Рівень доступу до інформації у сфері управління вугільними підприємствами є незадовільним – дані громадського моніторингу

27 грудня 2010 року у Донецьку відбулася прес-конференція та публічні дебати “Політика розвитку вугільної галузі: конфлікт намірів та результатів”.

27 грудня 2010 року у Донецьку відбулася прес-конференція та публічні дебати “Політика розвитку вугільної галузі: конфлікт намірів та результатів”. Ці заходи було організовано у рамках проекту «Громадський контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері реструктуризації вугільної галузі в Україні», який здійснюється Західноукраїнським медіа-центром «Нова журналістика» за підтримки програми “Посилення впливу громадянського суспільства” Міжнародного Фонду «Відродження».

Експерт проекту Станіслав Федорчук представив результати проведеного моніторингу сайту Донецької обласної адміністрації стосовно публічних документів на тему вугільної галузі та реструктуризації. На його думку, дані проведеного моніторингу свідчать:  громадський контроль у галузі реструктуризації вугільних підприємств не може бути ефективно здійснений через відкриті публічні джерела.

  • Виявлено непропорційно малу кількість публічних електронних документів з питань реструктуризації вугільної промисловості і загальних питань функціонування галузі в регіоні на сайті Донецької обласної державної адміністрації (наявні лише вісім таких документів). Відсутній також звіт Управління з питань вугільної промисловості про проведену роботу або про ініційовані ним заходи за 1997-2010 роки.
  • Більшість документів, які датуються 2010 роком, є розпорядженнями на виконання державної програми заходів з реформування вугільної галузі і сконцентровані на двох основних питаннях: створення робочих місць у вуглевидобувному регіоні, а також підтримки бізнес-планів, зорієнтованих на створених умов для працевлаштування.
  • Головним публічним продуктом роботи Управління з питань вугільної промисловості є щоквартальні звіти, які складаються з наступних напрямів: виробничий потенціал; видобуток вугілля; фінансовий стан; стан розрахунків із заробітної плати (з нарахуваннями); продуктивність праці; надходження бюджетних коштів; робота очисних вибоїв; забезпечення пільговим паливом.
  • До публічної статистики роботи вугільної промисловості не входить кількість шахтарів, які стоять на обліку в центрах зайнятості області, немає опису конфліктних ситуацій на вугільних підприємствах області, пов’язаних з діяльністю у вугільній промисловості, не надається оцінка якості закриття шахт та ефекту впливу закриття шахт на громади міст, в яких вони знаходяться.
  • Крім того, у цих проміжних звітах відсутня інформація про кількісні та якісні показники власної (здійснюваної на приватних та державних шахтах) та зовнішньої інвестиційної діяльності на вугільних підприємствах Донецької області.

Виходячи з цих результатів, можна зробити висновок про доволі незначний вплив незалежних громадських експертів та шахтарських профспілок на процес прийняття рішень Донецької облдержадміністрації. Експерти проекту переконані: для більшості дієвості державних програм і ефективного громадського контролю – участь громадськості має бути не декларативною.

«Головною передумовою має стати принцип публічної та електронної звітності кожної робочої групи чи управління за певний календарний проміжок часу, в якому можна буде знайти не тільки суцільні статистичні дані, а й перелік робіт, які виконувалися чиновниками, з розподіленими сферами відповідальності», зазначив Станіслав Федорчук.

Представники органів державної влади натомість акцентували увагу на економічній складовій реструктуризації підприємств вугільної промисловості. «На кожній тонні вугілля підприємства мають більше 200 гривень збитку» – таку інформацію навів  перший заступник начальника управління вугільної промисловості Донецької обласної державної адміністраці Павло Золотопупов. Також Кабінетом Міністрів України готується проект щодо створення паливно-енергетичного концерну. Міністерство вугільної промисловості розробило розробив план-графік класифікації підприємств вугільної галузі за економічною привабливістю – та не зважаючи на всі ці проекти, бюджету для нормального фінансування недостатньо.

Заступник голови незалежної профспілки гірників України Анатолій Акімочкін у свою чергу підкреслив важливість соціальної складової. «Шахта – це підприємство, навколо якого створюється місто. Спочатку виникає шахта, потім школа, дитячий садок. Якщо закривається підприємство, місто стає паралізованим, бо працювати ніде». В Україні реструктуризацію сприймають як закриття шахт, але насправді вона має бути спрямована лише на розвиток, зазначив Анатолій Акімочкін.

Експерти проекту «Громадський контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері реструктуризації вугільної галузі в Україні» підготували відповідні рекомендації, які враховують різні аспекти комплексної проблеми реструктуризації вуглепрому:

– здійснення незалежного аудиту перспективних шахт для інвестицій, який би включав також і параметри фінансової самостійності та стабільності, віку та кваліфікації співробітників, аналізу логістики та ринків збуту продуктів вугільної промисловості;

– створення електронної бази вакансій для представників вугільної промисловості, які звільняються;

– забезпечення повноцінного залучення до процесу реструктуризації шахт органів місцевого самоврядування, яке виступає користувачем послуг соціальної інфраструктури вугільних підприємств.

Контактна особа: експерт проекту “Громадський контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері реструктуризації вугільної галузі в Україні” Станіслав Федорчук, fedorchukstanislav@gmail.com

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: