Гуртом і батька легше бити, і захищати країну від наслідків російського вторгнення. В цьому переконалися члени Мережі правового розвитку, організації, що до повномасштабної війни займалася правовою допомогою, а після її початку додала до своєї діяльності ще півдесятка напрямів – від ввезення гуманітарки до медіації конфліктів у громадах.
Про те, як працює сьогодні Мережа правового розвитку нам розповідав Євген Полтенко, виконавчий директор організації.
Мережа існує з 2009 року, коли організації, що прагнули рухати в Україні посилення правової спроможності, об’єдналися в коаліцію. Вона допомагала людям більше дізнатися про власні права, використовувати це у своєму житті та впливати на владу так, щоб закони справді працювали на людей.
Напередодні вторгнення Мережа формально включала 21 членську організацію. Вони працювали в усій Україні, а деякі з них підпільно продовжують свою роботу навіть на окупованих територіях.
«Ми передчували, що має щось початися і навіть готувалися до війни, але думали, що вона почнеться лише на Сході. А вже 24 лютого зрозуміли, що безпечних місць в Україні не залишилось. Потреба допомагати колегам в регіонах та рятувати людей в перші ж дні сформувалася для нас в стратегію, якою ми й досі послуговуємось», – каже Євген Полтенко.
Стратегію Мережі умовно можна розділити на три пріоритетні напрями. Перший – допомогти членським організаціям, особливо з Півдня, Сходу та Півночі. Другий – допомогти громадянам в тому, в чому організація відчуває власну спроможність. Третій – вже зараз почати працювати з тими правовими процесами, які почнуть серйозно впливати на суспільство вже після закінчення війни. Вже на початку березня Міжнародний фонд «Відродження» став партнером Мережі у реалізації її прагнень.
В перші тижні після повномасштабного нападу росії Мережі вдалося евакуювати 23 родини (60 людей) з прифронтових областей – усіх, хто мав бажання виїхати. Частина людей вже змогли повернутися в свої домівки, наприклад ті, хто виїжджали з Чернігівщини або Київщини. Більшість евакуйованих продовжують працювати в нових для себе українських містах або закордоном. Тепер вимушені «представництва» Мережі працюють навіть у Польщі та Норвегії.
Паралельно Мережа продовжувала займатися тим, що є для неї природньою діяльністю – надавати правову допомогу.
З правовими потребами переселенців коаліція працювала ще з 2014 року. Цей досвід став в пригоді й у 2022, коли мільйони людей вимушено змінили місце проживання. Мережа запустила дистанційні сервіси правової допомоги, працювала в транзитних центрах для переселенців, створила портал для правової підтримки українців закордоном. З 24 лютого безпосередню допомогу від Мережі отримало вже понад 7 тисяч осіб, багато з них – саме переселенці.
На порядок більше людей дізналися про свої права самостійно, через правопросвітні матеріали, які створювала Мережа. Загалом експерти підготували вже більш як 200 публікацій на різноманітні теми, що стосуються права в часи війни. З 24 лютого більше мільйона осіб скористалися цими матеріалами.
Як пояснює Євген, специфіка питань, з якими звертаються люди, змінюється з часом. «У перші місяці головним питанням було те, як виїхати закордон. Зараз значно більше питань стосуються прав ВПО, трудових прав тих, кого звільнили з роботи», – пояснює він.
У силу різних обставин, з 21 організації, що входить в Мережу, продовжувати роботу змогли лише 14. Причини для припинення діяльності бували різні – хтось пішов служити в ЗСУ, хтось опинився під окупацією, довго не міг виїхати і тільки зараз відновлює діяльність. «Ми розуміли, що зараз час розширювати партнерства. Почали зароджуватися нові зв’язки, до роботи Мережі приєднувались організації, для яких правова допомога не була основною діяльністю. Ми побачили, як цілком органічно навколо Мережі виростає щось більше – неформальна коаліція з організацій та експертів, що поєднали потенціали і можуть робити щось більше і відчутніше, ніж окремо один від одного», – розповідає виконавчий директор Мережі.
В межах такого розширення в Мережі з’явився новий напрям діяльності – гуманітарний. Те, що починалося на рівні «скинулись, щось закупили і привезли», тепер стало системною і важливою частиною роботи. Завдяки роботі Мережі та її партнерів вдалося привезти в Україну понад 300 тонн гуманітарних вантажів, які отримали понад 55 тисяч постраждалих від війни.
Інша нетипова проблема, над вирішенням якої працює Мережа, – житло для переселенців. Спершу організація допомагала місцевому самоврядуванню зрозуміти, яке є житло, кого там можна розмістити, провести його інвентаризацію. Пізніше запрацювало три хаби в центрі та на заході України, які допомагають переселенцям знайти житло. Станом на зараз вже більше ніж 1500 людей знайшли собі нове тимчасове помешкання завдяки роботі Мережі.
Наступним кроком має бути працевлаштування переселенців. Над цим команда Мережі вже також працює і з органами місцевого самоврядування, і над навчанням переселенців дистанційним професіям.
Зараз Мережа намагається сформулювати напрями, якими буде займатися в найближчі місяці. «Більшість процесів, які відбуваються в державі, так чи інакше стосуються і правових питань. До нас є і багато запитів у контексті підготовки тимчасових помешкань для ВПО до зими, і початку освітнього сезону, і збереження бізнесу в кризових умовах», – пояснює Євген Полтенко. Для консультування останніх Мережа нещодавно запустила гарячу лінію.
Інша нова пріоритетна задача – інтеграція переселенців. «Ми хочемо допомогти як приймаючим громадам, так і самим переселенцям знаходити спільну мову, поважати традиції одне одного. Ми здійснюємо медіацію, щоб гасити конфлікти, проводимо заходи з мережування і навіть культурні події», – пояснює Євген Полтенко.
«Це був спільний поклик для всієї країни – весь свій потенціал, всі свої можливості направити на наближення нашої перемоги, – говорить Євген. – Ми стали частиною цього і продовжуємо направляти усі свої знання, щоб допомогти людям».
Усі фото взяті з сайту Мережі правового розвитку
