Якщо український політик за ресторанною вечерею у Брюсселі «купує» єврочиновника-лобіста або «саджає» на зарплату члена виборчої комісії – це має каратися кримінально
Якщо український політик за ресторанною вечерею у Брюсселі «купує» єврочиновника-лобіста або «саджає» на зарплату члена виборчої комісії – це має каратися кримінально
Про це заявив виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький під час круглого столу «Прозорі фінанси партій: шляхи імплементації закону», організованого Transparency International Україна.
Експерт упевнений, що на зміну чорним касам політичних партій має прийти прозоре і зрозуміле державне фінансування без допомоги «окремих фізичних осіб». Бо саме вони і є тими, хто використовує партію як інструмент для досягнення власних цілей.
«Якщо подивитись, як сьогодні фінансуються партії і як вони перетворюються на машини, які трансформують віртуальні кошти в реальні доходи деяких людей, то можна тільки уявити який супротив прозорості партійного фінансування ми ще зустрінемо і які по-справжньому небезпечні проблеми виникатимуть на цьому шляху», – сказав Євген Бистрицький.
Він нагадав, що збіг майже рік, як парламент ухвалив закон, спрямований на запобігання і протидію політичній корупції, і майже півроку діє Національне агентство з питань запобігання корупції. «Але це тільки початок дуже важкого процесу – від законодавчих змін до зламу суспільної свідомості», – впевнений Бистрицький.
Народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак назвав популізмом заяви деяких політичних партій про відмову від державного фінансування.
«Сьогодні фінансування політичних партій з держбюджету коштує кожному українцеві 11 гривень 90 копійок на рік. Тобто менше гривні на місяць. Ціна прозорості діяльності партій значно вища», – аргументував народний депутат.
Віктор Чумак переконаний, що ставити питання про реальний контроль над фінансами партій можна тільки тоді, коли ціна виборів упаде в рази. А це, на його думку, можливо за двох умов.
«Потрібно заборонити чи значно обмежити рекламу політичних партій в ЗМІ, особливо на телебаченні. А ще змінити виборчу систему, аби позбавити партійних босів можливості продавати місця у виборчих списках. Якщо перекрити ці два джерела оберту тіньових коштів, можна буде говорити про контроль над партійними касами», – пояснив депутат.
З цим погоджується його колега Сергій Лещенко. Він повідомив, що у Верховній Раді вже зареєстровано два законопроекти: один про заборону реклами політичних партій, другий – про значне її обмеження. Лещенко також вважає, що парламенту слід ухвалити і закон про прозорість фінансування приватних телерадіокомпаній, який став би запобіжником використання медіа у політичних війнах.
Щодо вже діючого закону про запобігання і протидії політичній корупції, то його мета – розірвати зв’язки між корупційними грошима олігархічних кланів і політичними партіями – наразі не досягнута. Проте є і плюси.
«Тепер українське суспільство буде дуже прискіпливо вивчати, куди витрачаються бюджетні кошти, – прогнозує Сергій Лещенко. – Воно буде цікавитись, чому, наприклад, «Народний фронт», який має підтримку 0%, отримує 100 мільйонів з бюджету. Чому партія Ляшка, як отримує з бюджету плюс-мінус 20 мільйонів, голосує за бюджет в обмін на пожежні машини… І кожне голосування тепер буде під мікроскопом українського суспільства, пересічного громадянина, який запитуватиме, чому партії, які отримують прямі дотації з українського бюджету, відстоюють інтереси конкретних олігархічних кланів, корупціонерів, підприємців, а не інтереси всього суспільства. В цьому я бачу позитив. І в перспективі це призведе до суттєвих змін».
Він закликав при цьому бути небайдужими і контролювати, як політичні партії відстоюють інтереси громадян.
«Якщо розібратися, то куди витрачаються гроші партій? На утримання партійних керівників і функціонерів (їх зарплати і комфортне життя їхніх родин), розбудову партійних структур (відремонтовані офіси та їх обслуговування), агітацію і пропаганду (власні чи підконтрольні партіям ЗМІ є звичним явищем), блогерів (аби за необхідності роздути потрібну тему), експертів (хто ж готуватиме програми, стратегії, «темники»), закордонних лобістів… Ця система політичного бізнесу розвивалась 25 років. Для того, щоб її зламати, потрібні час, нове законодавство і нові люди», – стверджує Євген Бистрицький.
Експерт переконаний, що державна підтримка вкрай потрібна новим партіям. Але, на відміну від парламентських, отримати її вони зможуть, тільки якщо на наступних виборах до Верховної Ради подолають 2% бар’єр.
Наразі Євген Бистрицький запропонував Національному агентству з питань запобігання корупції залучити молодих політиків до експертної робочої групи, яка б допомогла врегулювати всі суперечливі питання законодавства щодо фінансування політичних партій. Він пообіцяв, що МФ «Відродження» підтримає діяльність такої робочої групи.
