Всебічний підхід до відбудови – ключова ідея проєкту “Дослідження потреб регіонів України щодо відновлення”, ініційованого ГО Добробат за донорської підтримки міжнародного фонду «Відродження».
На жаль, в державі й досі не існує загальнонаціонального плану відновлення України, яким би керувалися владні структури різних рівнів, тому нині головною рушійною силою відбудови стають місцеві громади. І такий проєкт дає можливість забезпечити глибоке розуміння потреб і можливостей місцевих громад та керівництва регіонів, що є вкрай важливим для ефективного планування і реалізації програм з відновлення. На основі зібраних даних можна розробляти детальні плани та стратегії відновлення, які враховують специфічні умови кожного регіону і навіть населеного пункту. Важливою складовою є активна участь місцевих жителів у процесі досліджень, що сприяє підвищенню рівня довіри до відбудовчих проєктів та залученню громадян до процесу відновлення.
Проєкт «Дослідження потреб регіонів України щодо відновлення», реалізований упродовж лютого-травня 2024 року, містив декілька компонентів. На основі методу глибинних онлайн-інтерв’ю було опитано 30 експертів у Київській та Чернігівській областях (серед них – 10 представників органів місцевого самоврядування, 2 представники обласних адміністрацій, 10 представників бізнесу, який постраждав внаслідок розпочатої росіянами повномасштабної війни та 8 представників громадських організацій та благодійних фондів). Також опитано 600 мешканців 10 визначених громад за структурованою інтерактивною анкетою.
Далі – детально про результати дослідження.
Терміни та головні цілі
Результати опитування виявили, що переважна більшість респондентів глибинних інтерв’ю підтримали тезу, що «відбудова має відбуватися поступово, “в міру можливості”, але відновлення має проходити вже зараз, а не після закінчення війни. Також представники органів місцевого самоврядування громад та представники громадських організацій і благодійних фондів, які були залучені до проєкту, акцентують, що варто не лише відновитися до довоєнного рівня, але і реалізовувати певні якісні покращення у кожній з постраждалих сфер. Опитані в цій категорії наголошували, що має проходити паралельне відновлення як критичної інфраструктури та комунікацій, так і об’єктів соціальної інфраструктури, бізнесу та житлового фонду. Разом з тим представники бізнесу у поняття відбудови країни вкладають передусім відновлення економіки, реконструкцію підприємств та відновлення ділової діяльності. А от 57% учасників дослідження з категорії «мешканці громад» під процесом відбудови розуміють, у першу чергу, відновлення житла громадян – це найбільш поширена відповідь. Серед об’єктів, які недоцільно відновлювати на цей час, респонденти найчастіше вказували: повністю знищені споруди, будинки культури, об’єкти соціальної сфери у населених пунктах, з яких виїхала значна кількість населення, а також окремі об’єкти у прикордонних та прифронтових населених пунктах, які постійно перебувають під обстрілами.
Представники ОМС та ГО/БФ серед актуальних потреб щодо відновлення частіше вказували: житловий фонд, укриття, об’єкти критичної інфраструктури та комунікації, заклади освіти; рідше – медичні заклади, дороги та мости. Представники бізнесу серед об’єктів, які потребують на цей час першочергового відновлення у їхніх громадах, зазначали: житло мешканців громад, бомбосховища та дороги. В категорії «мешканці громад» серед об’єктів, які потребують першочергового відновлення, в лідерах – житлові будинки (60% респондентів), дороги (27%), освітні заклади (17%), а також об’єкти критичної інфраструктури (12%)
Поточний стан відбудови
Усі респонденти з категорій «представники ОМС» та «представники ГО/БФ» відзначали високий рівень успішності реалізованих проєктів, а головний показник цієї успішності, на їхню думку – те, що мешканці вже повернулися та продовжують повертатися до громад. Респонденти з категорії «представники бізнесу» теж позитивно оцінюють поточні процеси відновлення. Серед того, що вже відбудувалося в громадах, респонденти з категорії «мешканці громад» частіше зазначали житлові будинки (64%), мости (55%), освітні заклади (54%), газо-, водо-, електропостачання (41%), лікарні, ФАПи (36%), дитячі садочки (35%).
За оцінками респондентів з категорії «мешканці громад», рівень успішності реалізованих проєктів відбудови достатньо високий. Так 7% учасників опитування реалізацію проєктів відбудови назвали «повністю успішною», 64% – «скоріше успішною», 20% – «скоріше неуспішною», лише 4% – «зовсім неуспішною», 5% – не змогли визначитися з відповіддю на це питання.
Проблеми, труднощі та перешкоди
Основними проблемними аспектами щодо процесу відновлення представники ОМС відмічали відсутність розуміння у мешканців громади обсягів робіт відповідно до можливостей донорів та місцевих громад, а також очікування, що представники місцевої влади мають вирішувати усі їхні поточні проблеми. І, разом з тим, низький рівень активності населення щодо самостійної участі у проєктах. Представники бізнесу наголошують, що змушені відновлюватися власним коштом, оскільки кредити на відновлення не вигідні. Серед актуальних потреб бізнесу також названо відсутність програм підтримки щодо відновлення, нестача робочої сили, відсутність податкових пільг для постраждалого бізнесу, зниження купівельної спроможності громадян, значне податкове навантаження, а також відсутність діалогу з місцевою та державною владою. Разом з тим, зафіксовано низький рівень обізнаності щодо наявних програм підтримки відносно відновлення бізнесу серед респондентів з категорії «представники бізнесу».
