Права осіб, які перебувають у цивільному шлюбі

Денис Гречко, юрист Центру правової інформації та консультацій у місті Павлоград, опублікував на порталі "Правовий простір" статтю про правовий статус осіб, які перебувають у т. зв. цивільному шлюбі, і їхніх дітей

Денис Гречко, юрист Центру правової інформації та консультацій у місті Павлоград, опублікував на порталі “Правовий простір” статтю про правовий статус осіб, які перебувають у т. зв. цивільному шлюбі, і їхніх дітей. Діяльність Центру координує БФ “Горение” за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.

Права осіб, які перебувають у цивільному шлюбі
Денис Гречко

Жителька Павлограда Ірина звернулася за консультацією до юристів Центру правової інформації та консультацій Павлоградського міського благодійного Фонду «Горєніє». Ірина живе з чоловіком в цивільному шлюбі. Вони виховують спільну дитину, якій виповнилося десять років.

Нещодавно Ірина та її цивільний чоловік вирішили розлучитися. Тому жінка запитує у юриста, чи можна їх відносини з чоловіком вважати подружжям? Чи має право вона, у разі розлучення, претендувати на аліменти для виховання та утримання дитини? Як відбуватиметься розподіл їх спільного майна, якщо вони не перебувають в офіційному шлюбі?

Для вірного розуміння того, що можуть дати фактичні шлюбні відносини (які в розмовній мові часто називають “цивільний шлюб”), необхідно насамперед визначитись, кого потрібно вважати подружжям і чи є ним особи, що спільно проживають без реєстрації шлюбу, оскільки саме з поняттям “подружжя” законодавство пов’язує можливість реалізації певних прав.

Відповідно до ст. 3 Сімейного Кодексу сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя. Аналізуючи положення даної статті можна дійти висновку, що подружжям є лише особи, які перебувають у шлюбі та, відповідно, іменуються чоловіком та дружиною. Однак особи, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, за змістом Сімейного Кодексу вважаються сім’єю.

Спільна дитина в фактичних шлюбних відносинах

Відповідно до ст.125 Сімейного кодексу України, у випадку, якщо мати і батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

1. За заявою матері та батька дитини. Така заява може бути подана в органи РАЦС як до, так і після народження дитини. Якщо батько неповнолітній, то органи РАЦС обов’язково повідомлять його батькам, опікуну, піклувальникам про запис його батьком дитини.

2. За рішенням суду. Це відбувається при відсутності спільної заяви або заяви батька дитини. Підставою для визнання батьківства будуть будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані у порядку, визначеному Цивільно-процесуальним кодексом України. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю, яка сама утримує і виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Також позов може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Аліменти

Якщо чоловік і жінка, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, вирішили “розлучитися” (припинити спільне проживання і ведення спільного господарства), права їхньої спільної дитини не повинні обмежуватися. Ст.180 СК України встановлює для обох батьків обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття. І якщо один із батьків ухиляється від цього, настає його обов’язок щодо сплати аліментів. Сімейний кодекс України визначає, що батьки можуть домовитися про спосіб виконання вищезазначеного обов’язку. У разі відсутності такої домовленості порядок і розмір утримання дитини визначається судом.

Для подачі позову в суд про виплату батьком аліментів потрібний відповідний пакет документів. Зокрема, додається копія свідоцтва про народження дитини (із вказівкою батька). У заяві варто вказати, що батько дитини не бере участі в її вихованні й утриманні, порушуючи, таким чином, норму закону (статтю 180 Сімейного кодексу України). Додаються докази цього або вказуються свідки, які можуть це підтвердити. Навіть якщо прямих підтверджень немає, в заяві обов’язково потрібно зазначити, що ви живете окремо, виховуєте дитину самостійно і контактів із колишнім громадянським чоловіком не маєте.

Аргументом із боку батька дитини буде тільки фактичне підтвердження постійної допомоги дитині: копії документів про грошові перекази, чеки про покупку чого-небудь конкретно для дитини і т.д. Якщо чоловік не зможе довести, що регулярно матеріально підтримує сина або дочку, суд своїм рішенням може зобов’язати його брати участь в утриманні дитини шляхом виплати аліментів.

Права

Законодавством чітко встановлено, що народження дитини в незареєстрованому шлюбі ніяк не впливає на обсяг його прав, у тому числі й на спадкоємні права дитини. Дитина завжди, при будь-яких обставинах, є спадкоємцем першої черги.

Розподіл майна

Розподіляти можна тільки спільне майно, але для цього хтось повинен визнати факт спільної сумісної власності на нього. Статтею 74 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо жінка і чоловік проживають однією родиною, але не перебувають між собою у шлюбі, майно, нажите ними за час спільного проживання, належить їм на правах спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

У разі укладання одним із такого подружжя стосовно спільного майна договору, який потребує оформлення в нотаріуса або підлягає державній реєстрації, згода іншого не вимагається. При зареєстрованому шлюбі така згода не тільки вимагається, а й має бути належним чином оформлена (нотаріально засвідчується).

Спадщина

Згідно зі ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Після відкриття спадщини чоловік або жінка, які перебували у фактичних шлюбних відносинах, можуть звернутися до суду із заявою про встановлення факту фактичних шлюбних відносин. Доказами можуть служити: наявність спільних дітей, довідка про реєстрацію за адресою померлого, підтвердження про ведення спільного господарства від родичів і сусідів.

Контакти:
БФ “Горение”
(05632) 6 02 81
fond-gorenie@ukr.net

***

Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: