Криза якісної журналістики, падіння довіри до неї та необхідність звернутися до потреб читачів, щоб таку довіру відновити обговорювалися на круглому столі «Між пропагандою та контр-пропагандою: захищаючи якісну журналістику» 17 грудня в Берліні.
Криза якісної журналістики, падіння довіри до неї та необхідність звернутися до потреб читачів, щоб таку довіру відновити обговорювалися на круглому столі «Між пропагандою та контр-пропагандою: захищаючи якісну журналістику» 17 грудня в Берліні. Круглий стіл та панельна дискусія на ту ж тему були організовані European Exchange та EU-Russian Civil Society Forum. Український кризовий медіа центр виступив у дорадчій ролі, рекомендувавши організаторам українських провідних українських медіа-експертів для участі в дискусії. Участь в круглому столі Анни Гончарик (Український кризовий медіа центр) та Володимира Єрмоленка (Internews) стала можливою за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
63% німців не довіряють висвітленню подій в Україні, яке їм пропонують німецькі медіа, згідно з результатами нещодавнього дослідження. Ця шокуючи для багатьох німецьких журналістів цифра була озвучена під час дискусії Стефані Шіффер (Stefanie Schiffer) виконавчим директором організації, European Exchange (Berlin). І ця цифра, як було наголошено під час дискусії, виглядає закономірним результатом впливу потужної російської пропаганди на зміст німецьких мас медіа.
Російська агресія в Східній Україні відкрила справжній інформаційний фронт. Ефективна та потужна російська пропаганда націлена не лише на власне російських громадян, але робить спроби поширити свій вплив на формування позиції іноземних громадян через такі інструменти як телеканал Russia Today, що нещодавно відкрив представництво в Берліні.
За цих умов німецькі журналісти стурбовані питаннями дотримання якісних стандартів у своїй роботі та збереження довіри читацької аудиторії. Зокрема, це передбачає чесність по відношенню до своїх читачів. «Чого ми не зробили, але мали б зробити – ми не завжди зізнавалися своїм читачам в тому, що не маємо повного розуміння того, що відбувається в Україні. Можливо, нам варто було частіше в цьому зізнаватися», сказала Анн-Доріт Бой з впливової газети Frankfurter Allgemeine Zeitung, тим самим окресливши одну з ключових відмінностей між пропагандою і якісною журналістикою.
Подібні процеси відбуваються і в самій Україні. Як зауважив на круглому столі журналіст Громадського ТБ Роман Скрипін, люди на звільнених від окупації територіях на Східній Україні вже не вірять жодним ЗМІ – ані українським, ані російським, – оскільки занадто часто реальність, яку вони спостерігали на власні очі, суттєво відрізнялася від того, як подавалася інформація в газетах і на ТБ. І українським журналістам так само належить відновити довіру цих людей до своєї роботи.
Водночас, згідно з щойно оприлюдненим дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, 82% українців очікують від ЗМІ чесного і об’єктивного висвітлення подій, з визнанням поразок і помилок, а не лише досягнень і перемог. В цьому, на думку фахівців – рецепт ефективної протидії пропаганді, який може допомогти відновити довіру до ЗМІ.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що російська пропаганда використовує масове створення фейків як один з інструментів впливу на аудиторію. Цей феномен російської пропаганди розкрили в презентації представники руху StopFake Тетяна Матичак та Євген Федченко.
Цикл заходів в Берліні, до яких долучився УКМЦ, почався 14 грудня дискусією «Коли сусіди стають ворогами – російсько-український конфлікт і його наслідки для усієї Європи» у радіо програмі «Форум» інформаційного радіо RBB. Для німців, для яких падіння Берлінської стіни і розпад Східного блоку видавалися кінцем протистояння між Східною та Західною Європою, події в Україні – до певної міри прощання з ілюзіями про «Європу – спільний дім». Новий конфлікт – не лише конфлікт між Росією та Україною, він може спричинити нову хвилю ворожості і холодної війни між Росією та Заходом. Чотиристороння дискусія на радіо RBB мала на меті розглянути питання – наскільки російсько-український конфлікт може стати початком нового розколу на Схід і Захід. В дискусії взяли участь Марілуізе Бек (депутат Бундестагу), Василь Химинець (Тимчасовий Повірений у справах України в Німеччини, заступник голови місії), Данііл А. Бісслінгер (аташе посольства Російської Федерації), та Міхаель Руц (член правління Німецько-Російського Форуму). Модератором дискусії був Дітмар Рінгель, (Інформаційне радіо RBB). УКМЦ виступив у дорадчій ролі і спільно з МЗС рекомендував організаторам учасника дискусії від України. Організаторами дискусії були радіо RBB та фундація Schwarzkopf-Stiftung.
18 грудня відбулася зустріч координатора УКМЦ Анни Гончарик, засновника руху StopFake Євгена Федченка та представника агентства Інтерньюз Володимира Єрмоленка з паном Хансом-Йоахімом Фаленскі, радником із зовнішньої політики парламентської групи ХДС/ХСС в німецькому Бундестазі. На зустрічі були обговорені питання сприйняття подій в Україні німецьким суспільством та вплив російської пропаганди на формування такого сприйняття. Окремо обговорювалася позиція партії ХДС щодо посилення санкцій проти Росії та невиконання умов Мінських домовленостей про-російськими сепаратистами. Пан Фаленскі розповів про своє бачення ситуації та про те, наскільки вирішальне значення для подальшої позиції Німеччини матиме якнайшвидше і успішне втілення реформ в Україні.
За матеріалами: Український кризовий медіа центр
