У рамках конференції «ЄС. АЛЕ Є ОДНЕ АЛЕ» відбулася панельна дискусія «Співтворці змін: міжнародна співпраця в час великих трансформацій», присвячена ролі неурядових організацій у процесах європейської інтеграції України. У дискусії взяли участь Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», та Олеся Залуська, директорка з розвитку економічного співробітництва Mercy Corps в Україні. Модерувала панель Тетяна Пасова з Укрінформу.
Подію організувала ГО «Вокс Україна» за підтримки The National Endowment for Democracy (NED) 23 травня 2025 року. Переглянути запис конференції можна за посиланням.
Розмова почалася з нагадування Інни Підлуської про одне із важливих досягнень України на початку повномасштабної війни. «Україна здивувала весь світ і, мабуть, себе, консолідувавши свої зусилля і заповнивши опитувальник [для отримання статусу кандидата до ЄС] за місяць», — сказала пані Інна.
Секрет цього успіху — в потужній роботі громадянського суспільства. «Внесок громадянського суспільства у те, щоб Україна провела реформи, необхідні, щоб одержати таку можливість, величезний. Його дійсно складно переоцінити», — підкреслила представниця міжнародного фонду.
Саме тому Міжнародний фонд «Відродження» запустив нову програму з промовистою назвою: «Вступаємо в ЄС разом», або англійською «Whole-of-Society Accession» — «Вступ усім суспільством».
Філософія маленьких змін
Олеся Залуська з Mercy Corps підхопила цю думку, розповівши про практичну роботу з тими, хто найбільше потребує допомоги. «Mercy Corps — це міжнародна гуманітарна організація, яка працює в 40 країнах. В Україну ми повернулися після початку повномасштабного вторгнення й одразу скерували свої зусилля на найбільш постраждалих».
Організація реалізує аграрну програму на 65 млн доларів за підтримки фонду Говарда Г. Баффета: «Ми надаємо підтримку від 3 до 150 тис. доларів як зовсім малим фермерам, які виробляють продукцію для себе, так і трохи більшим», — пояснила Залуська.
Але головне не в цифрах, а в філософії: «Великі трансформації складаються з маленьких змін». Як приклад представниця Mercy Corps навела маленький косметичний бренд, який релокувався з Бучі до Львова і нещодавно отримав сертифікацію для експорту на європейський ринок.
Коли фермери бояться реєструватися
Один із головних викликів — психологічний опір змінам, особливо в традиціоналістському аграрному секторі. Залуська розповіла про державний аграрний реєстр, який допомагають запроваджувати європейські проєкти:
«Такі реєстри існують в усіх європейських країнах. Але в Україні такий реєстр тільки впроваджується, і реєстрація в ньому для фермерів добровільна. Звісно, є певний опір новому, коли фермери не розуміють, для чого їм там реєструватися. Є й страх, що реєстрація може принести більше проблем, ніж користі».
Проте є і позитивні зрушення: «Коли ми видаємо гранти і допомогу фермерам, то вони оновлюють свої бізнес-плани. І тут починається зміна менталітету і гра вдовгу».
Три дорожні карти до Європи
Поки одні працюють на місцях, інші готують системні зміни на національному рівні. Інна Підлуська поділилася новиною: «Минулого тижня [14 травня] Україна зробила надзвичайно важливий крок. Уряд України затвердив і передав Європейській комісії три дорожні карти за надзвичайно важливими напрямками: верховенство права, реформа державного управління і зміцнення демократичних інституцій».
І знову не без участі громадянського суспільства. «Коли були сформовані 36 робочих груп на рівні уряду з підготовки до проходження скринінгу, в усіх групах були представники організацій громадянського суспільства».
Правило «4С» та вихід USAID
Підлуська сформулювала принцип роботи з підготовки вступу до ЄС: «Все, що ми намагаємося підтримувати в напрямку європейської інтеграції, можна описати так: системність, стратегічність, синергія, співпраця».
Але є й виклики. Залуська відверто визнала проблему, про яку переважно мовчать: «Міжнародна допомога вже зменшується. Мені здається, що всі відчули це з колапсом USAID. Тепер треба більше розраховувати на себе. Організаціям варто переходити до самозарадності (self-reliance)».
Бізнес зараз дещо пасивний
На думку Залуської, сьогодні бізнес не дуже цікавиться, як на нього вплине євроінтеграція. «Я би рекомендувала [підприємцям] приділити ресурси і увагу тому, які негативні наслідки можуть бути. Варто розуміти як позитивні, так і негативні наслідки вступу», – порадила вона.
А для тих, хто готується до вступу до ЄС, є «пряник»: «Сьогодні я була на зустрічі з одним із європейських проєктів. Вони кажуть, що орієнтовно в 2028 році прийде допомога Європейського Союзу. Бізнес, що не зареєстрований і не готовий отримати ці гроші, не зможе їх отримати миттєво».
Отже, європейська інтеграція — це не абстрактний політичний процес, а щоденна робота тисяч людей від Києва до найвіддаленіших сіл. І успіх залежить від того, наскільки вдасться об’єднати зусилля держави, бізнесу та громадянського суспільства.
Джерело: Вокс Україна
