28 лютого Консорціум #RRR4U представив 12й випуск Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility.
Цьогоріч на Україну чекають чотири перегляди МВФ, за умови успішного проходження яких отримаємо транші на 2,7 млрд дол. Про це розповів аналітик політики і даних Інституту аналітики та адвокації Вячеслав Курило.
“Наразі є тенденція до невчасного виконання зобов’язань: так, до кінця лютого поточного року ми мали виконати п’ять структурних маяків, проте встигли лише один – ухвалили зміни до Бюджетного кодексу про інтеграцію управління публічними інвестиціями в бюджетний процес. Тож для отримання усіх траншів у 2025 році слід посилити зусилля щодо виконання маяків”, – наголосив Вячеслав Курило.
Місія МВФ з 20 лютого працювала в Києві над сьомим переглядом Програми розширеного фінансування EFF. Попри те, що українська влада не виконала структурний маяк, який стосувався скасування «правок Лозового» та несвоєчасно створила новий адмінсуд замість ліквідованого ОАСК, місія на експертному рівні все ж погодила перегляд програми на рівні персоналу. Отже, щось із невиконаних зобов’язань відтермінували (але не скасували), а щось могло стати попереднім заходом для ухвалення рішення Виконавчою радою директорів МВФ. За умови позитивного рішення Ради Україна отримає транш у 917,5 млн дол.
Щодо реалізації Плану України в рамках програми Ukraine Facility, Європейська Комісія погодила український звіт, що підтверджував виконання 13 індикаторів четвертого кварталу 2024. Це означає, що у березні Україна отримає €3,5 млрд від ЄС.
Разом з цим, до кінця березня маємо виконати ще 16 індикаторів , 5 з яких вже виконано та ще 9 перебувають в роботі, повідомив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.
“На жаль, є високий ризик того, що щонайменше два з цих індикаторів Україна не виконає вчасно або з їх імплементацією виникнуть значні труднощі. Йдеться про реформу оплати праці на державній службі та збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду”, – зауважив економіст Центру економічної стратегії Максим Самойлюк.
Оскільки Європейська комісія не ухвалила методології часткових траншів, невиконання одного з індикаторів може призвести до затримки в отриманні Україною всього траншу за індикатори 1го кварталу у сумі 4,5 млрд євро. Про це зазначила Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, яка модерувала захід. Підсумовуючи виконання програм міжнародної підтримки, вона підвела до спеціальної теми заходу: «Посилення спроможності й незалежності енергетичного Регулятора».
Україна має зобов’язання щодо забезпечення незалежності та спроможності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Зокрема, серед необхідного до виконання – закріплення спеціального статусу Комісії, здійснення незалежної зовнішньої оцінки та інше.
“Регулятор – це не лише арбітр, який має врівноважувати інтереси всіх гравців, а й диригент, який пильнує за тим, аби ринки працювали дієво, ліквідно й не накопичували боргів. Ринки енергетики та комунальних послуг охоплюють транзакції на сотні мільярдів гривень і безпосередньо стосуються всіх споживачів. Це вимагає незалежності та професійності НКРЕКП”, – переконаний директор із досліджень DiXi Group Роман Ніцович.
Незалежність НКРЕКП на законодавчому рівні вважає достатньо забезпеченою голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради України Андрій Герус.
“Велися розмови, щоби вписати регулятора в Конституцію, бо там є згадка про Антимонопольний комітет. Проте, по-перше, під час війни такі зміни не є можливими, а, по-друге, це не вирішить проблеми. Сфокусуватися треба не на черговій зміні законодавства, їх уже було досить, а на його виконанні”, – наголосив Андрій Герус.
До кінця жовтня 2025 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства має зробити незалежну оцінку НКРЕКП. Керівник відділу ECRB організації Андрей Юріс розповів про методологію.
“Це як незалежна, так й інституційна оцінка, що визначає різні аспекти незалежності, відображені в європейському законодавстві. Це перевірка того, як виконуються на практиці і відображені в національному законодавстві всі ці аспекти. Тобто ми дивимось не тільки на законодавство, а і на його впровадження. Ми будемо робити такі оцінки кожні три роки”, – Андрей Юріс.
Про очікування Євросоюзу розповів радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні Арон Керпель-Фроніус.
«Європейська Комісія працює у тісному тандемі з Секретаріатом Енергетичного співтовариства над тим, щоб майбутнє українське законодавство зміцнило фінансову та організаційну незалежність Регулятора», – Арон Керпель-Фроніус. Він наголосив, що всі вимоги, які Європейська Комісія має щодо України – насправді потрібні самим українцям, щоби підвищити ринкову прозорість, регуляторну стабільність. Це своєю чергою дасть змогу залучати більше інвестицій та стабілізувати ціни.
Більше деталей у матеріалі за посиланням.
Переглянути відеозапис тут.
Підготовка Моніторингу та цей захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.
Джерело: DiXi Group
