Близько 30-ти молодих людей стали учасниками робочої зустрічі «Молодіжний рух у ромському громадянському суспільстві», що відбулася у Києві 12-13 березня. Протягом двох днів вони генерували ідеї, обмінювалися думками і набували нових знань, щоб застосувати їх на практиці.
Близько 30-ти молодих людей стали учасниками робочої зустрічі «Молодіжний рух у ромському громадянському суспільстві», що відбулася у Києві 12-13 березня. Протягом двох днів вони генерували ідеї, обмінювалися думками і набували нових знань, щоб застосувати їх на практиці.
Серед запрошених – студенти, стипендіати Ромського освітнього фонду, майбутні юристи, правознавці, медики, журналісти, а також діючі молоді громадські активісти, правники, які вже мають досвід роботи в ромських громадах.
Активізувати молодіжний рух, створити формальну організацію або неформальне об’єднання, яке працюватиме на становлення ромського молодіжного руху в Україні – саме на таку довгострокову перспективу спрямовують зусилля організатори.
«Ця робоча зустріч – одна із серії заходів, що плануються цьогоріч Ромською програмною ініціативою Міжнародного фонду «Відродження» для розвитку професійного та активістського потенціалу ромської молоді, сприяння їх активному включенню в процеси, які сьогодні відбуваються в громадянському суспільстві», – зазначив менеджер Ромскьої програмної ініціативи Фонду Сергій Пономарьов.
Тренінг став свого роду брейнстормінгом, спробою зібрати ідеї, дати молодим людям зрозуміти, чим саме вони хотіли б займатися. Від них чекали «фідбеку», особливо – щодо бачення проектів, які фонд «Відродження» розглядатиме як основний напрямок роботи з ромською молоддю.
День перший: історія, культура, право та інформація
Перший день занять поєднав у собі лекційно-інформативний і практичний напрямки. Експертами стали: історик, ромолог, наукова співробітниця Інституту української археографії НАН України,програмна директорка ромського радіо «Чірікло» Наталія Зіневич; правозахисник, журналіст, голова Ужгородського товариства «Романі черхень» Мирослав Горват; юрист Одеського Правозахисного ромського центру Володимир Боштан, директор ромського радіо «Чірікло» Федір Кондур.
На початку спілкування «зарядив» молодих людей Мирослав Горват. Як молодому рому стати корисним для своєї громади? Як об’єднуватися, формувати команду, залучати професіоналів? Чому роми часто стидаються називати свою національну приналежність? Чи існує дискримінація всередині самої ромської громади? В ході дискусії вивели «правила», як її уникнути:
– Усвідомити, що ми – єдині.
– Донести до старшого покоління ромів користь освіти.
– Відійти від стереотипів і внутрішньої ізоляції.
– Подолати мовний бар’єр.
– Навчитися пишатися своєю нацією.
– Змінювати імідж ромів в Україні з негативного на позитивний, самим формувати його.
Експерт Наталія Зіневич у презентації «Проведення роботи зі збереження історичної пам’яті в ромських громадах» торкнулася унікальних фактів з історії ромів. Під час діалогу з’ясовували, що таке історична пам’ять, на якому з ромських діалектів говорять присутні, чому до сьогодні було так мало можливостей вивчати історію рома.
Історик запропонувала молодим людям 4 проекти, до яких вони вже сьогодні можуть долучатися і приносити велику практичну користь:
- Проект з фіксації усної традиції.
- Літературний тур ромської поетеси Рані Романі (охоплює 36 міст України).
- Фотоконкурс «Європа діаспор».
- Освітній проект «Ромські студії для ромської молоді».
«На жаль, сьогодні ромська молодь не має формального ресурсу (на державному рівні), який би дозволяв їй вивчати свою історію, культуру та традиції. Нині група істориків працює над його створенням, – пояснила Наталія Зіневич. – Обравши проект до смаку, кожен з молодих людей зможе підключитися до нього у своєму місті. Як саме працювати – збирати інформацію, спілкуватися з людьми – їх навчатимуть експерти».
Практика: три групи – три напрямки роботи
Далі на учасників чекала практика у групах за трьома напрямками: юридична допомога, громадська активність, інформація та ЗМІ. Під час роботи з модераторами вони мали, як і експерти, стати генераторами ідей.
Група «Інформаційно-просвітницька та правоосвітня робота в інтересах ромської громади». Модератор Федір Кондур розповів про ЗМІ та роботу першого в Україні ромського інтернет-радіо «Чірікло», а також провів практичне заняття. Молоді люди, розбившись на 2 команди, представили ТВ і радіо регіонального масштабу: сформували концепцію свого ЗМІ, підготували репортаж на задану тему. Підбиваючи підсумки, обговорили, для чого існують медіа-ресурси, що потрібно знати, щоб вони мали успіх аудиторії; розглянули особливості, мету і завдання ромських медіа. В результаті дійшли спільної творчої ідеї – створити відео-ролик на формування позитивного іміджу ромської молоді.
