Регулювання державної допомоги в Україні: який формат обрати?

Дослідники Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій і Віталій Кравчук опублікували статтю, присвячену регулюванню державної допомоги в Україні

Дослідники Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) Олександра Бетлій і Віталій Кравчук опублікували статтю, присвячену регулюванню державної допомоги в Україні. Матеріал підготовано в межах проекту “Економічні аспекти Європейської інтеграції України крізь призму виконання пріоритетів ПДА: експертний аналіз, рекомендації та публічна дискусія”, який ІЕД здійснює спільно з Громадською експертною радою за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Регулювання державної допомоги в Україні: який формат обрати?

Олександра Бетлій, Віталій Кравчук

18 квітня набув чинності Закон про внесення змін до Державного бюджету на 2012 рік. Зокрема збільшилась державна допомога традиційним галузям: вугледобувним підприємствам та сільському господарству. Вугледобувні підприємства отримали додаткові кошти на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, тоді як сільськогосподарські суб’єкти діяльності повинні отримати часткову компенсацію від держави за врожай, втрачений через холодну погоду. Поки що не ухвалено процедур ефективного розподілення коштів, що знову ж таки ставить питання про прийняття рамкового закону «Про надання державної допомоги суб’єктам господарювання». Однак єдиної позиції в органах влади щодо прийняття відповідного закону немає. Сьогодні діють фрагментарні закони, які регулюють лише окремі аспекти надання державної допомоги.

Для прийняття єдиного підходу до контролю і моніторингу за наданням державної допомоги необхідно визначити орган, відповідальний за це питання. На сьогодні в Україні закон про державну допомогу розробляє Антимонопольний комітет України (АМКУ), який відстоює точку зору, що саме він повинен контролювати надання державної допомоги. Зокрема ця позиція висвітлена в розробленому АМКУ законопроекті щодо надання державної допомоги. Ця думка звучала також під час експертної толоки, на якій було презентовано роботу Інституту економічних досліджень та політичних консультацій «Реформа державної допомоги в Україні» (толоку було організовано 3го квітня Громадською експертною Радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС). Зокрема Валентин Деревянкін (заступник керівника проекту ЄС «Гармонізація систем конкуренції та державних закупівель України зі стандартами ЄС») та Людмила Ляшенко (керівник відділу Антимонопольного комітету України) наголосили на необхідності визначити саме Антимонопольний комітет України як орган, який відповідає за моніторинг та контроль за наданням державної допомоги.

Надання органу з питань захисту конкуренції влади повноважень щодо регулювання, аналізу та моніторингу надання державної допомоги суб’єктам господарювання – це поширена практика в країнах ЄС. Водночас, ми вважаємо, сьогодні АМКУ не має технічної спроможності щодо контролю і моніторингу надання державної допомоги. Зокрема йдеться про обов’язковий попередній аналіз впливу державної допомоги на конкуренцію на ринку. Більш того, відповідно до перевірок Рахункової палати АМКУ неефективно проводить свою основну діяльність. Йдеться, зокрема, про відсутність налагодженої системи впливу на економічну конкуренцію і протидії проявам монопольних явищ. Незалежність АМКУ також залишається сумнівною, а це основна вимога до органу, що регулює і контролює державну допомогу.

Отже, варто спочатку запровадити перехідну модель регулювання державної допомоги, відповідно до якої Міністерство фінансів здійснюватиме інвентаризацією та моніторинг  державної допомоги, а Антимонопольний комітет відповідатиме за оцінку впливу державної допомоги на конкуренцію всередині країни та поза її межами, а також інші контрольні функції. Антимонопольний комітет зможе стати єдиним органом, який відповідає за моніторинг державної допомоги і контроль за її впливом, лише після зміцнення його незалежності та технічної спроможності здійснювати ці завдання.

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій
Олександра Бетлій, betliy@ier.kiev.ua
Віталій Кравчук, kravchuk@ier.kiev.ua

***

Мета Європейської програми  – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: