Розвиток аналітичних центрів в Україні – тренд публічної політики

Популізм поступається аналітиці, на зміну гаслам-деклараціям приходять факти-дослідження, а обіцянки-прожекти невілюються зваженими рішеннями. Для сучасної держави потрібен саме такий сценарій розвитку. Реалізувати його допоможуть аналітичні центри, які стрімко набирають обертів і вже суттєво впливають на "порядок денний" публічної політики.

Популізм поступається аналітиці, на зміну гаслам-деклараціям приходять факти-дослідження,  а обіцянки-прожекти невілюються зваженими рішеннями. Для сучасної держави потрібен саме такий сценарій розвитку. Реалізувати його допоможуть аналітичні центри, які стрімко набирають обертів і вже суттєво впливають на “порядок денний” публічної політики.

Роль аналітичних центрів у здійсненні реформ та інституційні механізми співпраці влади і незалежних аналітиків, підготовку  професійних кадрів і фінансування аналітичних досліджень, міжнародний досвід та перспективи українського ринку аналітики  – ключові питання IV конференції для аналітичних центрів  “Розбудова аналітичної спільноти для реформ та змін”, що відбулась у Києві.

Деякі думки учасників конференції – у відеоблозі.

Сучасні знання не можуть транслюватися з вежі зі слонової кістки

Сьогодні експертне середовище відірване від реальних потреб життя. І в цьому головний виклик для аналітиків як в Україні, так і  в усьому світі.

Таке переконання висловив заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Тарас Качка під час IV щорічної конференції аналітичних центрів, що відбулась 16 листопада в Києві.

Про роль центрів у сучасному суспільстві, кон’юнктуру ринку аналітики і головних фінансистів інтелектуального продукту – у відеокоментарі  Тараса Качки.

Влада і досі дізнається про роботу аналітичних центрів із ЗМІ

Це засвідчують результати експертного опитування «Незалежні аналітичні центри і органи влади: як їм співпрацювати?», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Про це поінформувала директор Фонду Ірина Бекешкіна під час презентації дослідження на IV щорічній конференції аналітичних центрів, що відбулась 16 листопада в Києві.

«Представники влади, як і аналітичних центрів, готові співпрацювати і вважають це необхідним елементом свого розвитку, але ніяк не можуть налагодити систему комунікації», – назвала соціолог одну із проблем взаємодії «влада-експерти».

Що ще показало дослідження – у відеокоментарі Ірини Бекешкіної.

У 2017 році держава планує витратити на аналітику всього 1,2 млрд грн

Такий підрахунок зробив керівник Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України Віктор Мазярчук. 

Експерт підкреслює, що ця сума, розподілена між 22 міністерствами, є вкрай недостатньою, оскільки йдеться про формування сучасної державної політики. Тож наукові розробки, прикладні та інші дослідження повинні мати суттєву підтримку  держбюджету.

Звідки взяти фінансування на розвиток аналітичної думки в Україні і що мають робити аналітичні центри, аби отримати кошти –  у відеокоментарі Віктора Мазярчука, записаного під час IV щорічної конференції «Розбудова аналітичної спільноти для реформ та змін», що відбулась 16 листопада в Києві.

Зовнішній майданчик потрібен для здійснення впливу всередині України

Про це нагадала виконавчий директор Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі Олена Пристайко під час IV щорічної конференції аналітичних центрів 16 листопада в Києві.

«Зміни в Україні відбуваються тоді, коли є внутрішній попит і контроль з боку суспільства, а також є зовнішній тиск на тих, хто приймає, розробляє рішення всередині України», – підкреслила Олена Пристайко. І додала, що на це, зокрема, спрямована робота 19 організацій, які представляють Офіс зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі.

Про те, який вплив має українська аналітика в столиці Євросоюзу, як опиратися всесвітньому популізмові і чи можуть впоратися аналітичні центри з роллю агентів якісних суспільних змін, – у відеокоментарі учасниці IV щорічної конференції аналітичних центрів, що відбулась 16 листопада в Києві.

Команду аналітиків планують підсилити новим гравцем – університетами

Ініціативу підтримки вітчизняних аналітичних центрів три роки тому започаткували Міжнародний фонд «Відродження» спільно з Посольством Швеції в Україні. Свої зусилля ідеологи проекту спрямували на розбудову їх інституційної спроможності. І, як засвідчив незалежний моніторинг, мети було досягнуто: 11 аналітичних центрів, що працюють в рамках проекту, стали потужними і впливовими організаціями.

