Найпоширеніші запитання щодо конкурсу “Права людини, гідність та безпека в умовах війни”

Лукасевич Катерина

На початку квітня Міжнародний фонд “Відродження” оголосив старт конкурсу «Права людини, гідність та безпека в умовах війни». За підтримки Європейського Союзу, Фонд прагне розширити можливості організацій громадянського суспільства допомагати постраждалим, фіксувати інформацію про злочини, впливати на формування політик і практик, які мають вплив на права людини, безпеку і правосуддя.

Дедлайн подачі проєктних пропозицій на конкурс – 30 квітня 2023 року.

Для усіх організацій, які планують подавати заявки, ми зібрали відповіді директора програми «Права людини та Правосуддя» Романа Романова на найпоширеніші запитання, які звучали під час онлайн-презентації конкурсу.

Загальна Інформація про конкурс

1. Яка основна мета конкурсу? 

Мета конкурсу розширити можливості організацій громадянського суспільства допомагати постраждалим, фіксувати інформацію про воєнні злочини, впливати на формування політик і практик, які позначаються на правах людини, безпеці та правосудді. 

2. Які тематичні пріоритети охоплює конкурс?

Конкурс має три тематичні напрямки – права людини, людський вимір безпеки (безпека в громадах) та цифрова безпека і захист цифрових прав. В межах кожного з них можливі різні проєктні цілі та активності:

Права людини

  • Надання юридичної допомоги потерпілим внаслідок воєнних дій (в тому числі в іноземних юрисдикціях);
  • Підтримка роботи з документування воєнних злочинів, зокрема в рамках наявних громадських коаліцій;
  • Аналіз та оцінка судової практики щодо притягнення до відповідальності винних у вчиненні воєнних злочинів, колабораціонізмі;
  • Формування спільних підходів до роботи та спільних заходів широкого кола громадських правозахисних організацій та ініціатив; 
  • Сприяння національним інституціям системи кримінальної юстиції в формуванні стратегій притягнення до відповідальності воєнних злочинців, вдосконаленні практик розслідування міжнародних злочинів, належній підтримці потерпілих.

Людський вимір безпеки, безпека в громадах: 

  • Розвиток людиноцентричних політик і практик на місцевому рівні, що орієнтовані на формування почуття безпеки;
  • Організація системи взаємодії в громадах, залучення членів місцевих громад до діяльності з посилення безпеки та взаємопідтримки;
  • Оцінка ризиків безпеки та формування пропозицій щодо зменшення їх впливу на життєдіяльність громад;
  • Напрацювання підходів до вимірювання та оцінювання рівня безпеки.

Цифрова безпека та захист цифрових прав:

  • Інформаційно-просвітницька діяльність, що посилює обізнаність про цифрову безпеку та цифрові права, зокрема орієнтована на українців, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях;
  • Підтримка державних інституцій в розвитку політик і практик цифрової безпеки;
  • Оцінка ризиків застосування цифрових рішень та технологій, що можуть мати негативний вплив на права людини, подальша адвокація щодо їх обмеження.

3. У який спосіб здійснюється прийняття рішень щодо переможців конкурсу? 

Проєкти розглядає спеціальна Експертна рада, до складу якої входять незалежні експерти у суміжних з темою конкурсу галузях. Після ретельного аналізу проєктів і обговорення вони ухвалюють рішення щодо схвалення чи відхилення проєктів. Члени Програмної ради працюють відповідно до Положення про уникнення конфлікту інтересів та приймають рішення з позиції неупередженості. Рішення Програмної ради є остаточним і перегляду не підлягає.

Вимоги до учасників конкурсу

1. Чи можуть організації, які не мають досвіду в документуванні воєнних злочинів подаватися на конкурс? 

Подаватися на конкурс можуть будь-які організації, але напрямок документування воєнних злочинів потребує певного рівня експертизи. Тут перевага буде надаватися організаціям, які мають належний рівень кваліфікації та підготовки людей, які до цієї діяльності залучені. 

2. Якщо громадська організація зареєстрована на непідконтрольній території чи є це обмеженням для участі у конкурсі?

Якщо мова йде про організації, які зареєстровані на територіях, які були захоплені з початком повномасштабного вторгнення – такого обмеження немає. 

3. Хто НЕ МОЖЕ брати участь у конкурсі? 

З основним переліком загальних критеріїв щодо учасників конкурсів, які проводить Фонд “Відродження”, можна ознайомитись у цьому відео. 

