Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, радикально змінило українську реальність – політичне життя, повсякдення, інформаційне поле. Новини із театру воєнних дій заповнили та визначали наш інформаційний простір. Однак, після першого шоку стало зрозуміло, що війна актуалізувала і, часом, в цілком новому світлі повернула до життя теми й проблеми довоєнного часу. Однією із них стала довкіллєва проблематика.
Команда відділу комунікацій Міжнародного фонду “Відродження” вирішила прослідкувати як проблематика довкілля відображається в інформпросторі України в умовах повномасштабної війни. Ми зосередилися на періоді із 24 лютого по 4 квітня – на перших 40 днях з початку війни. Хоча це радше збіг, але фактично цей час співпав із так званою «першою фазою» загострення російсько-української війни в 2022 році – фазою, коли агресор розраховував на швидке загарбання і встановлення контролю над всією країною, на т.з. «бліцкриг». Задля цього він використовував методи ураження, які мали примусити українське політичне керівництво та суспільство до швидкої капітуляції. Зокрема застосовувалися авіа- та артилерійські удари по об’єктах інфраструктури, руйнування яких завдавали суттєвої шкоди довкіллю та загрожували життю людей. Викликані застосуванням різних видів зброї пожежі забруднювали повітря, страждали від бойових дій також вода і ґрунти. Окупанти навіть вдалися до відвертого ядерного тероризму, захопивши Чорнобильську зону відчуження та дві українські атомні електростанції. Ця перша фаза, період з кінця лютого – до початку квітня, яскраво засвідчила, що російський «Джагернаут» практично не має застережень для своєї руйнівної, деструктивної ходи – ні щодо опонентів на полі бою, ні щодо мирних громадян, міст і сіл, економічних об’єктів та природи, довкілля.
Загальна тема «Довкілля та війна» стала результатом розширеного пошуку, де масив для аналізу формувався з усіх повідомлень, що містили згадки про війну, воєнні дії та водночас мали відсилання до питань довкілля. Масив джерел для 9 інших тем був сформований на основі чітких збігів у пошуку ключових категорій:
- «Зміни клімату»
- «Зелена енергетика»
- «Радіаційна загроза»;
- «Радіаційне забруднення»
- «Забруднення повітря»
- «Забруднення води»
- «Хімічне забруднення»
- «Лісові пожежі»
- «Підпал трави»
Крім аналізу моніторингових даних за ключовими категоріями теми «Довкілля і війна», було досліджено також й особливості зацікавленості українців у питанні довкілля на основі пошуків у Google, за допомогою сервісу Google trands. Тут було обрано більш тривалий період для відстеження – з початку року по кінець квітня. Це дозволило побачити динаміку зацікавленості українців довкіллєвою проблематикою в ширшому контексті, порівняти дані воєнного часу із періодом, що йому передував.
Цей медіамоніторинг був покликаний прослідкувати: як реагували українські медіа, а через них і українські політики, зокрема і Президент України, громадянське суспільство та звичайні громадяни й громадянки на ситуацію в довкіллєвій сфері, зміна якої викликана російським нашестям. Також ми не залишили без уваги й теми, традиційні для вітчизняного природоохоронного дискурсу і спробували виявити зміни, що відбулися в їхньому медіавідображенні в цей драматичний час.
Медіамоніторинг проведено в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження», за фінансової підтримки Швеції.
Авторські права на цю публікацію належать Міжнародному фонду «Відродження». Будь-яке використання, окрім загальноприйнятих наукових норм цитування, інформації, що відображає зміст цієї публікації, без письмової згоди забороняється.
