Фахівці заявляють, що втрати від неефективного надання державної допомоги в Україні вимірюються мільярдами гривень
Втрати від неефективного надання державної допомоги в Україні вимірюються мільярдами гривень. Про це заявили учасники експертної толоки “Як змусити державну допомогу допомагати?”, яка відбулася 3 квітня в Києві. Захід провела Громадська експертна рада й Інститут економічних досліджень і політичних консультацій за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
“Сьогодні в експертному колі бракує критичної маси розуміння, що таке державна допомога. Здебільшого її плутають із поняттям соціальної підтримки. Державна допомога – це оцінна категорія, яку в кожній ситуації слід оцінювати окремо за визначеними критеріями. Головний елемент державної допомоги полягає не в контролі, а в системі моніторингу, тобто в наведенні порядку щодо інформації, на що спрямовано допомогу, у яких обсягах і на які цілі. А система контролю – це фінальний елемент усієї системи управління допомогою, спрямований не на фінансову, а на конкурентну політику”, – пояснив Валентин Деревянкін, заступник керівника проекту ЄС “Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель України зі стандартами ЄС”.
За словами експертів, непрозорі принципи виділення державної допомоги спотворюють конкуренцію, що негативно впливає на інвестиційний клімат. Проблема полягає й у відсутності законодавства, яке в прозорий спосіб визначало б умови надання державної допомоги, і установ, що відповідають за інвентаризацію та контроль за наданням цієї допомоги. Немає також звітності про надану допомогу окремо від бюджетної звітності, що суперечить принципам відкритості державних фінансів.
“На сьогодні існує нагальна потреба системно впорядкувати наявні витрати й ефективно перерозподілити кошти державної допомоги, скеровуючи їх відповідно до потреб, а не за принципом лобіювання певних підприємств або регіонів. Для цього має бути створено окреме конкурентне відомство, яке б контролювало надання допомоги й було компетентним в оцінюванні впливу державної допомоги на конкуренцію та могло фахово здійснювати моніторинг всього, що на неї впливає. Цим органом може стати Антимонопольний комітет, який відповідає за контроль дотримання рівних прав різних підприємств і підтримання конкуренції на ринку”, – сказала Людмила Ляшенко, керівник відділу Антимонопольного комітету України.
Інші експерти переконані, що такою державною інституцією може бути Міністерство фінансів, що є основним органом влади, який ухвалює рішення про надання державної допомоги, визначає її обсяги, що включаються в проект бюджету, аналізує бюджетний вплив усіх урядових і більшості депутатських законопроектів. Водночас у країнах ЄС немає єдиного правила щодо утворення такої установи. Це може бути, як одна установа, так і більше, що залежить від рівня економіки держави.
Фахівці наголошують, що врегулювання державної допомоги належить до зобов’язань України та є одним із пріоритетів Порядку денного асоціації з ЄС у сфері сприяння конкуренції. Однак досі так і не затверджено рамкового закону про надання державної допомоги суб’єктам господарської діяльності, хоча розроблено кілька законопроектів. Основними причинами зволікання ухвалення закону переважно було названо відсутність політичної волі й одностайності в уряді щодо принципів регулювання.
Громадська експертна рада
067 232 69 23
youkraine.eu@gmail.com
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.
