ГО “Екосенс” разом із знавцями мережі “Довкола” провели аналітичне дослідження щодо впливу року активних військових дій та складного опалювального сезону на якість повітря у Запоріжжі. Додатково визначено наслідки руйнування Каховського водосховища та причини появи запаху, на які скаржаться запоріжці.
Дослідження було проведене в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Автори дослідження – Юлія Байлюк та Максим Сорока, експерти з екологічної безпеки, знавці мережі «Довкола» – перевірили гіпотезу про зростання забруднення повітря під час опалювального сезону 2022/2023 року через вплив опалення твердопаливними котлами та викиди генераторів, порівняли якість повітря агломерації міста із довоєнним періодом.
Було проаналізовано зміни вмісту у повітрі поширених забруднюючих речовин – дрібнодисперсного пилу РМ2.5 та РМ10, азоту діоксиду NO2, вуглецю оксиду CO, приземного озону O3. Додатково визначено вплив на якість повітря від інших поширених для промислової агломерації забруднюючих речовин – летких органічних сполук VOC, аміаку NH3, загальної одорації у повітрі.
Враховувалися безперервні дані станцій Української мережі громадського моніторингу якості повітря EcoCity у локаціях агломерації м. Запоріжжя. На сьогодні, в місті працюють 22 станції.
Попри те, що запоріжці активно скаржаться на забруднення повітря, висновки несподівані:
«Якість повітря в Запоріжжі покращилася від лютого 2022 року. Але ми маємо розуміти, що це випадковий наслідок війни та тимчасове явище. Формуючи план поетапного зменшення викидів, потрібно враховувати тимчасове скорочення виробництва та обсягу викидів, що не свідчать про модернізацію та досягнення цілей чистого повітря. Цей факт може бути використаний та буде використаний для маніпуляцій і спекуляцій довкола питання управління якістю повітря агломерації, – підкреслює Максим Сорока, фахівець з екологічної безпеки. – Ми маємо виходити з припущення, що на етапі відновлення України обсяги викидів будуть більшими, ніж у довоєнний період. Тож для цілей планування та управління якістю повітря агломерації необхідно використовувати ширший ретроспективний період моніторингу якості повітря, як мінімум від 2016 року».
Експерт доводить, що основний фокус управління якістю повітря агломерації має бути зосереджений на джерелах металургії, коксохімічного виробництва та великих спалювальних установок. Заходи сталого та низьковуглецевого транспорту, альтернативної енергетики та інших зелених дім мають бути допоміжними заходами, на його думку.
З усіма висновками дослідження можна ознайомитись, завантажишивши аналітичний звіт:
Запис презентації дослідження можна переглянути тут.
***
Дослідження виконане в рамках проєкту «Оперативне реагування на екологічні загрози для населення прифронтового міста Запоріжжя в умовах військових дій», що реалізується ГО «Екосенс» в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цієї брошури і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст брошури несе виключно ГО «Екосенс».
