У нинішній складній для України ситуації проблем у ромів не меншає, мало того – вони набувають нових правових та соціальних рис. Один з дієвих механізмів їх вирішення – надання ромам безоплатної правової допомоги.
Ромська проблема – найсерйозніша і, не зважаючи на це, їй в Європі приділяють часто найменше уваги. Ми говоримо про дев`ять мільйонів обділених людей, змушених жити в страшних умовах. Це перетворює їх у суспільстві в силу, що несе негативний потенціал. Мій фонд з давніх пір приділяє велику увагу ромам. (Джордж Сорос, інтерв’ю австрійській “Die Presse”)
У нинішній складній для України ситуації проблем у ромів не меншає, мало того – вони набувають нових правових та соціальних рис. Один з дієвих механізмів їх вирішення – надання ромам безоплатної правової допомоги. Це роблять 9 Центрів правової інформації та консультацій, що працюють за підтримки «Ромської програмної ініціативи» Міжнародного фонду «Відродження».
Найбільш дискримінована, вразлива, найменш захищена соціальна група, через численні порушення своїх прав неспроможна ні сформулювати власні правові потреби, ні захистити свої права. Все це – про ромів. Такі висновки – не голослівна теорія: вони зроблені юристами, які щодня стикаються з проблемами ромської громади.
Центр правової інформації та консультацій – це місце, де жителі територіальної громади, зокрема, представники вразливих верств населення, можуть отримати безоплатну первинну правову допомогу. Мережа Центрів правової інформації та консультацій налічує 42 Центри в 20-ти регіонах України, з них 9 Центрів працюють в рамках «Ромської програмної ініціативи».
Правозахисники Центрів констатують: в Україні склалася така ситуація, внаслідок якої роми відносяться до аутсайдерів сучасного суспільства. Існує упереджене ставлення до ромів як до людей «другого сорту», які не хочуть змінювати себе, інтегруватися в суспільство. Більшість ромів необізнані про свої права та обов’язки як громадяни України, не вміють орієнтуватися в правовому полі, не знають механізмів звернення до органів влади.
Традиційно історично замкнуте суспільство ромів страждає й від недовіри з боку влади, особливо – правоохоронних органів. Поширені стереотипи: роми не хочуть працювати, вчитися, серед них більшість злочинців. Хоча, наприклад, останній міф спростовує статистика: рівень злочинності в ромських громадах значно нижчий від середнього по Україні – у 2,5 рази.
Тому саме ромська національна меншина опинилася у фокусі правових взаємовідносин. Роками правозахисники намагаються привернути увагу до проблем ромів в усьому світі і в Україні зокрема. Виправити ситуацію – значить допомогти ромам подолати соціальну ізольованість і наслідки негативних стереотипів, що протягом століть зводили міцний мур між суспільством та цією суперечливою і багатостраждальною нацією.
Трагічна історія і неподолана дискримінація
Страшна статистика. Під час Другої світової війни було знищено 80% усього ромського населення країн Європи. Жертвами нацистського геноциду ромів 1933-45 років, за різними оцінками, стали понад 200 тисяч до 500 тисяч ромів з різних країн. Лише на території Росії, України та Криму знищено 300 тисяч ромів: розстріли, депортація, репресії радянської влади.
Ромська національна меншина і сьогодні є найбільш дискримінованою в Європі. Ситуацію з ромами в Україні європейські правозахисники взагалі вважають катастрофічною.
Незважаючи на декларовані державою рівні права для представників усіх національностей, саме роми є найбільш незахищеними та вразливими серед інших національних меншин, представлених в Україні. Вони не мають поза межами України власної державності, офіційного представництва, їх права не захищені міжнародним правом. В Україні проживають понад 300 тисяч ромів, 87% з них стверджують, що зазнають переслідувань через свою національну приналежність як з боку влади, так і з боку пересічних громадян. І тепер, в часи загострення політичної ситуації в Україні, за свідченням правозахисників, роми піддаються репресіям з боку сепаратистів: їх б’ють, принижують тільки тому, що вони роми. Не позбавлені проблем і роми, вимушені переселенці з зони АТО – зокрема через відсутність документів та необізнаність.
Правові проблеми – за межами прав національних меншин
Водночас потреби ромів через соціальні проблеми виходять за межі захисту прав національних мешин. Це доводить і досвід Центрів правової інформації та консультацій. Основні невирішені проблеми, з якими роми звертаються до юристів: неможливість отримати основні документи, зареєструвати житло, отримати соціальні виплати, медичну допомогу, освіту, соціальна та інформаційна ізоляція, тотальна бідність та інші. Тому саме ромська громада потребує додаткових позитивних дій.
