Експерти та правозахисники оприлюднили рейтинг судових рішень, найбільш знакових для захисту прав людини у 2012 році
Експерти та правозахисники оприлюднили рейтинг судових рішень, найбільш знакових для захисту прав людини у 2012 році. Підготовку рейтингу координував Центр політико-правових реформ за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” та Посольства Королівства Нідерландів.
Перше місце посіла постанова Херсонського окружного адміністративного суду, яка стосувалася свободи мирних зібрань. У ній суд визнав незаконним і таким, що не відповідає Конституції, рішення Херсонської міської ради про порядок організації та проведення в Херсоні зборів, мітингів, походів і демонстрацій. При цьому суд вийшов за межі позовних вимог і встановив, що місцева рада взагалі не має повноважень приймати рішення з питань, які має регулювати винятково закон. До речі, прокурор вніс протест, а потім оскаржив місцевий порядок проведення мирних зібрань з ініціативи “Майдан-Моніторингу”.
“Це рішення є важливим з огляду на ту сумну практику заборони мирних зібрань, яка склалася в наших судах. Так, упродовж 2012 року влада понад 400 разів зверталася до суду, щоб заборонити мирні зібрання. І, як свідчать дані Центру політико-правових реформ на підставі аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень, майже у 90% випадків їй це вдалося. У Херсонській області торік було лише одне судове рішення в таких справах, і то на користь організаторів мирних зібрань”, – розповіла голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.
Друге місце посіли одразу два рішення – постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та постанова Київського апеляційного адміністративного суду.
Перша з цих справ стосувалася дискримінації людей з інвалідністю. Так, Дніпропетровський апеляційний адмінсуд задовольнив позов адвоката на візку Дмитра Жарого й зобов’язав Державну службу з лікарських засобів розглянути питання щодо анулювання ліцензії аптеки, яка не створила необхідних умов для доступу людей з інвалідністю. Після поширення у ЗМІ інформації про перемогу позивача Прем‘єр-міністр Микола Азаров ініціював розробку змін до умов ліцензування аптек і медичних закладів, які б гарантували вільний доступ до приміщень людям з обмеженими можливостями.
Друга справа стосувалася свободи мирних зібрань. У ній Київський апеляційний адмінсуд визнав протиправним застосування указу Президії Верховної Ради СРСР “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР” від 28 липня 1988 року, який обмежує свободу мирних зібрань порівняно з Конституцією України, і скасував постанову суду першої інстанції про заборону мирних зібрань.
Третє місце посіло рішення Печерського районного суду Києва, де суд підтвердив, що межа критики публічної особи є ширшою, ніж приватної. У цьому рішенні суд відмовив у задоволенні позову народному депутатові Вадимові Колесніченку – співавтору “мовного” закону, який вимагав спростувати висловлювання іншого народного депутата про те, що він є “агентом Кремля”, “істинним терористом, який посягає на державність України”. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо свободи вираження поглядів, місцевий суд не побачив порушення в різких висловлюваннях на адресу позивача.
В інших рішеннях, які увійшли до рейтингу, ішлося про:
– неприпустимість ліквідації україномовної школи в Донецьку (постанова Ворошиловського районного суду Донецька);
– зупинку незаконної забудови в охоронній зоні архітектурної пам’ятки “Софія Київська” (рішення Господарського суду Києва);
– неприпустимість вікової дискримінації під час прийому на роботу (рішення Київського районного суду Харкова);
– відшкодування громадянину моральної шкоди через ненадання відповіді на його звернення Державною виконавчою службою (постанова Вінницького окружного адміністративного суду).
Крім того, до рейтингу увійшло рішення, яке стосувалося екологічних прав (рішення Господарського суду Львівської області). За даними Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”, суд таким рішенням вперше визнав приватне підприємство, що здійснює негативний вплив на довкілля, суб‘єктом обов’язку забезпечувати доступ до публічної інформації на підставі закону “Про доступ до публічної інформації”.
“У країнах із незалежною судовою системою ухвалення рішень на захист прав і свобод людини є нормою, цим нікого не здивуєш. В Україні сам процес номінування судового рішення в межах даного рейтингу є досягненням”, – відзначила голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук.
“Цей рейтинг є свідченням того, що громадянське суспільство пильно стежить за діяльністю судової влади. На тлі повідомлень про численні одіозні рішення судів не мають губитися ті судові рішення, які надають реальний захист правам людини – всупереч політичним тенденціям, всупереч інтересам політиків. Отриманий рейтинг – це спроба зворотного суспільного зв’язку з суддями, які ухвалюють такі рішення, і водночас певний орієнтир для суддів щодо очікувань суспільства від їхньої майбутньої діяльності”, – додав заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Під час оцінки рішень експерти враховували такі критерії:
– важливість прав, які було захищено судом;
– потенційний або реальний вплив судового рішення на подальшу судову чи адміністративну практику;
– урахування міжнародних стандартів захисту прав людини;
– переконливість мотивування судового рішення;
– “сміливість” судді (суддів) – ухвалення рішення всупереч панівній практиці або “політичній лінії”.
Контакти:
Центр політико-правових реформ
Роман Куйбіда
kuybida@gmail.com
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
