Підтримка європейцями України була рекордно високою впродовж семи місяців повномасштабної війни з росією. Втім, з огляду на економічні труднощі, зокрема зростання цін на енергоносії, в європейських суспільствах лунають заклики зменшити підтримку України.
Поширюється хибна думка, що нібито підтримка України, а не агресія росії, негативно впливає на добробут європейців. При цьому політична, економічна й військова допомога залишаються життєво важливими для України, особливо в умовах контрнаступу ЗСУ у війні, оголошення путіним мобілізації в росії та погроз світу ядерним знищенням.
З огляду на це, аналітичний центр “Нова Європа” за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів фонду “Відродження” (TTDI), та в рамках рубрики “Нова Європа Цікавиться”, звернувся до провідних європейських експертів із запитанням: “Що ще може бути зроблено для того, аби європейські суспільства продовжували виявляти підтримку і солідарність з Україною – попри економічні труднощі, спричинені війною росії?”.
Кілька ключових порад, які дали європейські лідери думок:
- війна не повинна зникати з уваги громадськості, тож українцям варто докладати зусиль для того, щоб присутність України у медіа залишалась високою;
- політикам, експертам та евакуйованим українцям варто робити жести вдячності та надсилати іноземцям сигнали, що їхня допомога має вплив;
- громадянам ЄС потрібно пояснювати цілі росії. Зокрема те, що країна-агресор свідомо намагається поставити європейські суспільства і економіки перед загрозами, а амбіції росії не обмежуються Україною і спрямовані проти Заходу. Таким чином, економічні труднощі є наслідком агресивних дій росії, а не самого факту війни.
Повні відповіді усіх опитаних експертів та експерток доступні на сайті “Нової Європи”:
Публікація виготовлена в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).
