Роми в умовах військового конфлікту: допомога потрібна, як ніколи

Військовий конфлікт на Сході країни поглибив проблеми, з якими стикалися представники ромської національності в мирний час. Типові проблеми ромів-переселенців – як і в усіх інших людей, які рятуються від війни. Однак ромен відчувають на собі подвійну дискримінацію.

Військовий конфлікт на Сході країни поглибив проблеми, з якими стикалися представники ромської національності в мирний час. Типові проблеми ромів-переселенців – як і в усіх інших людей, які рятуються  від війни. Однак ромен відчувають на собі подвійну дискримінацію.

Причини тому – відсутність документів, малограмотність, низький доступ до освіти, медицини, недостатній рівень обізнаності щодо своїх прав, упереджене ставлення до ромен з боку суспільства – стигматизація, і, що найбільш неприйнятно – з боку органів влади.

«Ми спостерігаємо зростання рівня дискримінації за національною ознакою, – уточнює координатор організації «Чачімо» з Харкова Наталія Бурлуцька.– Значний відсоток рома-переселенців перебувають за межею бідності: опинившись в новому місті, вони не мають засобів до існування; часто – жодних документів, освіти, навіть початкової».

«Це тягне за собою низку інших проблем, наприклад, неможливість отримання соціальних виплат, працевлаштування, спадкування майна, підтвердження родинних відносин, – погоджується керівник БФ «Горєніє» з Дніпропетровщини Денис Гречко. – Наслідок цього – майже повна правова ізоляція рома».

Захистити права і часто – життя – ромам допомагають громадські організації й активісти, які надають правову та соціальну допомогу ромен-вимушеним переселенцям. Серед таких: Житомирська громадська організація «Національно-культурне товариство ромів «Романо Кхам», Харківська громадська духовно-просвітницька організація «Чачімо» та Всеукраїнський благодійний фонд «Горєніє» (Павлоград, Дніпропетровська область) і діючі при них Центри правової інформації та консультацій1. Вони відгукнулися на виклики часу ще у квітні-травні 2014-го, коли в Дніпропетровську й Харківську області линула перша хвиля переселенців.   

Регіональні особливості становища ромів-переселенців

Житомирщина прийняла з квітня 2014 року близько 500 ромів із зони АТО. В непростих умовах вивозили людей із Краматорська, Алчевська, Єнакієво, Донецька, Луганської та Дніпропетровської областей волонтери ГО «Романо Кхам» під керівництвом Людмили Коберник, яка є членом Ромської ради України й координує посильну допомогу рома з колегами по всій Україні. За час військових дій на Сході України правову допомогу отримали понад 1000 ромів.

Організація «Чачімо» під час першої хвилі переселенців у червні 2014-го, який припав саме на Харківщину, допомогла 1261 ромен: за підтримки партнерів надавала гуманітарну, соціальну, правову допомогу, за можливості – і дах над головою. За півроку до Центру звернулося 197 осіб. Юристи супроводжують вирішення 15-ти справ, допомагаючи рома за різними категоріями звернень, зокрема оформлення паспортів, відновлення втрачених документів в зоні АТО, захист від дискримінації та іншими.