І хоча Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реалізації стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, механізмів реалізації не розробив.
– Політика щодо ромів з боку держави є декларативною – на неї бракує державних коштів, – зазначила на нещодавній зустрічі представників Центрів у Києві директор «Ромської програмної ініціативи» міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко. – Формально на вимогу Євросоюзу держава піклується про ромів, але реальної допомоги, окрім як від донорських та громадських організацій, ці люди не отримують.
Самотужки розв’язати клубок проблемних питань роми не в силах. Причини – різні. Зокрема, цікавим є той факт, що свої проблеми роми не ідентифікують як правові. Вони (правові проблеми) часто мають соціальне підґрунтя. Так, за результатами спільного опитування Міжнародного фонду «Відродження» та Харківського інституту соціальних досліджень, саме низький соціальний статус ромів є одним із найголовніших бар’єрів, що перешкоджають розв’язанню правових проблем. Сьогоднішні проблеми ромського народу мають, перш за все, соціальне, а не етнічне підґрунтя: жертвами множинної дискримінації роми стають, в першу чергу, через обмежені фінансові й соціальні можливості реалізувати свої права.
Часто ізольованими від суспільства роми стають і через культурні особливості, певний стиль життя. Проблеми, що виникають, вони воліють вирішувати здебільшого у своїй громаді, не вірячи в допомогу державних структур. Це є ще й наслідком боязні бути присоромленими через свою неосвіченість, відсутність елементарної грамотності, можливості чітко висловити думки, нерозуміння того, що від них вимагається – часто навіть через елементарне незнання державної мови.
Саме тому у роботі ЦПІКів ефективним є залучення до допомоги юристів ромської національності, які користуються заслуженою довірою серед ромів, знають їх проблеми зсередини. Наприклад, Центр із Павлограда використовує послуги ромського посередника, щоб отримати доступ до цільової групи. Роми, які вже отримували від Центра правову допомогу, звертаються й надалі з питань, що потребують допомоги юриста. Інші представники ромської національної меншини звертаються лише за рекомендацією представників своєї соціальної групи.
Ще один яскравий приклад – юрист Мукачівського Центру Рената Балог. Дівчина народилася і до 14-ти років росла в ромському таборі в Мукачевому. Рената вивчилася на юриста в Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) і тепер працює в центрі правової інформації та консультації, створеному на території табору, в колишньому будинку батьків дівчини. Вперше в історії мукачевського табору ромів безкоштовно консультує юрист. Рената допомагає відновлювати паспорти, оформляти свідоцтва про народження дітей, представляє інтереси ромів у судах. Її історія стала основою сюжету одного з документальних фільмів циклу «Ромська мрія» – історій успіху чотирьох ромів, мешканців таборів Закарпаття.
Водночас, залучаючи до допомоги юристів не з числа ромів, суспільство швидше подолає соціальну ізоляцію ромів, вважають правозахисники. Це можливо, зокрема, через надання юристами послуг Pro Bono – про такий шлях вирішення проблеми говорили на нещодавньому форумі Pro Bono в Лондоні. Діалог з ромами потрібно розпочинати: як такого, його ще не було, вважають юристи всього світу – треба йти і допомагати.
Проблема номер один та нові види звернень
Аби виокремити найбільш гострі правові проблеми ромів, «Правовий Простір» проаналізував роботу 9-ти Центрів, які надають безоплатну правову допомогу ромському населенню в різних регіонах України. Інформацію надали юристи ЦПІКів при громадських та благодійних організаціях: Закарпатському обласному благодійному фонді «Романо лунго трайо», «Карпатському Агентстві Прав Людини «Вестед» (м. Ужгород), Громадськійй організації «Національно-культурне товариство ромів «Романо Кхам» (Житомирщина), Міжнародній громадській організації «Кетане» (м. Херсон), Павлоградському міському благодійному фонді «Горєніє» (м. Павлоград Дніпропетровської області), Благодійному фонді «Розвиток» (м. Мукачево і м. Свалява), громадській організації «Правозахисний ромський центр» (м. Одеса), громадській духовно-просвітницькій організації «Чачімо» (м. Харків) та Черкаській обласній громадській організації «Романі рота».
В результаті, на сьогодні маємо такі основні правові проблеми ромів:
- Оформлення документів, що засвідчують особу – паспортів, свідоцтв про народження – безперечний лідер списку: таку проблему назвали дев’ять Центрів із дев’яти. Хоча деякі зазначили, що основна маса роботи з паспортизації – минулий етап.
- Питання приватизації житла – ця затребувана тенденція на другому місці.