Конкурс не передбачає надання підтримки суб’єктам господарювання, які мають на меті отримання прибутку (зокрема, фізичним особам-підприємцям), державним та комунальним підприємствам та установам, політичним партіям, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, релігійним організаціям та приватним (фізичним) особам.

4. Чи є вимоги щодо оформлення персоналу організації? 

Міжнародний фонд “Відродження” запровадив вимоги щодо працевлаштування керівників організацій, керівників проєктів та головних бухгалтерів / бухгалтерів проєктів. Ці вимоги розповсюджуються на проєкти, що дорівнюють або перевищують гривневий еквівалент 20 000 доларів США (за курсом НБУ). Організація, яка є виконавцем проєкту, що відповідає зазначеним вище критеріям, зобов’язана укласти трудовий договір із керівником організації, керівником проєкту та головним бухгалтером / бухгалтером проєкту не менше ніж на строк виконання проєкту, відповідно до законодавства України. Будь-який дохід або винагорода за рахунок коштів проєкту МФВ виплачується зазначеним вище особам виключно в межах трудового договору.

Вимоги до змісту проєктних пропозицій

1. Фіксування воєнних злочинів можливо у всіх регіонах країни чи є пріоритети для цього напрямку?

Ні, пріоритетних географічних напрямків немає. Робота в документуванні воєнних злочинів включає в себе не тільки виїзд на безпосереднє місце вчинення воєнних злочинів, але і роботу з потерпілими, і ця робота може відбуватися на різних територіях. 

2. Чи необхідно надсилати персональні дані потерпілих у яких беруть свідчення про скоєння воєнних злочинів? 

Ні, фонд Відродження не збирає інформацію та дані від потерпілих. Ми підтримуємо роботу організацій, але ви самі визначаєте в який спосіб і з якою метою ви використовуєте зібрану вами інформацію. 

3. Чи може бути включені в проєктну заявку  навчання чи підвищення кваліфікації для персоналу?

Так, це може бути, адже ми розуміємо, що певна діяльність потребує отримання нових навичок та знань. Але хочемо зауважити, що така стаття витрат має бути пов’язана з цілями, завданнями та заходами проєкту, а не як частина інституційної підтримки для організації. 

4. Чи можливо закладати психологічну підтримку команди в бюджет, якщо фокус – документування воєнних злочинів? 

Так, ви можете закладати подібні статті витрат в бюджет проєктної пропозиції. Ми розуміємо необхідність подібних активностей, але не можемо гарантувати їх підтримку – фінальне рішення завжди стоїть за Експертною Радою. 

5. Якщо проєкт передбачатиме міжсекторальне партнерство  чи потрібно надавати листи підтримки або інші документи, які показують зобов’язання сторін? 

Це дуже важливий момент якщо ви в проєктній пропозиції зазначаєте про якесь партнерство це обов’язково необхідно підтвердити. Форма може бути будь-яка, але вона має бути чимось обґрунтована.

6. Чи необхідно додавати до проєктної заявки резюме ключових виконавців, якщо це залучені люди, а не представники організації? 

У нас немає обов’язкового переліку додатків, окрім тих, що зазначені в конкурсному оголошенні. Але все, що буде додатково посилювати аргументи на користь вашої заявки ми рекомендуємо включати. Це допоможе Експертній Раді оцінити експертизу та досвід ключових виконавців.

7. Чи є дедлайн щодо початку реалізації проєкту?

Початок реалізації ми рекомендуємо планувати з червня місяця. Термін реалізації проєкту – до 9 місяців. Незначне відтермінування старту реалізації проєкту можливе, але Експертна Рада буде приймати рішення з огляду на інші пропозиції.

8. На що НЕ МОЖУТЬ бути витрачені кошти в рамках проєкту? 

Неприйнятними вважатимуться витрати на:

  • підготовку проєктної пропозиції для участі в конкурсі;
  • створення та реєстрацію організації;
  • сплату боргів;
  • відшкодування витрат, пов’язаних із коливанням валютного курсу;
  • надання прямої фіскальної підтримки державним органам влади;
  • політичну діяльність чи релігійну пропаганду;
  • діяльність, що веде до прямої або опосередкованої дискримінації будь-яких соціальних верств;
  • проєкти, спрямованими на отримання прибутку від діяльності;
  • будівництво або ремонтні роботи;
  • закупівлю гуманітарної допомоги та/або військового обладнання 
  • закупівлю транспортних засобів та/або предметів розкоші та відповідних послуг;
  • надання фінансової допомоги третім організаціям (регрантинг).

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: