Коаліція з протидії дискримінації в Україні оприлюднила заяву щодо антидискримінаційного законодавства
Коаліція з протидії дискримінації в Україні оприлюднила заяву щодо антидискримінаційного законодавства. Діяльність Коаліції підтримує програмна ініціатива “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження”.
На шляху до змін: повільний, але важливий розвиток антидискримінаційного законодавства в Україні
В першій половині травня відбулося декілька знакових для просування питання рівності та недискримінації в Україні подій. Перша – це прийняття в другому читанні законопроекту №4581 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання та протидії дискримінації)», друга – публікація листа Вищого спеціалізованого суду України (ВССУ) з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про належне забезпечення рівності трудових прав громадян при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин», третя – відповідь Конституційного Суду України на зверненняВБО «Точка Опори» щодо того, чи забороняє Конституція дискримінацію за ознакою «сексуальна орієнтація», яка може бути зарахована до відкритого списку «інших ознак», які містяться в частині другій статті 24 Конституції України.
Про законопроект №4581 Коаліція з протидії дискримінації (КПД) вже висловлювала свою точкузору. Безумовно вітаючи чергову спробу удосконалити антидискримінаційне законодавство в Україні та той факт, що депутати нарешті з другої спроби спромоглися проголосувати такі важливі для просування захисту від нерівності та дискримінації принципи перенесення тягаря доведення, зміни до базових визначень дискримінації та розширення повноважень Уповноваженого ВР з прав людини, КПД також змушена зазначити, що, на жаль, чинний закон не усуває всіх існуючих недоліків.
Так зміни до закону не виправили ситуацію правової невизначеності та не врахували попередні зауваження експертів щодо необхідності внесення відповідних правок до Кримінального, Адміністративного, Цивільного кодексів та Кодексу законів про працюУкраїни. Крім того, через брак розуміння як розробниками законопроекту, так і народними депутатами принципу рівності прав, перелік захищених ознак знову не був розширений. Так, незважаючи на численні зауваження національних та міжнародних експертів до переліку не були внесені як захищені ознаки «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність» (СОГІ). Виправдовуючи це «традиційними цінностями українського суспільства», депутати та чиновники лише транслюють гомофобію та відверто демонструють свою зневагу до прав людини.
КПД ще раз наголошує, що для створення ефективного та комплексного антидискримінаційного законодавства, потрібна наполеглива та відкрита співпраця законодавців та експертів, адже законодавство України повинне розроблятися із врахуванням позицій груп, яке воно покликане захищати, а також у відповідності до стандартів прав людини.
З іншого боку, лист ВССУ «Про належне забезпечення рівності трудових прав громадян при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин» можна розглядати – як намагання української влади вирішити питання захисту прав ЛГБТ без прямого включення СОГІ до закону. Адже це певно менше шкодить «традиційним цінностям». Однак, варто уважно прочитати, про що говорить ВССУ у своїй відповіді на спільне звернення Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України. Цитуючи та аналізуючи Конституцію України, Європейську Конвенції з прав людини та основоположних свобод, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». ВССУ доходить до наступного висновку:
«…при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин, судам необхідно враховувати, що перелік ознак, за якими не може бути привілеїв або обмежень у реалізації трудових прав громадян, не є вичерпним. Зокрема, недопустимим є порушення рівності трудових прав громадян не лише на підставі ознак, зазначених уч. 2 ст. 24 Конституції України,ст. 2-1КЗпПУ,п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, а й за ознаками віку, кольору шкіри, іншими фізичними ознаками (вага, зріст, вади мовлення, вади обличчя), сімейного стану, сексуальної орієнтації тощо.»
Звичайно, роз’яснення ВССУ не замінює необхідності законодавчого розширення переліку захищених ознак та не говорить про всі сфери життя де має бути заборонена дискримінація. Однак, даний лист є першим чітким дороговказом для суддів щодо того, як широко вони повинні трактувати відкритий перелік ознак в антидискримінаційних законах. Це є дуже важливим кроком на шляху створення відповідної судової практики. Важливо також відзначити той факт, що у своєму аналізі ВССУ посилається не лише на міжнародні документи, які на сьогодні є обов’язковими для України, але й на ті, які ми начебто прагнемо визнати основоположними у своїх європейських мріях – на Хартію основних прав Європейського Союзу та на Директиву Європейського Союзу від 27 листопада 2000 року №2000/78/ЄС щодо встановлення загальних рамок для рівного поводження у сфері трудових відносин та зайнятості, що передбачає заборону прямої або непрямої дискримінації на основі релігії або віросповідання, інвалідності, віку або сексуальної орієнтації в сферах, охоплених цією Директивою. Одного дня, Україні доведеться виконувати всі Директиви ЄС та відповідно змінювати своє законодавство незважаючи на бажання чи небажання депутатів та «традиційні цінності».
Конституційний Суд України (КСУ) з технічних причин відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за зверненням ВБО «Точка опори». Суд послався на відсутність встановленого законодавством права на конституційне звернення і невідповідність останнього вимогам, які передбачені нормативно-правовими актами. Відповідь по суті від КСУ могла би поставити крапку у питанні широти трактування відкритого переліку захищених ознак як у Конституції України, так і відповідно у Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Коаліція з протидії дискримінації вважає, що перший крок зроблений ВССУ має привезти до створення судової практики. Тоді, у випадку неоднозначного тлумачення законодавства у майбутньому, може знову постати необхідність звернутися до КСУ за роз’ясненнями, якщо звісно майбутні зміни до Конституції не знімуть це питання з порядку денного, ввівши до переліку захищених ознак у статті 24 «сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність».
Контакти:
Коаліція з протидії дискримінації в Україні
Ірина Федорович
097 509 40 62
fedorovych@noborders.org.ua