- Оформлення соціальних пільг, пенсій, матеріальної допомоги – внаслідок надзвичайної бідності ромів.
Допомога юристів Центрів в отриманні ромами основних документів триває давно і надалі залишається актуальною. На сьогодні як мінімум 80% ромів не мають жодних документів! Водночас саме отримання паспортів та свідоцтв про народження – перший і головний крок ромів до працевлаштування, приватизації майна, отримання соціальних виплат і пільг, освіти, медичної допомоги – власне, до інтегрування у суспільство:.
– Якщо у людини з’являються документи, якщо вона «матеріалізувалася» в правовому полі, у неї виникають не лише права, але й обов’язки. Перед суспільством, перед державою, перед муніципалітетом, – говорить Олег Григор’єв, керівник «Мукачівського правозахисного центру». – Тоді можна ставити наступні завдання. Наприклад, вирішувати проблему з землею. Приміром, ромський табір в Мукачеві розміщений нелегально – немає документів на землю, будівлі, майно. Дуже важливо допомогти людям оформити право власності, записати хоча б землю на територіальну громаду!
Серед інших питань, у яких Центри найчастіше допомагають ромам, юристи називають працевлаштування, упереджені дії правоохоронних органів, надання допомоги засудженим ромам, отримання медичних послуг, питання спадку, офіційні розлучення через суд, усиновлення дітей ромськими родинами, питання можливої мобілізації, необ’єктивність подачі матеріалів на ромську тематику ЗМІ та інші.
Численні докази дієвості надання видів безоплатної правової допомоги юристами Центрів – дивіться у розділі «Посилення правових можливостей ромських громад» на «Правовому Просторі».
Проблема права власності – в окремому фокусі
Простежується в роботі Центрів і наступна тенденція: якщо в попередні роки юристи в основному займалися консультаціями та вирішенням проблем паспортизації ромів, то у 2014 році побільшало звернень щодо цивільно-правових відносин, зокрема легалізація будинків, самовільних забудов, приватизація землі, житла. Тому в окремому фокусі – проблема права власності.
– У своій більшості роми не мають документів на право власності на свої будинки. Особливо, це стосується таборів, – каже юрист Ужгородського Центру Володимир Навроцький, який багато років спеціалізується саме на питаннях права власності. – Як правило, роми не знають, як потрібно оформити документи на квартиру, будинок, ділянку. Ті ж, які й намагаються щось зробити, натикаючись на ряд перешкод, кидають процедуру оформлення документів на будинки – до кращих часів.
Через традиційні й культурні особливості, роми, які проживають компактно, мало уваги приділяли оформленню документів на землю й будинки. Відсутність права власності, з одного боку, позбавляє їх певної відповідальності, з іншої – не стимулює людей до того, щоб піклуватися про своє майно й ставитися до нього не як до тимчасового, але до постійного (передавати у спадок, капіталізувати тощо). Це, загалом, велика проблема саме ромів, які проживають у таборах.
– Здебільшого це правда, – коментує Володимир Навроцький. – Але історія ромів нашого краю така, що 30 років тому їх силоміць переселили з іншого табору, а чи переселять наступного разу – ніхто не знає. Тому люди не бачать сенсу облаштовувати побут, якщо завтра їм скажуть «на вихід». Тому у нашого Центру виникла ідея приватизувати весь табір: особиста власність мотивує до стабільності, осілості, змушує задуматися про майбутнє, дітей, їхню освіту. Хочемо спробувати створити і зареєструвати перший ромський житловий кооператив – і через нього вирішувати житлові питання.
Останні місяці проблема оформлення документів на майно є більш, ніж актуальною. Але, на думку юриста, це пов’язано, на жаль, не з підвищенням рівня свідомості ромів. Просто зараз для отримання соціальної допомоги на дітей потрібно показати реальний будинок, з усіма документами, зареєстрований у реєстрі нерухомості. У приватному секторі питання оформлення документів вирішити значно легше, ніж у випадку з табором, де оформлення потребують 700 осіб.
Наразі в селах юристи Центру допомагають легалізувати будинки шляхом реєстрації в службі нерухомості районної юстиції. У місті Ужгороді йдуть іншим шляхом: приватизація, реєстрація квартир в реєстрі нерухомості, створення житлового кооперативу. Володимир Навроцький вважає, що рухатися слід саме в цьому напрямку. Те, що в останні принаймні три роки роми стали значно більше прагнути оформити документи на свої квартири і будинки – очевидний факт. Особливо ромів мотивують успішні результати допомоги юристів Центру їх сусідам. Приклад – історія мешканців села Сюрте, в якому 11 ромських сімей оформили документи на своє майно. Таку активність люди проявили лише після того, як їх односельчанин за ініціативи та допомоги юристів Ужгородського Центру отримав свідоцтво про право власності на будинок.