Завдяки чому цього вдалося досягти та які перспективні плани у міжнародних донорів? Про це – у відеокоментарі координатора проектів співробітництва Посольства Швеції в Україні Василя Романюка, записаного під час IV щорічної конференції аналітичних центрів, що відбулась 16 листопада в Києві.

 Завдання експертів – не дати змоги людям чути тільки те, що вони хочуть чути

На цьому наполягає менеджер Фундацїі Відкритого суспільства в Європі (OSIFE) Владислав Галушко.

Експерт констатує, що «в шаленому потоці інформації – різної, суперечливої, фейкової – людям дуже легко створити кімнати-відлуння, в яких вони чутимуть тільки те, що хочуть». Він називає це «захисною реакцією на виклики епохи інформаційного суспільства» і переконаний, що на цей виклик аналітики мають дати фахову відповідь.

Про еволюцію аналітичної думки, становлення тих, хто її виробляє, та пріоритети тих, що її підтримує, – у відеокоментарі Владислава Галушка.

Якщо сценарій майбутнього України – це сучасна, розвинена держава, то без аналітичних центрів не обійтися

Це стверджує представник Асоціації аналітичних центрів за відкрите суспільство (PASOS, Латвія) Марія Голубєва. І аргументує: «Продукт, який виробляють аналітичні центри, – це не просто розумні думки, це практичне підгрунтя для розвитку країни».

Вона завважує, що сучасна аналітика має бути вищої якості, а це  фундаментальний аналіз проблем + інновації в комунікації з потенційним споживачем.

«Якщо сьогодні суспільство в основному ігнорує експертів, це не означає, що серйозний аналіз суспільних проблем треба подавати в розважальній формі, аби тільки бути почутими. Ми повинні виробляти якісний і корисний продукт, а складні речі пояснювати простими словами», – впевнена Марія Голубєва.

Про «блискучих академіків», «розважальні матеріали» і «неоплачувані докладні записки чиновників» вона розповіла в кулуарах IV щорічної конференції аналітичних центрів, що відбулась 16 листопада в Києві.      

Проект із розвитку аналітичних центрів спрямований на формування в них  іншого бачення себе самих

Так визначила ключову мету ініціативи заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Інна Підлуська.

Незалежні аналітичні центри в Україні не лише поклали край монополії держави на ідеї, а й запровадили моду на створення якісної публічної політики, зазначила вона.

Тож дати їм можливість інституційно розвиватися і при цьому стати врядницькими організаціями з чіткою стратегією розвитку було завданням, яке визначили для себе Міжнародний фонд «Відродження» та його партнери при реалізації проекту ще п’ять років тому.

Інна Підлуська запевняє, що за цей час досягнуто суттєвого прогресу і щодо становлення аналітичних центрів як інституцій, і щодо підвищення рівня якості аналітичного продукту, а також зростання попиту на аналітику в суспільстві.

За яких умов міжнародні донори продовжать підтримку аналітичних центрів в Україні? Відповідь – у відеокоментарі Інни Підлуської, записаного під час IV щорічної конференції аналітичних центрів,  що відбулась 16 листопада в Києві.

Незалежні аналітичні центри мають прищепити владі культуру споживання аналітики

У цьому впевнений керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба.

 «І це можна зробити, якщо аналітичні центри будуть не просто генераторами реформ, а й активно лобіюватимуть їх проведення. Тоді системні рішення, які нині пропонують аналітики, замінять ті косметичні зміни, якими діюча влада їх прикриває», – наголошує він.

Експерт також покладається на місцеву владу, яка завдяки реформі децентралізації змінилася якісно. «Після оновлення влади на рівні місцевого самоврядування, після фінансової децентралізації набагато зріс попит з боку мерів, міських виконкомів на аналітику. Сподіваюся, що ці нові мери виростуть в нових міністрів, керівників національного рівня і принесуть із собою  культуру консультацій і залучення аналітичних центрів до вироблення рішень і нової політики», – зазначає Максим Лациба.

Про нові правила взаємодії влади і громадянського суспільства, нові пріоритети для експертного середовища і нові тенденції на ринку аналітики – у відеокоментарі Максима Лациби, записаного під час IV щорічної конференції аналітичних центрів 16 листопада в Києві.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: