20 серпня питання ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду пройшло розгляд Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, який рекомендує його прийняття. Фактично створюючи умови до фіналізації майже десятилітньої дискусії, і закриваючи останні формальності що мають забезпечити повноцінне долучення України до роботи цієї інституції. Адже повноваження розслідувати злочини, вчинені в умовах війни Росії проти України з’явились в МКС, коли Верховна Рада України визнала його юрисдикцію заявами у 2014 та 2015 роках.
Цей формальний крок тривалий час був заручником певних політичних маніпуляцій, на основі міфів, непорозумінь та активного використання імені військових для досягнення тих або інших політичних зисків.
Розуміючи гостру потребу отримати підтверджене бачення та запити українських військових щодо аспектів справедливості та ставлення до ратифікації Римського статуту ГО “Українська правова консультативна група” (Ukrainian Legal Advisory Group, ULAG) у партнерстві з Соціологічною групою «Рейтинг» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» провели опитування чинних військовослужбовців “Правосуддя в умовах російської збройної агресії: оцінки та настрої військовослужбовців” (Аудиторія: діючі військовослужбовці. Вибіркова сукупність: 660 респондентів. Метод опитування: формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4,0%. Терміни проведення: 25 липня-12 серпня 2024 р.).
Метою дослідження було визначення думки військових не через призму інтерпретацій та домислень, які ми досі спостерігаємо зараз під час підготовки до голосування законопроекту про ратифікацію, а через призму соціологічного дослідження.
Його результати спростовують поширювані політиками тези щодо спротиву військових питанням ратифікації чи встановлення справедливості у контексті воєнних злочинів, що скоюються у межах російсько-української війни з 2014 року.
Ставлення до ратифікації Римського статуту
- Більше 70% чинних військовослужбовців, що володіють інформацією про Римський статут підтримують ідею його ратифікації Україною, 15% – не підтримують. 14% не змогли дати однозначну відповідь. Підтверджуючою є і точка зору суспільства, адже за результатами національного опитування проведеного у грудні 2022 року Соціологічною групою «Рейтинг» спільно з УЛАГом – 32% українців однозначно підтримували дану ідею, а 47% – скоріше підтримували. Ми фактично маємо справу з національним консенсусом, як на рівні суспільства, так і ЗСУ.
- Важливо зазначити, що на думку 40% опитаних військовослужбовців першочергову відповідальність за прийняття остаточного рішення про ратифікацію римського статуту несе Президент України, ще 40% вказали Верховну Раду, 8% – Кабінет міністрів України. І це рішення, має перш за все орієнтуватись на суспільну думку – так вважають 51% опитаних, майже 40% вказали, що при прийнятті рішення має бути враховано думку військовослужбовців, трохи більше п’ятої частини – думку вищого військового командування, майже п’ята частина – думку ветеранів.
- 58% вважає, що Міжнародний кримінальний суд може розслідувати найтяжчі міжнародні злочини, скоєні на території України та притягати до відповідальності українське військове та політичне керівництво без ратифікації Римського статуту, 27% – вважають, що не може. 15% не змогли однозначно відповісти на це питання.
- Серед військовослужбовців спостерігається досить високий рівень розуміння та усвідомленості специфіки роботи МКС, тих плюсів та ризиків, які можуть виникнути під час проведення розслідування воєнних злочинів. Так найбільшими перевагами від ратифікації Римського статуту, на думку респондентів, є посилення гарантій затримання третіми державами осіб, щодо яких Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт (38%) та позитивний вплив на реформи кримінальної юстиції в Україні щодо забезпечення справедливості постраждалим (35%). А серед головних загроз ратифікації Римського статуту Україною більше третини респондентів назвали необхідність співпраці з Міжнародним кримінальним судом незалежно від того, дії чиїх офіційних осіб він розслідує. Майже 20% вказали те, що міжнародний кримінальний суд не має повноважень розслідувати збройну агресію РФ проти України. 14% зазначили про необхідність сплати внесків до бюджету Міжнародного кримінального суду. Близько 10% респондентів вважає, що загроз немає.
- Незважаючи на досить високий запит на поінформованість щодо перебігу розслідування та взагалі діяльності МКС, опитані військовослужбовці оцінюють власний рівень поінформованості про перебіг розслідування, документування та розгляду воєнних злочинів як відносно низький. 38% – не знають про перебіг розслідування воєнних злочинів Міжнародним кримінальним судом. Що відповідно призводить до так само середнього рівня оцінки ефективності діяльності Міжнародного кримінального суду щодо розслідування та розгляду воєнних злочинів (28% як цілком або скоріше ефективний, 42% – як скоріше або зовсім неефективний, 30% не визначились з відповіддю).
Бачення та запит на справедливість
- На думку військовослужбовців, найбільшими пріоритетами української влади та суспільства у забезпеченні справедливості для постраждалих має бути покарання винних у найтяжчих міжнародних злочинах (64%), компенсація збитків всім постраждалим (46%), встановлення правди щодо подій (35%), знаходження зниклих безвісти та повернення депортованих осіб (31%), очищення влади через усунення/недопущення до неї тих, хто співпрацював з окупантами (26%).
- Майже 40% опитаних військовослужбовців вважають, що встановлення справедливості для жертв та постраждалих від війни найбільше залежить від Президента, 30% – від Міжнародного кримінального суду, 28% – від ЗСУ, 27% – від громадян України. Порівняно з військовослужбовцями, населення України покладає більше відповідальності на органи влади: Президента України (50%), Уряд (37%) Парламент (35%), менше – на громадян України (21%).
- Майже 90% військовослужбовців готові підтримати розслідування воєнних злочинів, без різниці від сторони скоєння, якшо це надасть можливість гарантованого притягнення до відповідальності вищого керівництва РФ.
- Питання про те, які суди мають розглядати воєнні злочини, скоєні внаслідок агресії РФ, було сприйнято неоднозначно: 40% респондентів вважають, що лише українські суди мають достатньо прав та розуміння специфіки, 41% – що такі знання та розуміння специфіки мають лише іноземні суди.
- 53% військовослужбовців вважають, що розгляд справ у Міжнародному кримінальному суді є втіленням високого рівня спроможності українських судів та можливості синхронізації судових систем. Більше третини вважають, що навпаки – такий розгляд є наслідком низького рівня спроможності українських судів.
- Майже половина опитаних військовослужбовців вважає, що найефективнішим механізмом для суду за воєнні злочини Росії є спеціальні суди за участі національних та іноземних суддів, 35% – що це мають бути міжнародні інституції, 13% – суди України.
- Більше 80% респондентів підтримують ідею створення спеціальної судової системи для здійснення правосуддя щодо злочинів вчинених під час війни Росії проти України, майже 15% не підтримують цю ініціативу.
- Абсолютна більшість (93%) респондентів вважають важливим забезпечити відкритість та регулярне інформування громадян та постраждалих про перебіг розгляду судами справ щодо воєнних злочинів. На думку майже половини опитаних це має робити Міжнародний кримінальний суд. По 29% вважає, що це повинні робити українські медіа або Верховний суд України, 27% – офіс Генерального прокурора України.
Джерело: Соціологічна група “Рейтинг”
