Що після Будапештського меморандуму?

5 грудня, в річницю підписання Будапештського меморандуму, Інститут світової політики презентував дослідження ІСП щодо можливостей посилення безпеки України. Участь в обговоренні висновків та рекомендацій досліджень взяли українські та іноземні дипломати та експерти.

5 грудня, в річницю підписання Будапештського меморандуму, Інститут світової політики презентував дослідження ІСП щодо можливостей посилення безпеки України. Участь в обговоренні висновків та рекомендацій досліджень взяли українські та іноземні дипломати та експерти.

Основною метою дослідження ІСП є аналіз безпекових можливостей в межах п’яти підходів: співпраця з НАТО, регіональні безпекові утворення, озброєний нейтралітет, двосторонні безпекові механізми, а також асиметрична модель.

Повний текст дослідження «Безпека перехідного періоду. Як протидіяти агресії з обмеженими ресурсами».

Альона Гетьманчук, директорка ІСП, відзначила, що хоча ризик «великої домовленості» між глобальними акторами щодо України досі існує, але він не неминучий.

«Останні роки протидії російській агресії супроводжувалися численними «викриттями» про те, що міжнародні партнери домовляться/домовилися із Кремлем усупереч інтересам України. Три роки посилення української оборонної сфери, самовідданого внеску українців у підтримку власної армії та політичної і дипломатичної активності України зробили свій внесок у те, аби сценарій змови не став реальним. Успішна безпекова модель України — це передовсім подальше реформування Збройних Сил України, але не тільки: це також і боротьба з корупцією (зокрема, в оборонному секторі), приваблення інвестицій в економіку, довіра громадян до влади і влада, яка була б підзвітною перед своїми громадянами», – заявила Гетьманчук, презентуючи дослідження.

На основі дослідження аналізу різних безпекових моделей Інститут світової політики розробив десять рекомендацій, виконання яких сприятиме посиленню безпеки України.

Рекомендації доступні тут

Як зауважив, Сергій Солодкий, заступник директора ІСП та один з авторів дослідження, рекомендації розраховані на середньострокову перспективу (3-5 років). За його словами, ІСП не ставить під сумнів безальтернативність євроатлантичної інтеграції для України, утім, без рішучих реформ у всіх сферах (зокрема в оборонній) це прагнення залишатиметься так само одностороннім.

«Партнерство з НАТО не повинно базуватися на тезі «членство або нічого», яке характеризується нездатністю України скористатися наявними можливостями. Україні варто переходити до етапу «углиб, а не вшир» (deeper not wider) – поглиблювати співпрацю за визначеними напрямками, зокрема, в Комплексному пакеті допомоги, а не марнувати ресурси на пошуки нових механізмів», – підкреслив Солодкий.

Дослідження та захід бупи проведені у рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України», яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Зміст дослідження є винятково відповідальністю Інституту світової політики.

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: