Донбас (території Донецької і Луганської областей) є промисловим регіоном, з великою щільністю населення та промислових підприємств, переважно видобувної галузі, важкого машинобудування, хімічної та металургійної промисловості, тому проблеми довкілля на цій території існували з початку його індустріалізації. Окремим напрямом є шкода, яку нанесли довкіллю бойові дії. Це і безпосередня шкода від обстрілів, вирубки та підпалів лісів, знищення місць гніздування птахів тощо, і неможливість повноцінно контролювати поголів’я диких тварин у сірій зоні, проводити заходи з регулювання чисельності хижаків, хвороб, які переносяться з дикими тваринами тощо.
З початком збройного конфлікту ситуація різко змінилася у бік погіршення. Втрата контролю державою над частинами території Донецької та Луганської областей призвела до втрати контролю у тому числі і над станом довкілля на цих територіях. Частина промислових підприємств як на підконтрольній території, так і на окупованій припинила, або скоротила свою роботу, але одночасно із зниженням навантаження від промислового забруднення з’явилися ризики неконтрольованих скидів відходів в ріки, зростання викидів у повітря, забруднення через шахтні води, відкачка яких зупинилася тощо.
Ситуація з екологією на Донбасі під час збройного конфлікту є унікальною для України та Європи і потребує ретельного дослідження одночасно із взаємним впливом екологічного стану і суспільства один на одного. В сучасних умовах важливим рушієм для розв’язання екологічних проблем Донбасу є інститути громадянського суспільства (ІГС), які працюють у Донецькій та Луганській області в галузі захисту довкілля Донбасу.
Предметом дослідження є ІГС Донецької та Луганської області, які працюють, або намагаються найближчим часом працювати у галузі захисту довкілля. Ці ІГС можуть бути як офіційно зареєстрованими групами по типу громадських організацій, підрозділів навчальних закладів, державних та комунальних установ, так і неформальними групами по типу груп у Фейсбуці, і навіть окремими активістами – фізичними особами.
В ході дослідження було виявлено характеристики ІГС, такі як дата реєстрації (якщо вона є), кількість активних членів, рівень діяльності організації, організаційна форма, досвід роботи у напрямі захисту довкілля, джерела фінансування тощо. Також в ході дослідження виявлялися інтереси ІГС, якими проблемами довкілля вони займаються, які проблеми довкілля Донбасу вважають важливими, не беручи до уваги, чи займаються вони цими проблемами самі. Виявлялося, чи проводять ІГС заходи з екотематики, які саме, та що їм потрібно для більш ефективної роботи в зазначеному напрямі. Аналізувалися також можливі ризики для ІГС, які діють в галузі захисту довкілля Донбасу.
Окремим напрямом дослідження була діяльність влади, як центральної, так і органів місцевого самоврядування у напрямі захисту довкілля Донбасу, і діяльність міжнародних організацій у галузі розв’язання проблем довкілля Донбасу за останні три роки. В даному напрямі була проаналізована взаємодія влади та громадянського суспільства, а також повнота звітності влади перед громадськістю та інформування про свою діяльність в галузі охорони довкілля.
Дослідження здійснювала група дослідників із Луганщини і Донеччини (Інна Семененко, Андрій Жидков, Сергій Кудрявцев, Руслан Галгаш, Валентина Абалмасова та Тетяна Сігаєва), в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні (EPAIU), яка виконується Міжнародним фондом «Відродження» за фінансування Швеції.
