Проблеми євроінтеграції української економіки

У виданні "Буковинське віче" опубліковано інтерв'ю Лесі Воронюк з економістом Андрієм Новаком про відмінність між економіками України та Євросоюзу

У виданні “Буковинське віче” опубліковано інтерв’ю Лесі Воронюк з економістом Андрієм Новаком про відмінність між економіками України та Євросоюзу. Матеріал підготовано за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Проблеми євроінтеграції української економіки
Леся Воронюк

Економіст та аналітик Андрій Новак розповідає про економічні переваги та ризики європейської інтеграції української економіки. 

– Назвіть наймасштабніші ознаки, які відрізняють українську економіку (її побудову та характер) від економік країн-членів Європейського Союзу. Звісно, країни ЄС – досить різношерсті, і навряд чи в один ряд можна ставити Німеччину і Румунію. Тож давайте орієнтуватись на найрозвинутіші країни.

– Найсуттєвіша різниця української економіки від провідних європейських економік — це те, що структурно наша є надзвичайно бідною. Ми маємо вкрай бідну структуру валового внутрішнього продукту, дзеркалом якого є експорт. Що таке наш, український експорт? Це труби, шпали, арматура, металевий лист, тобто найпростіший металопрокат, хімічні речовини, наголошу, не готові продукти і товари, а саме хімічні речовини в мішках і цистернах, а також зерно. Це фактично основа нашого ВВП. А ще 22 роки тому в радянській українська економіка вважалася високо розвинутою та індустріальною. Нині, після 22 років незалежності ми зі статусу індустріальної опустили її до сировинної, ресурсної економіки. Основна робота зосереджена над викачкою ресурсів. Відбувається первинна, максимум вторинна переробка цих ресурсів і експорт сировинно-ресурсної продукції за кордон. Тому сьогодні, на жаль, країну часто асоціюють як сировинний придаток, дешеву робочу силу і транзитну зону в центрі Європи, не більше. А от економіки провідних Європейських країн – дуже розгалужені, багаті структури ВВП, це високо-індустріальні і високо-технологічні економіки.

– Чому, на Вашу думку, в Україні за стільки років незалежності не може відбутися феномен «економічного дива»? Адже ресурси є, потенціал є? Чого бракує?

– Для економічного дива потрібна модель економічного розвитку країни, успішна модель, це саме те, чого немає в Україні навіть на 23-му році незалежності. Будь-яке економічне дивно, яке нам відоме зі світового досвіду, відбувалось тоді, коли країна ставала на правильно-сформульовану і спроектовану власну модель економічного розвитку, слідувала цій моделі. Це сталося, наприклад, і з німецькою економікою після Другої світової війни, японською, південно-корейською, тепер щось подібне спостерігаємо за китайською економікою. Кожна з цих країн має власну модель економічного розвитку, і саме завдяки їй відбуваються економічні дива і дуже динамічний економічний розвиток.

– Свого часу сусід України – Польща, яка вже є членом ЄС, пройшла економічну «шокову терапію» і не тільки вижила, а й успішно розвинулася. Чи доречний польський досвід для сучасної України? Чи можливо на разі в Україні провести «шокову терапію», як вона мала би відбутися?

– У цілому масштабно і функціонально українська і польська економіки найбільш схожі порівняно з будь-якими іншими порівняннями, які я можу навести. Саме у порівнянні з Польщею бачимо, яка разюча різниця в результатах, в ефективності економічної політики в них і в нас. Польща настільки динамічно розвивається, тому що також стала на модельний шлях економічного розвитку. Модель, яку сформулював і започаткував Бальцерович, втілилась і втілюється у життя, саме завдяки їй держава має значно кращий результат порівняно з Україною. У нас, на жаль, ніякої академічної моделі немає, і жодна влада жодного політичного кольору поки що не запропонувала такої моделі суспільству і не слідує їй.

– Скільки, на Вашу думку, потрібно реально часу, щоб підтягнути українську економіку до вимог ЄС?

– Вимоги ЄС – це дуже суб’єктивне філософське питання, наприклад, ЄС прийняв до себе такі країни, як Болгарія і Румунія, економіки яких не можна вважати особливо кращим, ніж українську, економічна ситуація в цих країнах якісно не особливо відрізняється від української. Тому вступ до ЄС як на рівні асоціації з ЄС, так і на рівні дійсного членства, – це скоріше політичне рішення, а не дійсно реальні економічні вимоги, які виставляються до країн-претендентів.

– Наразі опоненти євроінтеграції переконують, що українська економіка не витримає вступу до ЄС. Як вважаєте Ви? Які основні ризики?

– Ризики безумовно є, але вони позитивні. Чому? Тому, що в разі підписання Угоди про Асоціацію з ЄС чи в разі набуття дійсного членства з ЄС відбудеться для української економіки головне – мотивація для українських виробників нарешті по-правжньому модернізуватись, тому що саме вищий рівень конкуренції, який виникне в разі приєднання до ЄС, буде стимулювати наших виробників все-таки підвищувати реальну конкурентоздатність своєї продукції, а це запорука економічного прогресу.

– Ви, і загалом інші аналітики, говорять про те, що українська економіка повинна пройти шлях модернізації. Тут виникає логічне запитання – а чим займалася українська влада понад 20 років незалежності? Та все ж минуле вже не змінити. Чи справді модернізація економіки є зачіпкою, яка не дозволяє рухатися в напрямку Європи?

– Навпаки, стимул до модернізації є головною перевагою підписання Асоціації з ЄС чи набуття дійсного членства в ЄС, а без такого стимулу якраз 20 років ми і не модернізувались, розраховуючи на старі для себе ринки, які готові споживати продукцію українського виробництва в такому вигляді, яка вона є. Українським виробникам вкрай потрібен такий мотиватор, як більш розвинуті, більш конкурентні ринки, зокрема ринок Європейського Союзу.

– Які галузі української економіки – під найбільшим ризиком не витримати вступу до ЄС? З чим цей ризик пов’язаний?

– До груп ризику теоретично можна зарахувати будь-які галузі, але переваги Асоціації чи дійсного членства в ЄС – зони вільної торгівлі з ЄС. Та головна перевага не в торгівлі, а в можливості залучення набагато масштабніших інвестицій. У випадку, якби Україна підписала Угоду про Асоціацію чи стала дійсним членом ЄС, то таким чином вступила би до клубу цивілізованих країн, якими є країни ЄС і стала би помітною для системних європейських і світових інвесторів. А на сьогодні ми за рейтингом «Doing Business» займаємо 112-ту позицію, а це позиція, якої не бачать світові інвестори, тому що нижче сотого місця вони, безумовно, не опускаються. В підсумку маємо згортання прямих іноземних інвестицій в українську економіку, зокрема, за минулий рік було підписано не більше двох мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, що для української економіки варто вважати таким мізером, що можна навіть говорити, що іноземних інвестицій у нас майже немає. Європейські інвестиції дали б можливість в будь-якій українській галузі створювати такого виробника, який міг би продавати конкурентоздатну продукцію як на європейський, так і на світовий ринки.

– Чи існують чіткі показники, до яких мінімальних сум повинна збільшитись зарплата і пенсії в Україні, щоб відповідати нормам ЄС? Адже, як відомо, зарплати і інші виплати в країнах-членах ЄС не є уніфіковані, у кожній державі вони – інші.

– Безумовно, зарплата не може встановлюватись ЄС, вона – результат ефективності роботи економіки. Зарплата зростає разом з національними економіками. Важливим показником є частка зарплати в структурі собівартості продукції, яка також зростає з розвитком економічних і суспільних відносин. Тому різні солодкі обіцянки, що з якогось моменту, після того, як ми за них проголосуємо, в нас відразу вдвічі чи втричі зросте зарплата – не більш ніж економічний обман. Для того, щоб зросла зарплата, для початку має зростати відповідним чином національна економіка, прибутковість підприємств і частка бюджетної системи у ВВП країни, а це процес тривалий, і прискорити його можна тільки вправними економічними рішеннями політичної влади, політичної еліти країни.

– Які вимоги до українського бізнесу ставить ЄС? Євроінтеграція вплине тільки на великий і середній бізнес, який матиме європейських конкурентів? Чи зачепить і малий?

– Українська економіка і так вже є достатньо відкритою, і в разі підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, зокрема зони вільної торгівлі з ЄС, наш ринок буде ще більш відкритим, але це відкриття буде відбуватись поступово. Безумовно, що всі без винятку українські виробники, не залежно від масштабів і величини своєї діяльності, будуть відчувати цей вищий рівень конкуренції, але все це лише буде стимулювати до розвитку, до модернізації і до формування більш конкурентної української продукції.

– У разі початку процесу зближення та подальшого вступу ЄС готовий надати Україні фінансову підтримку. Який механізм надання цієї підтримки?

– Безумовно, що ми розуміємо, – в разі підписання Угоди про Асоціацію Україна може розраховувати на певну фінансову підтримку як централізовано з бюджету ЄС, так і від окремих країні-членів ЄС. Ми повинні розуміти, що це не є фінансовим подарунком, це кредити, які потім треба повертати. Але завдяки цим кредитам, якщо їх спрямувати в правильний напрямок, тобто на розвиток реальних секторів економіки, вони дадуть можливість простимулювати економічний розвиток в Україні. Але лише, підкреслюю, при умові ефективного використання цих кредитних ресурсів.

– Чи означає вступ до ЄС однозначне покращення життя? У Румунії та Болгарії такі зміни не особливо помітні.

– Сам факт підписання Угоди про Асоціацію з ЄС чи членства в ЄС не є запорукою покращення рівня життя населення будь-якої країни. Запорукою цього може бути тільки ефективна внутрішньо-економічна політика країни. ЄС і його ринок лише надають додаткові можливості, а от як цими можливостями скористається кожна країна, залежить від ефективності, вправності, майстерності внутрішньо-економічної політики кожної країни, в тому числі й України.

Контакти:
“Буковинське віче”
Леся Воронюк
lesiavoroniuk@gmail.com

***

Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: