Презентація результатів участі школярів України у міжнародному порівняльному дослідженні TIMSS

22 січня в Укрінформі відбулася прес-конференція заступника міністра освіти і науки України Павла Полянського та виконавчого директора міжнародного фонду "Відродження" Євгена Бистрицького. Минулого року школярі 4-х та 8-х класів України вперше стали учасниками міжнародного  дослідження якості природничо-математичної освіти (TIMSS). Це дослідження мало на меті здійснити порівняльне оцінювання стану природничо-математичної освіти у початковій і основній школі.

22 січня в Укрінформі відбулася прес-конференція заступника міністра освіти і науки України Павла Полянського та виконавчого директора міжнародного фонду “Відродження” Євгена Бистрицького.

Минулого року школярі 4-х та 8-х класів України вперше стали учасниками міжнародного  дослідження якості природничо-математичної освіти (TIMSS). Це дослідження мало на меті здійснити порівняльне оцінювання стану природничо-математичної освіти у початковій і основній школі.

У дослідженні TIMSS взяли участь більше 60 країн-учасниць (37 країн та 7 окремих регіонів в дослідженні для 4-х класів та 50 країн та 7 окремих регіонів в дослідженні для 8-х класів).

Усього у  дослідженні  взяли участь майже 425 тис. учнів, із них в Україні — 4 498 учнів 4-х та 4 527 учнів 8-х класів із 149 шкіл.

 За результатами всіх країн-учасниць розраховувався середній міжнародний бал; для цього дослідження він становить 500 балів.

 З математики: 4-й клас Україна з середнім міжнародним балом  469  розміщується на 26 місці;   8-й клас –  з середнім балом 462 — на 25.

Результат України можна порівняти з результатами Румунії (461 бал), Ізраїлю (463 бали), Болгарії (464 бали), Кіпру (461 бал), Норвегії (469 балів).

  З природознавства: 4-й клас — з середнім балом  474  – на 26 місці; 8-й клас —   з середнім балом  485 — на 19.

  Результат України  можна порівняти з результатами Йорданії (482 бали), Норвегії (487 балів), Вірменії (488 балів).

Результати  дослідження були  очікуваними.   Участь у дослідженні – політична воля Міністерства, яке свідомо пішло на цей крок, адже  реформи в освіти можна здійснювати, лише знаючи реальний стан справ.

 По-перше, Україна вперше брала участь у міжнародному дослідженні; практичного досвіду не мали ні організатори дослідження, ні його учасники. Серед 14 країн-дебютантів  кращі,  ніж в  України,  результати показали дві   країни – Данія (4 клас) та Німеччина (4 клас).

 По-друге, на відміну від Гонконгу, Великої Британії, США, Литви, Шотландії, Сербії, Ізраїлю, Грузії, Марокко Україною, за оцінкою міжнародних експертів, не було порушено правила щодо вибірки шкіл-учасниць дослідження.

 По-третє, Україна не була серед розробників завдань й, відповідно, не могла впливати на їх зміст.

 По-четверте,  зміст завдань дослідження  на дві третини відрізнявся від змісту українських  навчальних програм.            

По-п’яте, українські школярі 4-х класів добре справилися із завданнями з природознавства на перевірку та відтворення знань. Найскладнішими для них виявилися завдання на порівняння об’єктів, встановлення міжпредметних зв’язків.

Натомість 80 відсотків учнів початкової школи виявили здатність використовувати основні математичні знання у нескладних ситуаціях, інтерпретувати дані. При цьому третина учнів змогли виконати завдання на застосування набутих теоретичних  знань та умінь до реальних ситуацій, характерних для повсякденного життя.

Українські школярі 8-х класів справилися з математичними завданнями на перевірку та застосування знань у стандартних ситуаціях. Задачі, що мали звичне для учнів формулювання,  розв’язали 45-77,8 % учнів.

 Аналіз виконання завдань із природничих дисциплін показує, що учні 8-х класів успішно впоралися із завданнями на відтворення знань.  Найскладнішими для восьмикласників  виявилися завдання, що потребували застосовування теоретичних знань у практичній діяльності, порівняння та класифікацію об’єктів, на розуміння природи як цілісної системи.

Результати дослідження підтвердили доцільність ініційованих Міністром освіти і науки України Іваном Вакарчуком змін у змісті та організації вивчення природничо-математичних дисциплін у школі. З цією метою  30 жовтня 2008 року міністр Іван Вакарчук провів першу Всеукраїнську нараду з питань поліпшення якості природничо-математичної освіти, а згодом колегія МОН затвердила План дій щодо її поліпшення.

Джерело: прес-служба МОН

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: