Родичі полонених військових музикантів зустрілись з представниками міжнародної спільноти у Стамбулі

У неділю, 1 жовтня, в День захисників і захисниць, у Стамбулі українська делегація родичів полонених військових оркестрантів зустрічалась з представниками турецької влади. На чолі з Анастасією, дружиною одного з оркестрантів,  вони намагались привернути увагу до факту потрапляння музикантів трьох оркестрів до полону, жорстокого поводження з полоненими та про методи боротьби родичів за полонених. Також делегація закликала про  допомогу міжнародну спільноту. 

На зустрічі були присутні дипломати, представники міжнародних організацій та журналісти. Україну представляли представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, звільнений з полону музикант та родичі полонених оркестрантів з Маріуполя.

Чому проблема полонених військових оркестрантів така важлива?

Захист і підтримка військових, які перебувають у російському полоні, наразі — одна з найбільших проблем в сучасній Україні. 

Про проблему полонених музикантів військових оркестрів треба говорити, тому що саме їхні шанси на обмін дуже мізерні. Вони не є тими військовими, яких можуть обміняти в першу чергу. Водночас через приналежність до військ можна сперечатися про їхню приналежність до некомбатантів. Ці факти унеможливлюють їхні шанси потрапити у списки на обмін.

Вже понад рік поряд із захисниками та захисницями, які відіграли важливу роль в обороні Маріуполя та протистоянні російській агресії, у важкій ситуації в полоні знаходяться військові оркестранти з трьох оркестрів. 27 музикантів з трьох військових оркестрів досі перебувають у російському полоні, одного з них, на жаль, повернули додому закатованим. 

Нагадаємо, військові оркестри — це військово-музичні підрозділи Збройних Сил України. Вони є професійними творчими колективами та призначені сприяти через музичне мистецтво військово-ідеологічному та культурному вихованню особового складу, підвищенню морально-психологічного стану військ. Також вони пропагують українське музичне мистецтво, представляючи національну культуру і військово-патріотичну тематику в Україні та за її межами.

Обіцянки представників “Червоного хреста” про безпеку — та закатований полонений

Виконавці оркестрів Національної гвардії України, Оркестру 36-ї бригади морської піхоти та Оркестру Збройних Сил України потрапили у російський полон наприкінці травня 2022 року. До сьогодні їхній статус та точне місцеперебування залишаються невідомими.

— Ми не знаємо, як вони та де вони. Але зі свідчень тих, хто повернувся, знаємо що кожен з полонених піддається тяжким тортурам, нелюдському ставленню та утриманню в повній невідомості. І це не перебільшення для красного слівця, це болюча правда і реальність, у якій ми сьогодні живемо. Наслідки всіх цих дій ми бачимо на звільнених з полону людях і, на жаль, на тілах загиблих в полоні. Здавалось би, музикантам не місце в полоні, але вони переживають всі ці жахи разом з іншими полоненими, — розповіла під час зустрічі Анастасія, дружина полоненого музиканта Нацгвардії.

Деякі не витримують такого поводження, каже Анастасія. І згадує про закатованого 22-річного хлопця, одного із музикантів 36-ї бригади морської піхоти, тіло якого повернули на рідну землю. 

— Йому було всього 22, це молодий хлопець, який мріяв виступати на сцені, грати імпровізації й дарувати радість іншим через звучання саксофона. Але більше його мелодія не зазвучить… — розповіла під час зустрічі Анастасія, дружина полоненого музиканта Нацгвардії.

На заході виступав також Сергій Алексун, один з артистів оркестру Національної гвардії України. Під час перебування на “Азовсталі” він зазнав важкої травми, і досі не до кінця відновився після неї. Він поділився своїми спогадами про полон з турецькою спільнотою. 

— У полоні нам було обіцяно достойне ставлення, людські умови та загалом безпеку, а також присутність Міжнародного комітету Червоного Хреста. Слід відзначити, що особисто я зустрів представників цієї організації всього лише 1 раз. Перед їхнім приходом було проведено бесіду, під час якої нам говорили, що ми маємо стверджувати, ніби всі нас задовольняє, ставлення до нас доброзичливе. Але питання про умови утримання Червоним Хрестом навіть не озвучувались. Як показав терористичний акт в Оленівці 29 липня 2022 року, це були просто слова, які не мали жодного відношення до реальності, — зазначив Сергій і закликав представників міжнародної спільноти допомогти прискорити повернення полонених. 

Проект «Bring The Band Home!»: як світова культурна еліта може врятувати полонених військових оркестрантів

Для того, щоб мати можливість повернути музикантів військових оркестрів з полону, Анастасія разом з іншими родичами військовополонених заснувала проект Bring The Band Home! у співпраці з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за підтримки Української фундації правової допомоги, програми “Права та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження” та інших організацій.

У рамках цього проекту творча група “Tablefruit,” спільно з партнерами, створила арт-проєкт Broken melody — три символи руху за визволення музикантів з полону.

  1. відеокліп на музику української композиторки та мисткині Анастасії Воган. В якому наочно показано, як може звучати мелодія, у випадку, коли більшість музикантів, знаходяться в полоні. 
  2. Понівечена партитура, яка своїм виглядом викликає страх та відчуття тривоги навіть у людей, далеких від розуміння нотної грамоти. 
  3. Скрипка, що більше не заграє, адже замість струн на ній натягнутий колючий дріт.

— Основна ідея проекту — розповісти про трагедію перебування військових музикантів в полоні та закликати всю культурну частину світу до порятунку тих, хто зараз у полоні — виконавши музику або твір, що символізує боротьбу за їхню свободу, і позначати це хештегом #BringTheBandHome. Ми віримо, що розголос цієї трагедії допоможе прискорити як повернення оркестрів Маріуполя на рідну землю живими, так і приверне увагу до умов утримання українських полонених в цілому. Ми стоїмо перед світом, уособлюючи голос всіх рідних полонених музикантів, які благають про допомогу із поверненням своїх рідних додому, — каже Анастасія. 

Проект відбувається за підтримки Української фундації правової допомоги та програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду Відродження.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: