У виданні "Буковинське віче" опубліковано статтю Антона Шкуро про механізм ухвалення політичних і правових рішень у Євросоюзі
У виданні “Буковинське віче” опубліковано статтю Антона Шкуро про механізм ухвалення політичних і правових рішень у Євросоюзі. Матеріал підготовано за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Солідарність як джерело європейської єдності
Антон Шкуро
У політичній практиці не існує об’єднання, подібного Європейському Союзу. Це не федерація, як, наприклад, Сполучені Штати Америки, які, незважаючи на відносно високу самостійність окремих штатів, все ж є однією державою з централізованою владою. Але при цьому це і не міжурядова організація співпраці, як, наприклад, ООН.
Саме з цієї причини можна говорити про те, що Європейський Союз – це унікальний плацдарм для дослідження процедур прийняття політичних рішень, прецедентів, які ілюструють неоднозначні принципи діяльності. Держави, що входять до цього Союзу, зберігають свою національну незалежність, об’єднують суверенітети, щоб домогтися могутності, якої важко досягти, будучи окремими і відмежованими у своїх намірах.
Принциповим питанням прийняття політичних рішень в ЄС є процедура консультацій. У ході процедури консультації Європейська комісія подає пропозицію Раді ЄС та Європейського парламенту. Рада ЄС є інститутом, який офіційно обговорює пропозицію з Європейським парламентом, а його оцінка є невід’ємною частиною процесу прийняття рішень. В обговоренні беруть участь також Економічний і Соціальний комітети, а також Комітет регіонів.
У деяких випадках консультації обов’язкові, окільки цього вимагає правова підстава, і пропозиція не може стати правовим актом без оцінки Європейського парламенту. В інших випадках консультація необов’язкова і Європейська комісія тільки стежить за узгодженням спільних дій Ради ЄС та Європейського парламенту.
У всіх випадках Європейський парламент може затвердити пропозицію Європейської комісії, відхилити її або вимагати внести зміни. У разі, якщо Європейський парламент просить внести зміни, Європейській комісії необхідно оцінити всі рекомендовані зміни. У разі прийняття яких-небудь рекомендацій, Європейська комісія надсилає Раді ЄС змінену пропозицію. Рада ЄС розглядає її – приймає її у первісному вигляді або вносить додаткові зміни. У цій процедурі, також як і у всіх інших процедурах, Рада ЄС може вносити зміни тільки шляхом ухвалення одностайного рішення.
Не менш важливою є процедура згоди, яка означає, що Раді ЄС необхідно отримати згоду Європейського парламенту перед прийняттям якогось конкретного рішення. Процедура згоди дає Європейському парламенту право вето. При ухваленні необхідно мати абсолютну більшість голосів.
Можемо звернути увагу на конкретну ситуацію, як змінилася кількість для голосування після вступу до ЄС Румунії та Болгарії, за якими були зарезервовані відповідно 14 і 8 голосів, сумарна кількість голосів у співтоваристві досягла 345. Для прийняття актів, що вносяться до Європейської Ради на затвердження, потрібно щонайменше 258 голосів «за», поданих більшістю держав-учасниць. У інших випадках, що визначаються договором для прийняття актів, у Раді необхідно отримати ті ж 258 голосів «за», але за умови, що вони подані, принаймні, двома третинами держав-членів.
У контексті питання діяльності ЄС варто виокремити один з важливих принципів: солідарність, яка базується на взаємній підтримці, і є одним із джерел європейської єдності. Вона проявляється у тих випадках, коли у громадян є усвідомлення взаємопов’язаності. Так, наприклад, проведена ЄС політика перерозподілу базується на розумінні європейським суспільством, що зниження нерівності в доходах йде на благо не тільки бідних, але і багатших регіонів. Поряд із цим статус члена ЄС не тільки надає права, але й наділяє певними обов’язками. Одне з основних прав – право мати свій голос у формуванні майбутньої конфігурації політики ЄС. Для цього уряди напрацьовують спільну мету на довгостроковий період, формулюючи вільний документ, створений у співпраці багатьох людей – політиків, чиновників та громадськості.
У цьому документі підкреслюється статус країни-члена і її прагнення до постійного зміцнення ЄС. Це означає спільну солідарність країн, єдину позицію і тісне співробітництво з суспільно важливих питань. У руслі викликів сучасності боргова криза є серйозним випробуванням солідарності європейських держав, їх готовності до взаємовиручки. Одночасно документ затвердив у суспільній свідомості той факт, що ЄС вже сьогодні де-факто є солідарним співтовариством.
Згідно з усіма критеріями оцінки ефективної діяльності європейських країн, можемо дійти висновку, що досвід ЄС опирається на кваліфікаційні характеристики європейського права: принцип верховенства; принцип прямої дії; принцип інтегрованості. Вони комплексно втілюють конструкт адекватної оцінки дійсності при прийнятті відповідних рішень.
Підкреслимо, що Болгарія як прийнятий член ЄС в ході останнього розширення має ряд напрацювань у структурі спільної дії. Щоразу доповнює співпрацю власними рекомендаціями. Нещодавно президентом Болгарії Росеном Плевнелієвим на дискусійному форумі про майбутнє Європи в австрійському Відні була висловлена думка про те, що індивідуалізм не вирішить проблеми Європи. Це явно заперечує термін «картельної змови», висловлений главою держави Росія, у якої немає досвіду членства в ЄС, але має свою позицію і критичну оцінку стосовно діяльності ЄС. Росен Плевнелієв висловив думку, що Євросоюз повинен йти не у бік індивідуалізму, а в бік поглиблення співпраці, але так, щоб жодна країна не залишалася позаду. Це свідчить про набуття членами ЄС нових концепцій розвитку і підтримки єдиної лінії розвитку, враховуючи спільні інтереси всіх країн-членів. Обов’язкове виконання та жорсткий контроль в різних сферах інтеграції зведено до рангу особливої майстерності. Це демонструють численні приклади: практики прийняття рішень, врахування інтересів великих і малих країн, розвинених, великих і дрібних фірм. Без тонкого механізму ведення політики ЄС за допомогою правильного прийняття рішень поєднати в одному організмі настільки різні країни було б неможливо.
Контакти:
“Буковинське віче”
Леся Воронюк
lesiavoroniuk@gmail.com
***
Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.