«Формувати медійний простір сьогодні може кожен з вас. Перш за все, через соціальні мережі – потужний сучасний двигун інформації. Майбутнє – за ком’юніті-медіа – невеликими, але впливовими ресурсами регіонального масштабу».
Група «Організація правових консультацій і допомоги в ромських громадах». Юрист Володимир Боштан пояснив, чим може допомогти людям громадська організація, куди і як вона може звертатися для досягнення результату. Учасники докладно розглянули етапи роботи з клієнтом, який звертається по правову допомогу: інтерв’ювання, консультація, прийняття рішення, результат. Дізналися і професійні секрети: як правильно ставити запитання, долати мовний бар’єр, вести стратегічне планування.
«Сьогодні ромська молодь проявила себе дуже активно і продуктивно. Я бачу бажання розвиватися, бути корисними не на словах, а на справі. Під час практичного заняття учасники зрозуміли, як знання допомагають долати труднощі, отримувати результат. Всі ці навички вони зможуть використовувати і в проектах, і в юридичній практиці, і в повсякденні. Головне – у них є потенціал, і його треба розвивати, використовуючи наявні ресурси громадських організацій, приміром, як це робить наш Правозахисний ромський центр. Ті, хто проходить у нас практику, мають не лише «голу теорію», тому в них вищі шанси працевлаштуватися. Тож, ми відкриті, готові до співпраці і зацікавлені в підтримці ромської молоді».
Група «Громадський активізм в інтересах місцевих ромських громад». Модератор Мирослав Горват розповів, як поводитися з представниками ромської громади та владних структур, розкрив особливості обох сторін. На власних прикладах порадив, як організувати роботу в ромській громаді так, щоб люди самі включалися в процес захисту своїх прав, а не тільки були пасивними споживачами допомоги. Наголосив, наскільки важливо не лише дати людям щось матеріальне (одяг, продукти і т.п.), але перш за все активізувати громаду і кожного її представника.
«Громадська робота – дуже важлива, і громадський активіст має розуміти, в якому напрямку він рухається… Деякі з присутніх, на мою думку, вже готові громадські лідери. Бачу, що їх цікавить тема ромської громади, але що саме вони хочуть робити? Важливо допомогти їм визначитися, дати знання і навички. Але проявляти ініціативу мають самі молоді люди. Я за те, щоб подібні зустрічі проводилися і в інших містах України, залучати до них більше молоді, не лише студентів, а й старшокласників, знаходити більше активних молодих ромів у регіонах, відкривати нові імена. Адже це – обличчя нового ромського суспільства».
День другий: унікальна експозиція, емоції та брейнстормінг
Наступного дня учасники відвідали Національний музей історії України у Другій світовій війні, зокрема експозицію, присвячену ромському геноциду. Варто зазначити, що це – перша за всю історію столичного музею експозиція на дану тему, і відкрито її було тут лише цьогоріч.
«Відомо, що роми – друга за чисельністю етнічна група, яка пережила геноцид під час Другої світової війни…- зазначили на своїй Фейсбук-сторінці співробітники музею. – Сподіваємося, що знайомство з експозицією, артефактами війни, долями окремих ромів надихнули відвідувачів на проведення власних дослідницьких пошуків, і незабаром у стінах музею відбудеться презентація їхніх самостійних робіт».
Розповідаючи про долю ромського народу на окупованих теренах України, Наталія Зіневич спонукала молодих людей замислитися, чи бачать вони себе у ролі тих, хто братиме участь у проектах, мета яких – документувати, популяризувати історію геноциду ромів.
«Багато емоцій викликала виставка. Але коли емоції вщухають, виникають думки: «Що я можу зробити? Чим допомогти, щоб історична пам’ять про геноцид ромського народу була збережена?» Це і є активна громадянська позиція», – звернулася до молоді експертка.
У фіналі другого дня на учасників чекав брейнстормінг з тренером Мариною Говорухіною. Саме у цьому практичному блоці вони намагалися зрозуміти, як в подальшому на практиці втілювати ідеї, напрацьовані в тематичних групах.
«Мета заходу полягала у тому, аби створити можливості та сприятливу атмосферу для укріплення контактів між самими учасниками, стимулювати їх до самостійного формулювання та обміну ідеями і проектами, які вони будуть реалізувати протягом цього року у співпраці з експертами, неурядовими правозахисними організаціями у своїх громадах. На нашу думку, ця мета досягнута, – підсумував менеджер Ромської програмної ініціативи Сергій Пономарьов. – Фонд «Відродження» і надалі сприятиме учасникам з числа ромської молоді у проведенні цієї роботи, але ми очікуємо, що ініціатива виходитиме власне від них».
Контакти:«Правовий простір»
