Найближчим часом в Україні на рівні Кабінету Міністрів має з’явитися відповідна міжурядова робоча група. За участі 13-ти Міністерств і представників регіонів буде відбуватися координація, збір даних і аналіз поточних потреб ромів на місцях, а також формуватиметься державна політика щодо ромів.
24-го листопада 2015 року відбувся Круглий стіл «Посилення інституційних можливостей реалізації Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство на період до 2020 року». Дискусія дозволила чи не вперше публічно обговорити наявні проблеми в колі профільних інституцій і вивести питання інтеграції ромського населення за межі суто «культурницького» розуміння.
Співорганізаторами заходу виступили Бюро ОБСЄ з демократичних інституцій (OSCE/ODIHR), Контактна група з питань Рома і Сінті та Міністерство Культури України.
Недискримінація і рівні можливості – базові принципи, на яких ґрунтується європейська демократія. Європейські країни визнали особливі потреби ромської національної меншини і задекларували це у ряді програмних документів. Питання інтеграції ромської національної меншини входить до порядку денного таких організацій як ООН, Рада Європи, ОБСЄ, Європейської Комісії. Причиною прицільної уваги до проблем ромів є соціальна вразливість представників цієї національної меншини: відсутність ідентифікаційних документів (паспортизація), неналежні умови проживання в компактних поселеннях, звідси випливає проблема сегрегації (ізольованості) у сфері освіти, охорони здоров’я та працевлаштування. Головною ж залишається проблема дискримінації за національною ознакою.
Цього дня, після більше ніж 2-х років після прийняття держаної Стратегії щодо ромської національної меншини, за круглим столом зібралися представники регіональних управлінь культури (які в більшості регіонів відповідають за реалізацію державної політики щодо ромів), Департаменту Міністерства Культури у справах релігій і національностей, заступник Міністра Культури, міжнародні експерти та лідери неурядових організацій, які представляють інтереси ромських громад в Україні.
Найближчим часом в Україні на рівні Кабінету Міністрів має з’явитися відповідна міжурядова робоча група. За участі 13-ти Міністерств і представників регіонів буде відбуватися координація, збір даних і аналіз поточних потреб ромів на місцях, а також формуватиметься державна політика щодо ромів. |
Серед викликів, які постали перед учасниками заходу, варто виділити наступні:
- як зкоординувати роботу всіх учасників, щоб робоча група стала дійсно ефективною, а не черговою утвореною нашвидкоруч інституцією без мандату і повноважень;
- як налагодити роботу в регіонах, зважаючи на обмеження повноважень виконавчої влади в межах децентралізації? Яка буде її роль в регіонах?
- необхідно посилювати потужність ромського громадянського суспільства, яке має свідомо й конструктивно вести діалог з місцевою владою і брати участь в процесах прийняття рішень і виділення коштів на реалізацію місцевих програм (моніторинг роботи, громадські слухання, місцеві ініціативи та розробка місцевих програм);
- які механізми роботи обрати, щоб співпраця відбувалась як на вертикальному (громади), так і на горизонтальному (державна влада) рівнях?
За даними Моніторингу реалізації плану заходів Стратегії, який реалізувала Експертна Коаліція Ромських Організацій за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у співпраці з Офісом Уповноваженого ВРУ з прав людини і Європейським Центром Захисту Прав Ромів (Угорщина), майже чверть (24%) серед опитаних ромів не мають навіть базової освіти – це є чи не найпереконливішим аргументом на користь того, що в питаннях захисту прав меншин і вразливих груп, до яких належать роми, необхідні «позитивні дії» (проактивна, а не сервісна позиція).
Влада досі потребує прицільної роз’яснювальної роботи щодо особливостей і потреб ромської національної меншини, що показує: після створення Міжвідомчої робочої групи щодо ромської національної меншини для громадянського суспільства відкривається широке поле для подальшої роботи.
Ольга Жмурко, директор Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження»