Основні перешкоди щодо процесу відновлення в цілому, які зазначали представники ОМС та громадських організацій та благодійних фондів: безпосередньо повномасштабна війна та обстріли, брак фінансування, нестача робочої сили, бюрократія, довготривалість підготовки проєктно-кошторисної документації, тривалий процес реалізації проєктів відбудови. Разом з тим, переважна більшість респондентів з цієї категорії відзначали, що не стикалися з випадками корупційних проявів в контексті процесу відбудови, мовляв – все прозоро, законно та відкрито. Натомість представники бізнесу, які взяли участь у дослідженні, навпаки відмічали актуальність проблеми корупції, прояви якої мають негативний вплив і на процес відбудови країни, і на їхню власну діяльність. Серед корупційних проявів щодо відбудови зазначали, зокрема, суттєве завищення вартості будівельних матеріалів. Проявами корупції щодо ведення бізнесу зафіксовано монополізм та непрозоре проведення тендерів. А от в категорії «мешканці громад» корупція названа основною перешкодою на шляху відбудови (окрім безпосередньо війни та обстрілів) – таку відповідь дали 82% респондентів. Також 45% учасників опитування значною перешкодою на шляху відновлення відзначали нестачу фінансів.
Контроль та комунікація
Респонденти усіх категорій відзначають низький рівень довіри до представників влади будь-якого рівня, при цьому вони схильні довіряти міжнародним громадським організаціям та благодійним фондам. Оптимальним розподілом коштів на відбудову серед представників ОМС та ГО/БФ названо надходження грошей безпосередньо на конкретний проєкт до бюджету окремої громади чи самому постраждалому домогосподарству. «Представники бізнесу» вважають, що кошти мають виділятися на цільові проєкти безпосередньо громаді, розпоряджаються ними представники ОМС з одночасним контролем з боку представників громадських організацій та власне місцевих громад і бізнесу. Також зафіксовано досить високий рівень довіри до представників місцевої влади громади. 66% респондентів з категорії «мешканці громад» довіряють розподіл коштів на відновлення міжнародним громадським організаціям та благодійним фондам – це найбільш популярна відповідь. Достатньо значна частина опитаних цієї категорії готові довірити розподіл коштів на відбудову представникам місцевої влади (39%) та українським громадським організаціям та благодійним фондам (21%). Окремо варто зазначити високий ступінь позитивного сприйняття державної програми єВідновлення – ефективна, прозора, дієва програма.
Представники ОМС та більшість представників з категорії «ГО/БФ» звітували, що загальна комунікація та координація між усіма учасниками процесу відбудови – налагоджена та не потребує змін, на цей час в цілому взаємодія тісна та ефективна. Щодо наявності сталої та налагодженої комунікації між усіма задіяними у процесі відновлення сторонами, більшість представників бізнесу зазначали, що така комунікація скоріше відсутня. Особливо нарікали на відсутність комунікації з представниками постраждалого бізнесу і вказували на доцільність створення єдиного ресурсного координаційного центру для бізнесу (можливо і для населення також), який буде консультувати щодо наявних програм підтримки, фіксувати нагальні проблеми бізнесу та пропонувати шляхи їх вирішення.
Стратегія та перспективні плани
Респонденти з категорії «представники ОМС» відзначали, що їм відомо про наявні плани відновлення на рівні держави, області та рівні громад, а також розробку відповідних стратегій відновлення та розвитку, які враховують специфіку областей та окремих громад. Також переважна більшість респондентів з категорії «представники ОМС» готові у тому чи іншому форматі долучатися до розробки стратегії відновлення, ділитися набутим досвідом, пропонувати свої ідеї. На їхнє переконання, стратегія має складатися на 7-10 років наперед та включати не лише процеси відновлення, але і розвитку – в першу чергу прогрес в економіці. Натомість частина респондентів, представників ГО/БФ, не поінформовані, чи існує загальна стратегія відновлення та розвитку на рівні держави, області, припускають, що є напрацьовані плани та програми. Одночасно більшість представників цієї категорії готові долучатися до розробки такої стратегії: пропонувати свої ідеї, ділитися власним досвідом, брати участь в обговореннях. Значна частина респондентів, представників ОМС та ГО/БФ, відмічали, що стратегії щодо відновлення та розвитку мають передусім створюватися на рівні громад – це найбільш раціональний та доцільний підхід. Водночас переважна більшість респондентів з категорії «представники бізнесу» зауважували, що не бачать наявності загальної стратегії відновлення на рівні країни або області. Також відсутнє комплексне розуміння щодо втрат та пошкоджень бізнесу, а наявність цих даних дуже важлива для побудови ефективної стратегії відновлення. 33% учасників опитування з категорії «мешканці громад» відповіли, що не існує жодної стратегії відновлення, одночасно 24% респондентів зазначали, що існує стратегія відбудови на рівні країни.
Також під час проведення дослідження зафіксовано приклад ефективної організації роботи в одній з громад: створення та ведення власної бази даних пошкоджень та графічного геопорталу – цей інструмент варто поширювати в інших громадах, оскільки його використання оптимізує та полегшує певні процеси щодо відновлення.
***
Загалом соціологічні дослідження є незамінним інструментом для комплексного та ефективного відновлення України, що сприяє створенню умов для довгострокового розвитку та підвищення якості життя місцевих громад. І згаданий у цій статті проєкт є одним з перших серйозних кроків у цьому напрямі. За задумом його ініціаторів, на основі зібраних даних буде складено цілісну картину потреб цілих регіонів з акцентами на вимоги місцевих громад й сформовано пакет конкретних рекомендацій, що будуть представлені на парламентських слуханнях.
Джерело: “Цензор“
