В межах проєкту «На Хмарі» команда Інституту лідерства та управління Факультету суспільних наук УКУ влаштувала «інтенсив» з відновлення для всіх охочих представників громадського сектору у Славському. Впродовж 4 днів 27 учасників школи з різних куточків України відпочивали у горах, працювали над зміцненням ментального здоров’я під час війни та відновлювали сили для подальшої допомоги іншим. Міжнародний фонд “Відродження” підтримав цей проєкт.
Як розповідають організатори, ідеєю школи стало створення унікальної програми, що поєднувала б різноманітні активності, аби усі учасники змогли знайти те, що допоможе відновити внутрішні сили саме їм.
«Насправді, будо дуже цінно, коли одна з учасниць зауважила, що завдяки таким заходам вона відчуває, що про неї справді піклуються. Адже саме в цьому полягає головна місія нашого проєкту: турбуватися про тих, хто сам звик турбуватися насамперед про інших. Такий виїзний формат зі школою посеред гір є справді унікальним. Для учасників це хороша можливість “вирватися” – залишити звичні для них середовища та місця праці, аби максимально зосередитися на цілісному відновленні посеред природи та гір», – розповідає керівниця проєкту «На Хмарі» Олена Бортнічук.
Усі учасники були різними, тож потребували і різного формату відновлення, запевняють організатори. Саме тому до роботи школи долучилася і психологиня УКУ Анастасія Широка, яка працювала з учасниками над питаннями ментального здоровʼя під час війни. Окрім того, кожен день Школи завершувався цікавою програмою: перкусійно-музичний вечір, програма «Життя як танець» від Ірини Плахтій та спільні творчі співи біля вогнища. А ще на учасників чекало чимало походів у гори, мистецька терапія, пісні та спілкування.
«Від ранку 24 лютого вихідні перестали бути вихідними, а сон – сном, – ділиться учасник Школи, виконавчий директор БФ «Щаслива дитина» (Запоріжжя) Леонід Лобанок. – Нескінченний потік інформації: новини, прохання про допомогу, пропозиції та звіти, а ше постійне відчуття лінії фронту за 50 кілометрів. Адреналін перших днів кудись подівся, тож останні місяці робота ставала дедалі важкою, але не менш необхідною. І раптом – чотири неймовірні дні у паралельному Всесвіті. Майже без сирен, майже без новин. Посеред гір, в колі нових друзів-однодумців. З різноманітними методами заспокоєння душі – від засніжених стежок до малювання й танців. І ось вже помалу розкисають вузлики емоцій, що були сховані в коморі за серцем майже рік тому. Дякую за цей ковток кольорового життя! Дякую за нові сили для роботи на благо українців! Дякую за нових цікавих друзів!».
Виїзна школа об’єднала 27 представників громадського сектору з різних куточків України: Запоріжжя, Львів, Дружківка, Чернівці, Одеса, Київ, Харків, Бердянськ, Буча. Тож безпечне середовище для відновлення власних сил організатори створювали і для тих організацій, які змушені були переїхати з зони бойових дій. Розповідають, в цьому полягає ще один соціальний аспект місії проєкту.
«До війни наша громадська організація займалась проєктами розвитку, – розповідає менеджерка проєктів ГО «Нова Дружківка» Анна Павленко. – Ми вибудовували співпрацю з органами місцевого самоврядування, а також намагались активізувати громадянське суспільство, долучаючи їх до різних освітніх і культурних заходів. Але з початком повномасштабної війни на базі нашого офісу ми з командою створили волонтерський штаб. За цей майже рік спробували себе майже у всіх сферах гуманітарної допомоги: від координування тих, хто хоче допомогти у місті, до збору та розвезення їжі та всіх необхідних речей для військових та ВПО. У своїй громаді ми допомагали вразливим категоріям, людям, які доглядають за покинутими тваринами, а також тим, чиє житло постраждало внаслідок бойових дій. Зараз навіть не віриться, що наша невелика частина команди, яка не поїхала з Дружківки, так багато змогла зробити».
Тож саме така потрібна виїзна Школа, за словами Анни, спонукала її з колегами до максимально гармонійного відновлення.
«Поїздка видалась чудовою. Кожна практика сприяла певному психологічному і фізіологічному процесу та викликала певні реакції. Гадаю, що саме в комплексі ці практики дали такий чудовий результат. Найважливішою активністю для мене стало малювання – це те, чого я так давно не робила, але раніше дуже любила. А прогулянка в гори “навела” на дуже важливі думки. Загалом коли живеш в дуже швидкому ритмі зі страхом зупинитися, Школа від “На Хмарі” – ідеальне, безпечне і комфортне місце. В моменти, коли стає дуже важко, тут тебе обов’язково підтримають і зрозуміють», – ділиться Анна Павленко.
Команда проєкту щиро вдячна командам ГО «Нова Дружківка», БФ «Сміливі», ГО «Світимо», ГО «Українська волонтерська служба», ГО «Час Є», ГО «Соціальна Платформа “Моє Місто”», БФ «Щаслива дитина», ГО «Центр зайнятості Вільних людей», БО БФ «Майбутнє будуємо разом», ГО «Елеос-Україна» та БФ «АТС 267» за співтворення безпечного середовища.
Нагадаємо, проєкт «На Хмарі» відбувається у партнерстві Інституту лідерства та управління УКУ, Школи журналістики та комунікацій УКУ, Інституту психічного здоров’я, кафедри психології та психотерапії УКУ та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Ініціатива спрямована на всебічну підтримку та відновлення представників громадянського суспільства України. Стежити за всіма оновленнями проєкту можна на фейсбук-сторінці ІЛУ.
