3585 дітей, з яких 150 є сиротами, досі перебувають в інтернатах, спецшколах, дитячих будинках в зоні АТО. Це діти, яких держава залишає на війні, не дбаючи про їхню евакуацію та належну безпеку.
3585 дітей, з яких 150 є сиротами, досі перебувають в інтернатах, спецшколах, дитячих будинках в зоні АТО. Це діти, яких держава залишає на війні, не дбаючи про їхню евакуацію та належну безпеку. Про це у Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії повідомили представники Національного превентивного механізму (НПМ), які здійснюють моніторинг дотримання прав людини у місцях несвободи. Аби звернути увагу посадовців на цих дітей, під час акції монітори показали малюнки, створені вихованцями різних закладів за час військових подій.
Діти-заручники ситуації
«Ми бачимо останніми днями, що бойові дії на Донбасі посилюються. Діти не повинні ставати заручниками цієї ситуації. Досі лишається гострим питання евакуації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у державних установах Донецької та Луганської областей. По Україні дитячі заклади заповнені наполовину, у середньому від 45 до 60%, тобто вивозити дітей з небезпечних територій є куди», – каже Тетяна Печончик, голова правління ГО «Центр інформації про права людини».
У 70 км зоні від лінії бойових зіткнень розташовані 33 інтернатні установи, що знаходяться як у комунальній власності, так і підпорядковані Міністерствам освіти, охорони здоров’я та соціальної політики. Наприклад, у Сєвєродонецькій обласній загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів, розташованій у 28 км від м. Щастя, навчається 86 підопічних, усі вони є сиротами. У 20-кілометровій зоні від місця проведення АТО знаходиться Дзержинська загальноосвітня школа-інтернаті І-ІІІ ступенів Дзержинської міської ради, у який зараз перебуває 319 учнів. З 92 підопічних Маріупольського дитячого будинку «Центр опіки» 56 дітей покинуті або позбавлені батьківського піклування. У Макіївському будинку дитини системи охорони здоров’я, діти з якого ще наприкінці минулого року перевезені до Краматорського будинку дитини «Антошка», наразі перебуває близько 20 нових вихованців.
Керівництво закладів не має плану евакуації дітей в разі загострення ситуації
За результатами моніторингових візитів, що здійснювалися громадськими моніторами спільно з працівниками Департаменту НПМ до дитячих установ «сірої зони» та моніторингу установ у телефонному режимі, на сьогодні для дітей створені належні умови проживання та навчання у прифронтових районах Донецької та Луганської областей. «Але у разі загострення ситуації у зоні проведення АТО єдине, чим забезпечені діти прифронтової зони – тимчасові бомбосховища (тісні, без належної вентиляції та запасу питної води), – наголошує Катерина Чумак, заступник керівника Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Офісу Уповноваженого ВР з прав людини. – Керівництво закладів не має чіткого плану евакуації дітей (яким транспортом, до яких установ). На період літніх канікул практично всі діти шкільного віку залишаються разом з батьками у прифронтовій зоні, що свідчить про низький рівень роз’яснювальної роботи серед батьків щодо загрози життю та здоров’ю їхніх дітей».
Як виконуються доручення Прем’єр-міністра
Ще 9 лютого 2015 р. Прем‘єр-міністр Арсеній Яценюк у відповідь на подання Уповноваженого ВР з прав людини щодо налагодження системи евакуації установ Донецької та Луганської областей видав доручення, в якому просив «терміново вжити необхідних заходів щодо врегулювання порушених питань». Утім дотепер 3585 дітей залишаються у зоні АТО. А на питання моніторів про те, куди у разі небезпеки вивозити дітей, неодноразово чули відповідь від керівників та працівників закладів, що така інформація до них не доведена. «Діти в зоні АТО нічим не відрізняються від дітей на мирних територіях – вони хочуть гратися, вчитися, спілкуватися і нічого не боятися. І дуже сумно усвідомлювати, що в разі раптового лиха ніхто не захистить їх. Мало того, переважна більшість дорослих, які працюють у закладах прифронтової зони, самі не знають, як рятувати себе й інших в надзвичайних ситуаціях. Окрім того, так-сяк обставлені стільцями в кілька рядів підвали – точно не те місце, де в разі обстрілу зможуть довгий час всидіти діти», – ділиться враженнями від побаченого Марина Цапок, Асоціація УМДПЛ.
«Ми, монітори Національного превентивного механізму, закликаємо урядовців взяти під особистий контроль негайну евакуацію 150 дітей-сиріт, які перебувають у зоні конфлікту. Керівників установ, де перебувають діти, які мають батьків або піклувальників, без дозволу яких дитина не може бути вивезена, необхідно забезпечити дорожньою картою евакуації, а саме довести до відома, хто надаватиме транспорт, куди буде евакуйований заклад. Працівники закладів мають також проводити роз’яснювальну роботу з батьками щодо переведення дітей – жертв агресії у безпечні міста з метою оздоровлення принаймні на літній період», – зазначає Олександр Гатіятуллін, спеціаліст відділу адвокації ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ».
Організатор: Центр інформації про права людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Місця несвободи («custodial settings») – заклади, де може опинитися кожен з нас за рішенням або вказівкою адміністративного, судового чи іншого органу, без права залишити їх з власної волі.
НПМ – це незалежний національний орган, який створений і діє відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань і передбачає регулярний моніторинг усіх місць несвободи для попередження у них жорстокого поводження з людьми, які там перебувають. В Україні діє з 2012 р. у форматі “Омбудсмен +”, що передбачає здійснення моніторингових візитів до місць несвободи працівниками офісу Омбудсмена спільно з громадськими активістами.
Контакти: Надя Колесникова, 067 661 80 30, nk@humanrights.org.ua
