Ми нерідко чуємо нарікання фахівців із захисту довкілля на низький рівень екологічної обізнаності громадськості, а отже й низьку еко-свідомість як звичайних громадян, так і політиків, бізнесменів, чиновників різного рівня. Висловлюється стурбованість щодо байдужості медіа до проблем довкілля та недостатньої уваги до екологічної проблематики з боку різного роду інформаційних платформ, де варто було б інклюзивно поєднувати екологічні питання з актуальними проблемами в інших сферах, як то економічна, соціальна, політична, безпекова тощо. Проте, чи насправді у публічному інформаційному просторі України, зокрема на регіональному рівні, бракує матеріалів екологічного змісту?
На перший погляд, контент, що стосується екологічної тематики, останнім часом частіше почав з‘являтися в публічному інформаційному просторі – від популярних медіа до соціальних мереж. Зокрема, міркування щодо зміни клімату прив‘язувалися до таких тем, як: зелена енергетика, забруднення повітря, падіння рівня води у водоймах і криницях, неналежний менеджмент відходів, пандемія та інших. Часто питання захисту довкілля висвітлювалися і коментувалися у різних засобах масової інформації і соцмережах саме завдяки активним інститутам громадянського суспільства екологічного спрямування. Але чи у достатньому обсязі та достатньої якості матеріали подавалися у ЗМІ, наскільки фахово висвітлювалася довкіллєва проблематика, хто чи що служили першоджерелом інформації, які теми користувалися найбільшою увагою?
Відповісти на ці питання було покликане дослідження “Довкіллєва проблематика в публічному інформаційному просторі України”.
Завданням дослідження було проаналізувати: чи відбулися кількісні і якісні зміни у висвітленні екологічної проблематики в публічному інформаційному просторі України за 2019-2021 роки; які теми і формати матеріалів на екологічну тематику користувалися найбільшою увагою шукачів інформації; які види інформаційних ресурсів (платформ) користувалися найбільшим попитом читачів і глядачів; що було джерелом інформації для написання опублікованих матеріалів.
Медіаполе дослідження складається з трьох компонентів: ЗМІ (українські онлайн-видання, друковані видання, блоки новин на ТБ та радіо), соціальні мережі та Google Trands.
Крім аналізу медіапростору, у дослідженні також представлені рекомендації для громадських організації, щодо комунікативних кампаній в інформаційному просторі.
Резюме дослідження
Інформація про еколиха, хабарі, вражаючі фото «голих Карпат» поширюється миттєво вірусним контентом, таким чином «насичуючи інфопростір» новинами. Усі ці згадки формують певний інформаційний шум, який, з точки зору кількості, демонструє ріст і цікавість до теми, проте з точки зору професійного екологічного аналізу залишає більше запитань, ніж відповідей. Серед найпоширеніших порушень: відсутність посилань на першоджерела, відсутність ідентифікації вчених та маніпулятивність заяв на момент їхнього виходу.
Безумовно, сам факт активного резонування екології в медіаполі є позитивним моментом поінформованості суспільства. Проте вважаємо доцільним зауважити, що ми вже давно повинні перейти від інформування про факти злочинів та порушень чи навіть проведення позитивних івентів до формування зміни ставлення до збереження довкілля, а в майбутньому — і зміни поведінки суспільства. Водночас зазначаємо, що частка корисних матеріалів, які разом з інформацією про нелегальні звалища, проблеми сміттєвих сховищ, менеджмент відходів містили б посилання на пункти прийому \ сортування, розклад станцій тощо становить 11%. Такі «практичні» публікації залишаються малопомітними в загальному масиві інших новин. Здебільшого «практичні поради» — це екологічні ініціативи громадських організацій, блоги активістів чи разові акції приватного бізнесу. Усе це призводить до того, що цільова аудиторія змушена активно «гуглити» тему в пошуках пунктів прийому, переробки, шляхів утилізації тощо. У контексті «корисних порад» хочемо згадати кейс із забрудненням повітря у квітні 2020: тоді індекс корисних матеріалів склав 25%. Іншими словами, за період з 16 по 20 квітня серед масиву у 6 890 повідомлень про рівень забруднення повітря у Києві 25% матеріалів містили корисні нагальні поради, що робити за таких умов. Проте цього виявилось недостатньо – у соціальних мережах активно поширювалися чутки.
Малоймовірно, що медіа зупиняться в пошуках “хайпових” новин. Медіаполе буде резонувати текстами про еколиха, злочини та аномально спекотне літо, проте сьогодні можна і необхідно подбати про збільшення корисних-практичних публікацій, це пришвидшить зміну поведінки суспільства. Практичні поради, розписані кейси, адреси та довідники інформації, база даних перевірених науковців та експертів тематики, створення каналів екокомунікації з довідковими матеріалами, які могли б використовуватись, наприклад, у школах чи ОСББ — нагальні кроки для покращення якості резонансу та викладення якісного екологічного контенту міждисциплінарного і міжгалузевого характеру, що сприятиме підвищенню свідомості громадян.
Дослідження виконала команда моніторингової агенції “ЕЛ.БІ.АЙ” та Громадська організація “Міжнародний інститут міждисциплінарних інноваційних досліджень”, на замовлення Міжнародного фонду “Відродження” в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації (EPAIU) та за фінансування і сприяння Швеції.
