами.
Марія Довжик з “Ветеранського простору” у Вінниці поділилася досвідом створення першогопростору для реінтеграції ветеранів у своєму. Вона підкреслила важливість виїздів у громади та надання послуг для ветеранів безпосередньо на місцях. Наталя Шушляннікова з Опорного Центру розповіла про методи забезпечення прифронтових громад базовими медичними послугами. Тетяна Жавжарова з ГО “Екосенс” акцентувала на необхідності поєднанні екологічної та економічної стійкості, важливості просторового планування відновлення та створення коаліцій експертів для виявлення потреб громад.
За результатами конференції учасники зійшлися на кількох ключових висновках щодо ролі громадянського суспільства у зміцненні стійкості громад. Одним із головних моментів стало те, що стійкість — це багатогранне поняття, яке включає в себе здатність до об’єднання, підприємливість та здатність до навчання і адаптації в умовах невизначеності. Громадянське суспільство відіграє центральну роль у створенні нових сенсів ідей відновлення, тоді як бізнес будує моделі, які допомагають втілювати ці ідеї на практиці.
Децентралізація та локальні ініціативи були визнані важливими чинниками стійкості, оскільки вони допомагають громадам самостійно визначати свої потреби та знаходити рішення. Водночас, економічна стійкість — це ключовий напрямок, де бізнес може стати рушієм відновлення, демонструючи інструменти та механізми для розвитку.
Стійкість — це не лише здатність переживати кризу, але й вміння формувати та реалізовувати довгострокові стратегії за рахунок об’єднання зусиль громадянського суспільства, бізнесу та влади. Попереду ще багато викликів, але Україна вже продемонструвала свою здатність працювати з невизначеністю та рухатися вперед, зміцнюючи свої громади.
***
Конференція відбулася в рамках проєкту Лабораторія стійкості, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за підтримки міжнародної протестантської агенції розвитку та допомоги у Німеччині “Хліб для світу” (Brot für die Welt). Конференція була організована за підтримки Європейського Союзу.
