6-7-го червня в Кропивницькому відбулося мережування для учасників проєкту Лабораторія стійкості. Програма включала круглий стіл, візити до організацій, що базуються в Кропивницькому, та подію для відновлення ментального здоров’я.
Дискусія та мережування
6-го червня учасники Лабораторії доєдналися до круглого столу на тему рішень для стійкості.
У заході взяли участь члени багатьох громадських організацій Кропивниччини та представники місцевої влади. Круглий стіл розпочався з дискусії про роль культури у вибудові стійкості. Учасники обговорили стратегії розвитку локальної ідентичності на Кропивниччині та виклики, які необхідно подолати. У розмові взяла участь представниця ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова та волонтерка ГО «KOWO» Єлизавета Єрещенко.
Під час другої частини відбулася презентація практичних кейсів рішень для стійкості, в якій взяли участь представники організацій з різних регіонів України. Серед учасників були Антоніна Вельможна з ГО «Верітас Спес», Альона Мирошниченко з ГО «Ліга сучасних жінок» та Людмила Дінник з ГО «Джерело підтримки». Всі ці організації є учасниками Лабораторії стійкості.
Після відбувся візит учасників Лабораторії стійкості до Етнолабораторії ГО «Баба Єлька». Гості мали можливість поспілкуватися з представницями організації та дізнатися, як вони збирають локальні традиції у селах Кропивниччини. День завершився візитом до простору ГО «KOWO». Тут відбулася майстерня з комунікацій, та обмін досвідом щодо реалізації проєктів «Лабораторії Стійкості».


Візит до садиби Тобілевичів
Наступного дня,7-го червня відбулася подія для підтримки ментального здоров’я учасників Лабораторії. Для цього вони відвідали хутір Надія, що знаходяться у Кіровоградській області, хутір, який заснувала та виплекала родина Тобілевичів, зокрема І. Карпенко-Карий.
Тут ми отримали ще більше занурення у локальному ідентичність, адже завдяки команді ГО «Баба Єлька» мали змогу навчитися співати пісні та танцювати танці, характерні для сіл Кропивниччини.
«Ми співали, танцювали, сміялись і нагадували собі, що жива мережа — це про людей, тепло і підтримку», — описала свої враження Тетяна Мальцева-Єрмак з ГО «Потрібні ТУТ».


Перебіг Лабораторії: результати роботи учасників
Ця мережувальна подія стала для команд нагодою підвести проміжні підсумки своєї роботи. Як повідомляє координаторка програми Оксана Дащаківська, проєкти учасників Лабораторії перебувають на середині терміну реалізації.
«Ми вже можемо бачити здобутки та виклики, з якими стикаються команди, — говорить Оксана. — Одним з основних здобутків можна назвати розбудову партнерств. Організації Лабораторії визначили пріоритети для спільної взаємодії та уклали декілька меморандумів між собою. Однак, особливо цінним для нас є залучення місцевої влади та привернення уваги влади до внеску у стійкість громад громадських організацій». Крім того, команди успішно проводять інтеграційні заходи, які допомагають згуртувати громаду.
Серед викликів Оксана назвала безпекові. І це про збереження людей, політики щодо проведення заходів, безпеку офісів. Це особливо актуально, адже частина організацій працюють у прифронтових регіонах. Через роботу у невизначеності, небезпеку та обмеженість ресурсів учасникам доводиться бути гнучкими, постійно шукати нові рішення та формати роботи.
Крім того, для багатьох організацій викликом залишається робота з місцевою владою. Учасники Лабораторії вчаться вмінню працювати з різними стейкхолдерами та різними групами в громаді.
Оксана відзначає, що програма знаходиться на стадії, коли вже подано проміжні звіти, тому можна зафіксувати деякі результати роботи учасників. «Є розуміння того, що громади та громадські організації переосмислили значення та важливість згуртованості, — говорить Оксана. — Сьогодні у громадах оселилися багато людей з постраждалих громад, однак, досвіди війни також створюють потребу для появи платформ для обговорення та практик взаємної підтримки у громаді. Такими практиками стали простори від Центру допомоги Переселенцям та ветеранам, ментальна підтримка від «Сили майбутнього».
Організації також почали ширше користуватися практиками спільної дії: були підписані меморандуми між учасниками Лабораторії та з органами місцевого самоврядування. Важливо, що ці меморандуми чітко відображають предмет взаємодії. Прикладом тут є меморандум між ГО «Місто розумних» та Сумською міською радою: тут прописано спільне програмне забезпечення, спільна робота над індикаторами, а також публічне інформування про прогрес реалізації стратегії.


Оксана також розповідає, що організації працюють над картуванням дієвців, щоб розуміти, хто і як працює над рішеннями для тої чи іншої цільової групи. Це демонструють «Веритас спес» та «Громадянин». Вони встановили зв’язки з іншими організаціями, це дозволило побачити місця для посилення взаємодій та унікальності роботи кожної організації.
«Головним нашим контекстом є невизначеність, тому інколи при всій нашій ретельності планування, ми свідомі, що маємо дітися гнучко, відповідно до обставин, які виникають. Адже гнучкість та адаптивнітсь — складові стійкості. Разом з тим, більшість організацій та їхніх проєктів рухається до досягнення цілей: посилення стійкості громад, де вони здійснюють діяльність», — підсумовує Оксана.