Реформа місцевих виборів не покращила взаємодії депутатів із виборцями

За словами експертів, реформа місцевих виборів 2010 року не досягла своєї основної мети – розвитку комунікації між депутатами й виборцями

Реформа місцевих виборів, здійснена 2010 року, не досягла своєї основної мети – розвитку комунікації між депутатами й виборцями. Про це 20 грудня в Києві заявили учасники круглого столу “Результати реформи законодавства України про місцеві вибори”. Захід провела Лабораторія законодавчих ініціатив і Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу за підтримки програми “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.

Під час круглого столу було презентовано результати громадського моніторингу діяльності депутатів місцевих рад у п’яти регіонах України (Волинській, Донецькій, Закарпатській, Херсонській і Чернігівській областях). У кожному регіоні він охопив три місцевих ради – обласну, міську обласного центру та міську невеликого міста. Загалом було оцінено роботу 90 депутатів.

Андрій Когут, програмний координатор Лабораторії законодавчих ініціатив, розповів про ще одне завдання проведеного моніторингу – порівняти роботу депутатів місцевих рад, обраних за списками, та мажоритарників. Проект показав, що наразі такої різниці фактично немає.

За словами експертів, поінформованість громадян щодо роботи інститутів місцевого самоврядування (персональний склад, діяльність, звітування) є низькою, що підтвердили відповідні опитування.

Михайло Шелеп, виконавчий директор Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (Луцьк), ознайомив учасників із результатами моніторингу волинських депутатів. Проект показав слабку обізнаність багатьох із них щодо власних функцій та інструментів їх виконання (запити, звітування тощо). Взаємодія з медіа відбувається переважно з ініціативи самих журналістів. Нерідко депутати-мажоритарники навіть не проживають в окрузі, від якого їх обрано.

Експерт Карпатського агентства прав людини “Вестед” (Ужгород) Павло Білак розповів про реалізацію проекту на Закарпатті, де було виявлено схожі тенденції. Моніторинг показав складність отримання інформації щодо діяльності депутатів облради (порівняно з міськими депутатами). Крім того, несподіванкою стало те, що Виноградівська міська рада фактично всі свої рішення ухвалює без обговорення.

Євгеній Романенко, експерт Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, поділився враженнями від реалізації проекту в Чернігівській області. Там у вибірку депутатів потрапив голова обласної ради, і моніторинг показав значно більшу його активність порівняно зі звичайними депутатами, в тому числі й у контексті комунікації з виборцями. Експерти дійшли висновку, що така активність залежить не від способу обрання того чи іншого депутата, а від його особистого підходу й посади.

Експерт Донецької обласної організації Комітету виборців України Олег Гришин поділив народних обранців на 3 категорії: люди, які пішли в місцеву владу заради статусу депутата; представники різноманітних бюджетних установ, делеговані в ради для вирішення їхніх питань; бізнесмени, які вирішують особисті питання й питання власного бізнесу. Крім того, експерт говорив про недостатнє розуміння виборцями функцій і повноважень місцевих депутатів.

Дементій Бєлий, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України, представив результати моніторингу південного регіону. Проект засвідчив, що місцеві депутати перед виборцями фактично не звітують. Водночас належність депутата до політичної партії, нехай частково, але все ж позитивно впливає на його комунікацію з виборцями, адже партійне керівництво спонукає своїх депутатів до більш активної роботи з громадянами. Експерт також відзначив, що мажоритарна складова виборчої системи не виконала покладених на неї сподівань. Крім того, Дементій Бєлий запропонував проводити місцеві вибори частіше (наприклад, раз на 2 роки), що, на його думку, активізує і самих депутатів, і виборців.

Експерти підготували зміни до законів про місцеве самоврядування та про статус місцевих депутатів. Рекомендації спрямовано на покращення комунікації депутатів із виборцями, забезпечення прав депутатів від меншості, на підвищення правової обізнаності депутатів місцевих рад щодо своїх прав і можливостей. Експертні пропозиції буде видано окремою публікацією.

Контакти:
Лабораторія законодавчих ініціатив
В’ячеслав Шрамович
(044) 531 37 68
vs@laboratory.kiev.ua

***

Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” – запровадження сталого діалогу громадянського суспільства з владою в тих сферах реформ, які можуть сприяти розвитку громадянського суспільства, через участь основних зацікавлених сторін у прийнятті та моніторингу виконання рішень органів влади на всіх рівнях.

 

 

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: