Проблема “зеленої політики”, або Як зняти рожеві окуляри

У виданні "Буковинське віче" опубліковано статтю Антона Шкуро про ставлення до довкілля в Євросоюзі

У виданні “Буковинське віче” опубліковано статтю Антона Шкуро про ставлення до довкілля в Євросоюзі. Матеріал підготовано за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Проблема “зеленої політики”, або Як зняти рожеві окуляри
Антон Шкуро

«Усе пов’язане з усім»

З програми шкільного курсу всім відомий той факт, що слово «ойкос» з латинської означає будинок, дім, домівка. Воно є похідним для цілої науки про навколишнє середовище – екології, науки про те, як слід доглядати за тим, що навколо, дотримуватися норм раціонального використання ресурсів, берегти природу, плекати чистоту і т.д. Ці елементарні правила повинен засвоювати кожен і повсякчас. На жаль, питання екології стають дедалі актуальнішими з розвитком цивілізації. Технічні прориви і можливості зростають, а разом з цим – нанесення невиправданої шкоди екології. Україна не є виключенням у даному питанні. З нашими-то металургійними, хімічними, нафтопереробними і машинобудівними заводами, кар’єрами про чистоту довкілля важко говорити. Потужність роботи цих об’єктів забезпечується тільки завдяки сумлінній відданості робітників-українців. Про це говорять усюди. І часто саме в Європі «наша» праця цінується більше ніж на рідній землі. Але над «зеленою» політикою державі все ж таки доведеться попрацювати. Плекати чистоту виробництва, раціональність використовувати природні ресурси – чи не найперше, на що вимушені звернути увагу всі.

Чистота – шлях до успіху

За статистичною інформацією, найбільше забруднення довкілля від вуглевої промисловості спостерігається в Україні на Донбасі та в Кривбасі. Загальний обсяг викидів шкідливих речовин на Донбасі в 6,2 рази вищий, ніж у середньому в Україні, причому на вугледобувні підприємства припадає близько 50 % всіх відходів. А ще, з кожної тонни видобутої корисної копалини тільки 1-3 % перетворюються в корисну продукцію, а 98 % йдуть у відходи. То де ж раціональність? Через елементарні нехтування принципами охорони навколишнього середовища ми постійно наражаємося на небезпеку мутацій, онкологічних захворювань, змін в організмі. Ми самі створюємо собі проблеми. А не буває ж диму без вогню. Нам необхідна реальна підтримка, рекомендації по вдосконаленню виробничих можливостей. Сьогодні доцільно говорити не тільки про політичну, але й про «екологічну» інтеграцію з ЄС. Принципи екологічних вимог і настанов не повинні залишати байдужими ні політиків, ні рядових громадян, які шанують свою країну. Одразу напрошується фраза виголошена американським президентом Джоном Кеннеді: «Не запитуй, що країна зробила для тебе, запитуй, що ти зробив для неї».

Як в ЄС шанують екологію

Загальновідомий закон усіх часів гласить, що все пізнається у порівнянні. І правда. Практика екологічної безпеки та екологічного виховання у країнах ЄС може бути позитивним прикладом для українців. Йдеться про досвід становлення спільної екологічної політики Євросоюзу. В її основу з самого початку було покладено постійний екологічний контроль, механізми якого почали активно створюватися ще у 70-ті роки минулого століття. Екологічна політика вже тоді ґрунтувалася на уніфікованому комплексному підході до організації природоохоронної діяльності і вирішенні першочергових екологічних проблем країн-членів ЄС. Екологія у ЄС – це не питання, яке фінансується за залишковим принципом і є популярним тільки серед «зелених», студентів та «грінпісівців», це важлива і актуальна складова як національних політик країн-членів Євросоюзу, так і самої міжнародної організації.

В позитивних зрушеннях ми можемо переконатися, проїжджаючи просторами країн ЄС і насолоджуватися величністю вітряків, сонячних батарей. Наприклад, у Будапешті встановлено безліч енергобоксів для підзарядки електромобілів. Смітити, а точніше прибирати за собою навчені в Люксембурзі. Так, вигулюючи свого домашнього друга ви змушені за ним прибрати. Коробки з поліетиленовими пакетиками, де навіть зображено процедуру прибирання за улюбленцем, стоять на кожному кроці. Головне б тільки бажання. Виявляється, прививати культуру чистоти легко. Показати один раз приклад своїм вчинком не так вже й важко. Відповідно до національних стратегій розвитку в ЄС присутні свої норми заохочення у шануванні природи. Можуть існувати різноманітні субсидії на впровадження екологічно чистих і природоохоронних технологій; заставні платежі за тару багаторазового використання; платні дозволи на здійснення екологічно шкідливої діяльності; екологічне страхування. От найменше, що можна враховувати при формуванні екополітики.

Засоби пересування

Нині, щоб придбати електромобіль, турбуючись про екологію, доведеться добряче заплатити. Нещодавно першим в Україні, хто спромігся придбати екоавто, став мешканець Донецька, який за марку Tesla Model S сплатив ні багато, ні мало – 640 тис.грн. Цей засіб пересування не потребує палива і не забруднює атмосферу шкідливими викидами. Вигляд у нього доволі пристойний, елегантний. Особливістю електромобіля є здатність рушити з місця та розігнатися до 100 км всього за 4 секунди. А для цього необхідно всього-навсього 3,5 годин контакту зі звичайною розеткою 220 Вт. Нині такі речі в Україні є швидше розкішшю, аніж необхідністю. Дешевше поки ходити пішки або обійтися метро.

Та найбільш успішно в Європі зарекомендував себе велосипед. Це не тільки засіб пересування туристів, школярів чи низькооплачуваних робітників. Велосипедом часто користуються навіть політики. Бувають дні у році, коли повністю всі громадяни пересідають на велосипед, аби зберегти повітря від забруднення вихлопними газами. Велосипед може бути актуальним для всіх великих українських міст – так і чистіше, і в затор не потрапите. От, наприклад, в Нідерландах зустрічаються дорожні смуги для вело навіть з підігрівом. Пропагуючи екологічну чистоту, європейцям вдається звернути увагу і на активність здорового способу життя. Про зручність вже годі й казати. Натомість, і у Чернівцях дещо пропагується. Поки що на рівні встановлених за кошт канадського фонду велопарковок, проте велосипедів поки що не густо, та і безпека не на високому рівні. Не завадило б розміщувати такі стоянки як мінімум з відеонаглядом. З власного досвіду знаю, що з усіма зусиллями правоохоронних органів знайти викрадене вело за пів року практично неможливо.

Контакти:
“Буковинське віче”
(037) 22 34 000
bukviche@mail.ru

***

Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: