Представники місцевого самоврядування, громадські активісти та експерти обговорили в Луцьку виклики розбудови локальної демократії на Волині. Під час форуму презентували результати дослідження, яке показало, що більшість громад регіону не мають оновлених Статутів або взагалі працюють без них.
У Луцьку відбувся форум «Добре врядування та громадська участь: партнерство заради змін», де представники органів місцевого самоврядування, громадського сектору та експерти обговорили інструменти участі активних мешканців у житті громади та розвиток демократії на локальному рівні.
Програма форуму включала три панельні дискусії, презентацію результатів дослідження та обговорення вдалих практик співпраці, які є в регіоні. Учасники обговорили виклики, які заважають взаємодії громадського сектору, органів місцевого самоврядування і жителів громад, а також шляхи їх подолання. Форум організував Волинський Інститут Права, об’єднавши на одному майданчику депутатів, представників органів місцевого самоврядування, громадських активістів та експертів з децентралізації.
Під час першої панельної дискусії учасники обговорили, що таке демократія, як її будувати на локальному рівні та які є напрямки розбудови громадянського суспільства. Участь в обговоренні взяли депутатка Верховної Ради України Таміла Ташева, представниця Секретаріату Кабінету Міністрів України Тетяна Андрійчук, голова громадської організації Форум розвитку громадянського суспільства Олексій Коваленко, заступниця виконавчого директора ІСАР Єднання Наталія Климова, директор програми «Демократія та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський.
Вони говорили про те, як демократичні цінності вплетені в український менталітет, і які переваги нам це дає.
«У нас кожен будинок, школа, церква, кожна громада – всі можуть сказати про себе «тут центр прийняття рішень». Завдяки цьому ми з вами вистояли. Завдяки тому, що кожен з нас став волонтером. Ніхто не чекав команди з центру з завданням організувати волонтерський центр. Тому в умовах війни тільки ось така розподілена відповідальність може стати відповіддю. Це можна назвати «оборонною демократією», – зауважила Наталія Климова.
Як наголосили учасники, розбудова локальної демократії, залучення жителів громади до прийняття рішень важливі в контексті євроінтеграційних процесів, залучення інвестицій, сталого розвитку та повоєнного відновлення громад.
Виконавча директорка ГО «Волинський Інститут Права» Ірина Гайдучик презентувала результати аналізу стану оновлення статутів та форм громадської участі у громадах Волинської області. Саме у Статутах деталізовано, як у кожній громаді працюють різні інструменти громадської участі – петиції, бюджет участі, громадські слухання. Тому важливо, щоб цей документ був якісно сформованим та адаптованим під кожну громаду.
Волинський Інститут Права з 2010 року системно працює з громадами регіону над розробкою статутів територіальних громад. Наразі більшість громад Волинської області не мають оновлених статутів або взагалі працюють без них.
Дослідження, яке проводили восени 2024 року, охопило 49 громад регіону. Від 38 з них ГО отримала відповіді на запити, ще п’ять громад взяли участь у глибинних інтерв’ю.
«Більше 50% громад не мають статутів взагалі, 42,1% мають статути, проте їх не оновлювали. Тобто, влни не відповідають нормам сучасного законодавства. Лише 5,2% громад ухвалили статути у 2025 році з урахуванням норм нового законодавства, і більше 7% громад зазначили, що перебувають у процесі підготовки», – розповіла Ірина Гайдучик.
Статути в усіх громадах, згідно із законодавством, мають бути ухвалені до 1 січня 2027 року.
Серед основних причин затримки оновлення статутів – кадрові та організаційні проблеми, брак юристів та експертизи. Також частина громад посилається на низьку ініціативність жителів.
«У деяких громадах кажуть: а чого ми маємо ці правила робити? Жителі ж до нас не прийшли і не сказали, що їм це треба. А раз вони не кажуть, значить їм це не треба», – розповіла Ірина Гайдучик.
Для допомоги громадам створили міжсекторальну координаційну раду з розвитку громадянського суспільства та належного врядування у Волинській області, яка має допомагати впроваджувати зміни до законодавства.
Однак, як зазначила Ірина Гайдучик, створення статутів громад – не кінцева мета Волинського Інституту Права.
«Статути – це не самоціль. Ми швидше шукаємо можливості для того, щоб влада і жителі почали працювати разом, знайшли точки дотику, де вони почнуть довіряти один одному і бачити, що насправді не такі погані одні й інші. Просто потрібно знайти певні точки комунікації і спільної роботи», – додала вона.
Участь у другій панельній дискусії взяли керівник Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу U-LEAD з Європою у Вінницькій області Людмила Гурба, регіональна координаторка Програми EGAP у Волинській області Оксана Киричук та керівниця Чернігівського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Наталія Дрозд.
Учасники представили своє бачення того, як підвищити рівень участі жителів громад у прийнятті важливих локальних рішень. Для цього необхідно налагодити ефективну комунікацію між органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, мати чіткі, зрозумілі та унікальні для кожної громади інструменти громадської участі.
Залучення громадян до прийняття рішень вигідне обом сторонам: представники влади розподіляють відповідальність за складні рішення, а активні мешканці отримують можливість впливати на питання, які їх хвилюють. Проте наразі цей механізм не завжди працює. Причина не лише в небажанні місцевої влади співпрацювати, а й іноді у відсутності конструктивного підходу з боку жителів громади.
Окремою частиною програми стала презентація успішних кейсів з волинських громад – історій, коли влада і жителі ставали партнерами у прийнятті важливих рішень та змін у громаді. Начальниця відділу проєктного менеджменту і цифровізації Горохівської міської ради Тетяна Янюк розповіла, як ініціативна група, яка хотіла вирішувати питання у сфері освіти, трансформувалася в раду взаємодії, а згодом – у постійну комісію. За її словами, група активних жителів громади хотіла підвищити вмотивованість вчителів. Під час обговорень вони напрацювали положення конкурсу «Успішний вчитель», де враховують показники щоденної, постійної роботи викладачів. Конкурс – цифровий, ніхто не має впливу на визначення переможця, а комісія лише вивчає документи, які подають учасники.
Голова Литовезької територіальної громади Олена Касянчук зазначила, що у залученні жителів громади до прийняття рішень важливу роль відіграють громадські слухання, які проводять систематично. Створення в месенджерах каналів комунікації – груп, спільнот по старостинських округах – дозволяє швидко вирішувати проблеми, які потребують негайного реагування. Крім того, у громаді активно працює Молодіжна рада. Учасники дискусії наголосили на важливості популяризації вдалих практик співпраці.
Виконавча директорка ГО «Волинський Інститут Права» Ірина Гайдучик у коментарі Район.Луцьк розповіла про мету форуму.
За її словами, робота Волинського Інституту Права з громадами регіону показала чимало викликів у сфері співпраці місцевого самоврядування та громадськості.
У 2024 році до законодавства про місцеве самоврядування внесли зміни щодо народовладдя, підзвітності та прозорості органів місцевого самоврядування, створення платформ для публічних консультацій.
«Законодавство підштовхує органи місцевого самоврядування робити щось у цьому напрямку. Однак, якщо немає бажання, розуміння, кадрового потенціалу, то навіть ідеальний закон не допоможе», – додала Ірина Гайдучик.
Тож форум мав на меті показати, наскільки важлива така співпраця та наявність платформи для взаємодії. Крім того, форум дав можливість залучити тих, хто може запропонувати конкретні рішення в налагодженні взаємодії.
«Ми зосереджувалися на тому, щоб громадський та державний сектори діяли разом для того, аби належне врядування стало не красивими словами у звітах, а практикою. Це довгий шлях, але нам необхідно його пройти», – наголосила Ірина Гайдучик.
Джерело: Район. Луцьк