Водночас, витоки проблем ромів – значно глибші. Слід докорінно змінювати їх стиль життя. Перше, що потрібно – дати житло, дах над головою, потім створити умови для навчання дітей: атестат, освіта, робота – і лише тоді у ромів є шанс вирватися з нинішнього плачевного становища.
Нові виклики часу
Серед нових для Центрів видів допомоги– робота з вимушеними переселенцями, зокрема з зони АТО: оформлення документів, розселення, працевлаштування. Також юристи, наприклад, Центру з Павлограда, очікують звернень щодо питань, пов’язаних зі встановленням права власності на нерухоме майно, що залишилось в місці попереднього проживання та отримання грошової допомоги, призначеної для вимушених переселенців.
Юристи Харківського Центру говорять про значну міграцію ромів: перший потік спостерігався з Краматорська та Луганська (900 лише офіційно зареєстрованих осіб), зараз – це масові переселення з Луганська та Донецька. Для більшості з них Харків є транзитним містом, втім, роми, які не звертаються до офіційних органів влади, потребують різних видів допомоги, зокрема в отриманні документів – таких звернень вже близько 100.
Як бачимо, окрім притаманних всьому суспільству проблем, існують і нетипові правові проблеми ромської громади, вирішувати які самотужки роми невзмозі. Натомість, за безоплатною допомогою до юристів звертатися стали частіше – про це також свідчать дані Центрів. Особливо почастішали звернення в телефонному режимі. Наприклад, співробітники Ужгородського Центру щодня приймають по 15-20 дзвінків не лише з міста, а й з навколишніх сіл, зокрема угорськомовних.
На Житомирщині безоплатну правову допомогу щомісяця в середньому отримують 50 ромів з числа містян та жителів району. Центри в містах Мукачево та Свалява, де розташовані найбільші в Україні місця компактного поселення ромів, лише за півроку 2014-го надали близько 700 консультацій. Побільшало звернень в Центри на Одещині, Харківщині, Черкасах – причиною цього юристи називають більшу поінформованість про Центри та дієвість допомоги, про яку роми розповідають у своїх громадах. Ще два Центри приєдналися до проекту зовсім недавно: в Ужгороді у перші ж дні до Центру звернулося більш ніж 25 сімей, у Херсоні юристи також прогнозують велику потребу ромів у допомозі.
Необхідна – тому що ефективна
Отже, досвід роботи Центрів доводить, що потреба ромів у правових послугах є значною. Проте на сьогодні правова допомога для більшості ромів через матеріальні труднощі є недоступною. У зв’язку з цим переважна більшість людей ромської національності схвалює створення Центрів з надання безкоштовної правової допомоги – 87 % (дані вищезгаданого спільного дослідження фонду «Відродження» та ХІСД).
Робота Центрів необхідна – тому що ефективна. Це доводить і наведений аналіз їх роботи, яка має значні результати.
– У вирішенні ромського питання наші Центри націлені на використання досвіду європейських країн, таких як Іспанія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, Румунія. І це вірно, – впевнений голова Закарпатського ромського об’єднання «Романі черхень» Мирослав Горват, який протягом багатьох років вивчає досвід європейських Центрів, працював посередником у міжнародних ромських проектах. – В Європі реакція на проблеми ромів, що звертаються за безоплатною правовою допомогою, значно швидша, перш за все – через високий рівень відповідальності влади. Там вже давно зрозуміли, що ефективно вирішувати ці питання можна лише у взаємодії громадських організацій з владою. Якщо найближчі 5-10 років Україна саме на державному рівні не зверне увагу на ромську проблему, на її масштаби – про євростандарти, про шлях України до Європи годі й говорити!
Українські правозахисники наголошують і на важливості приєднання нашої країни до «Декади Ромського Включення». Участь у Декаді відкриває перед країною-учасницею перспективи участі в міжнародних ініціативах і програмах Євросоюзу, спрямованих на розробку й реалізацію національних політик щодо соціальної інтеграції ромів.
«Дієві юридичні права – це не розкіш, без якої можуть обійтися, а загальна необхідність», зазначено у Доповіді Комісії ООН з посилення правових можливостей бідних верств населення. Згідно з концепцією, є ряд фундаментальних прав, ефективне використання яких сприяє розвитку людського потенціалу: доступ до правосуддя, право власності, трудові права, свобода підприємництва. Це в повній мірі стосується і прав ромів.
Автор:Олена Орлова, ІРЦ «Правовий Простір»