Бар’єр на шляху адаптації – расова нетерпимість та ксенофобія

Керівник БФ «Горєніє» Денис Гречко говорить, що переселенці потрапили в фокус організації саме після вирішення проблеми групи ромів, які переїхали до Дніпропетровщини, коли їх позбавляли житла у пансіонаті, де розміщали тимчасових переселенців. Керівник ГО «Романо Кхам» Людмила Коберник наводить подібний приклад, коли три ромські родини переселенців з Луганської та Донецької областей місцева влада Житомира «попросила» з тимчасово наданих номерів у готелі, аргументуючи тим, що інші відвідувачі не хочуть селитися поруч з ромами. І хоча після втручання правозахисників людей залишили у спокої, через 2 тижні ромів все одно вимусили з’їхати – тепер бідні родини орендують житло. Ще один житомирський приклад вразливості ромів через злиденність та соціальну незахищеність: родина з 11-ти ромен, де чоловік і дружина є інвалідами (обидвом – за 50 років) протягом двох діб у грудні, в мороз, вимушена була ночувати просто неба під міськвиконкомом – в мерії не змогли надати людям тимчасового житла, не пояснили, що робити переселенцям, як оформити документи тощо. Лише після втручання правозахисників «Романо Кхам» сім’я знайшла притулок при одній з церков, а згодом отримала належні виплати. Свідчить правозахисниця і про випадки, коли чиновники просто не хотіли спілкуватися з рома, «футболили» їх кабінетами, радили йти до міграційної служби чи навіть до міліції – ставати на облік. У Вовчанську Харківської області стався ще один приклад кричущої дискримінації, де міліціонери побили ромів-переселенців, вимагали у них гроші та погрожували повернути їх у зону АТО2 .

Нові механізми правової допомоги, вироблені під час проектів

Основні види допомоги, якої потребують роми-переселенці:допомога в розселенні, в оформленні документів, що засвідчують особу, статусу тимчасово переміщеної особи, соціальних виплат;  посередництво у спілкуванні з органами місцевої влади та правоохоронцями; надання правових консультацій; гуманітарна, психологічна допомога.

Громадські організації запропонували нові ефективні підходи, які дали можливість сформувати дієві механізми правової допомоги ромам

Зокрема у Харкові створено мобільно-консультативний пункт – спеціалізовані формування для надання консультацій групі людей від 5 до 100 осіб одночасно при виїздах в місця компактного перебування ромів – здійснено 16 виїздів, охоплено 563 особи.

На Дніпропетровщині відкрито юридичний Консультаційний центр для вимушених переселенців-рома та інших представників ромських громад. Надано правову допомогу 211 ромен.

Запроваджено новий для області правовий механізм – залучення посередників до роботи з ромськими громадами з поміж представників ромських організацій з регіонів, зокрема, із м. Слав‘янськ, де в квітні 2014-го стався погром ромського поселення. Головне завдання такої співпраці – зрозумілою мовою донести до закритих ромських громад інформацію про порядок звернення до різних установ, про їхні права, про можливість отримання безоплатної правової допомоги; зустрічатися з рома, щоб виявити їхні нагальні проблеми; координувати звернення до консультанта тих ромен, які бажали виїхати з зони збройного конфлікту до Дніпропетровської області. Для посилення співпраці фонд «Горєніє» планує залучати ромську освічену молодь, яка проживає в Дніпропетровську і є стипендіатами Ромського Освітнього Фонду.

Активна позиція громадських лідерів сприяла налагодженню контактів для пошуку й отримання гуманітарної допомоги для ромів від волонтерських рухів і міжнародних організацій: влітку 2014-го в Харкові ромські діти-переселенці змогли відпочити у дитячому таборі «Кхамаро», організованому Центром організації «Чачімо».

Одним з пріоритетів діяльності організацій є подолання упередженого ставлення до ромів, зменшення стигми, усунення нерівності між ромами та місцевим населенням. Так, у січні 2015-го в Житомирі вийшов перший номер газети «Романо Джиєпе» (Ромське життя). Видання дає можливість донести до людей інформацію про культуру та традиції ромів, а також про внесок ромських організацій у вирішення спільних проблем у громадах.

Важливість продовження таких проектів у тому, що на сьогодні залишаються невирішеними основні правові проблеми рома, а для ромен-переселенців вони ще більше загострилися. І поки військовий конфлікт триває, допомога вразливим групам людей потрибує додаткових зусиль усього суспільства.

1Проекти реалізувалися за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження».

2Приклади правової, гуманітарної, психологічної та моральної підтримки ромів-переселенців у рамках проекту Міжнародного Фонду «Відродження» – на порталі «Правовий Простір», у рубриці «Посилення ромських громад».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного фонду «Відродження».

Автор: Олена Орлова, ІРЦ «Правовий Простір»

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: